The semantic space of the personality of adult active web-users

Abstract

A common problem of the impact of online practices on the cognitive sphere of adult consumers of information cognitive complexity of consciousness of active web-users in the field of knowledge about the personality, as they more often have access to an unlimited amount of network information, in particular in the sphere of social perception. Methods. The research was carried out on a homogeneous sample of respondents by the age (all participants were older than 35 years old) and by the sphere of professional activity (higher education, representatives of intellectual work). Based on an anonymous questionnaire from a total sample, two groups were differentiated based on the personal preferences of the media (traditional, paper, and digital). Modeling of the semantic space of the personality was carried out in these contrast groups. Experimental psychosemantics was used as the methodological basis of the research. The method of personal semantic differential, the processing of which with the help of factor analysis made possible to build models of the semantic space of the personality of an acquaintance was used as the basic method for obtaining empirical data.s is simpler in two parameters: firstly, in the number of components of personal categories, and secondly, in the internal structure of knowledge about the personality presented in the categories. Conclusions. The data obtained reveal that adult web-users do not enhance their knowledge about the personality as compared with those who prefer traditional reading. The differences identified can be explained by the specifics of the word and the media image as units of information coding. Probably, the word is a stronger sign system and a medium of propositional information, as compared with the media image that is a medium of iconic information. У статті обговорюється загальна проблема впливу онлайн-практик на когнітивну сферу дорослих споживачів інформації. Метою статті є перевірка гіпотези про більшу когнітивну складність свідомості активних web-користувачів в області знань про особистість, оскільки вони частіше мають доступ до необмеженого обсягу мережевої інформації, зокрема в області соціальної перцепції. Методи. Дослідження здійснювалося на гомогенній за віком (всі учасники старше 35 років) та за сферою професійної діяльності (вища освіта, представники розумової праці) вибірці респондентів. На основі анонімного анкетування із загальної вибірки було диференційовано дві групи на підставі особистих уподобань носіїв інформації (традиційних, паперових і цифрових). Моделювання семантичного простору особистості здійснювалося в даних контрастних групах. Методологічною основою дослідження була експериментальна психосемантика. Основним методом отримання емпіричних даних виступив метод особистісного семантичного диференціала, обробка якого за допомогою факторного аналізу уможливила побудувати моделі семантичного простору особистості знайомої людини. Результати. Порівняльний аналіз показав, що семантичний простір особистості у активних web-користувачів простіший за двома параметрами: по-перше, за числом складових його особистісних категорій, по-друге, за внутрішньою структурою знань про особистість, представлених у категоріях. Висновки. Отримані дані констатують відсутність у дорослих web- користувачів збільшення знань про особистість у порівнянні з тими, хто надає перевагу традиційному читанню. Виявлені відмінності можна пояснити специфікою слова та медіаобразу як одиниць кодування інформації. Ймовірно, слово є сильнішою знаковою системою, носієм пропозиційної за своїм характером інформації, в порівнянні з медіа-образом, носієм переважно іконічної інформації.