LINGUOSTYLISTIC MEANS OF THE CATEGORY OF COHERENCE IMPLEMENTATION IN STEPHEN KING’S STORY “YOU KNOW THEY GOT A HELL OF A BAND”

Abstract

This article continues a series of publications of the author dedicated to the analysis of the cohesion implementation in Stephen King’s fiction, which resulted in the definition of a number of features specific to the author’s writing techniques. The following article is devoted to the issue of the coherence as a text forming category in modern linguistics and linguostylistic means of its realization on the material of the short story “You Know They Got a Hell of a Band”. The article presents a brief overview of the basic studies and different theoretical views in this sphere in modern domestic and foreign linguistics. Cohesion is defined as the lexical, grammatical and semantic form of communication between separate parts of the text, which determine the transition from one specificс tonality of the text to another. The text itself is considered to be the form of a coherent discourse, which, due to the interaction of speech subjects, is filled with context. Different types of linguistic units that are used to create explicit connectivity in the literary discourse are identified and their uniting functions are analyzed in the course of our work. Specifically, the investigation deals with the functions of such linguostylistic devices as personification, metaphor, epithet, simile and onomastic units that dominate in the text under analysis and take a prominent part in realization of coherency. Particular attention is paid to allusive textual components, which carry factual, conceptual and subtextual information, as well as introduce a significant layer of cultural data into the artistic space. The investigation shows that allusive onyms have wide functional capabilities due to their various modal characteristics, associative links correlated with the implementation of a particular image, with the connotations laid down by the author. The fact that proper names play an important role in the author's modeling of the coherent artistic world in the mind of the reader and the significance of the allusion as a unit with rich linguacultural semantics determine the relevance of this research. Стаття продовжує серію публікацій автора, метою яких є аналіз реалізації категорії зв’язності у художній літературі на матеріалі творів Стівена Кінга. У процесі дослідження було визначено ряд особливостей, характерних для техніки письма автора. Дану розвідку присвячено питанню когерентності як текстоутворювальної категорії в сучасній лінгвістиці та лінгвостилістичним засобам її реалізації на матеріалі тексту оповідання «Рок-н-рол ніколи не помре», також відомого під назвою «Рок-н-рольні небеса» («You Know They Got a Hell of a Band»). У статті представлено короткий огляд основних досліджень та різних теоретичних поглядів у цій сфері в сучасній вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці. Когезія розглядається як лексичний, граматичний та смисловий зв’язок між окремими частинами тексту. Текст вважається формою зв’язного дискурсу, який, завдяки взаємодії мовленнєвих елементів, наповнюється контекстом; таким чином, суть тексту полягає в смисловій фіксації поданої письменником інформації. В нашій роботі виявлено різні типи мовних одиниць, які використовуються для створення експліцитного зв’язку в літературному дискурсі та аналізуються їх когерентний потенціал. Зокрема, у дослідженні аналізуються функції таких лінгвостилістичних засобів, як персоніфікація, метафора, епітет, порівняння та ономастичні одиниці, які домінують у аналізованому тексті та займають чільне місце у реалізації категорії зв’язності. Особливу увагу приділено алюзивним текстовим компонентам, які несуть фактичну, концептуальну та підтекстову інформацію, а також додають у художній простір значний шар культурних даних. Дослідження показує, що алюзійні оніми мають широкі функціональні можливості завдяки їх різноманітним модальним характеристикам, асоціативним зв’язкам, співвіднесеним із реалізацією певного образу, з конотаціями, закладеними письменником. Актуальність дослідження визначається значимістю алюзії як одиниці з багатою лінгвокультурною семантикою та важливою роллю, яку власні імена відіграють у авторському моделюванні цілісного художнього світу у свідомості читача.