ГІСТОЛОГІЯ РЕГУЛЯТОРНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ

Abstract

Освітня компонента «Гістологія, цитологія та ембріологія» є невід’ємною складовою професійної підготовки майбутнього лікаря. Знати мікроскопічну будову органів необхідно для встановлення попереднього та клінічного діагнозу захворювання на основі даних гістологічного аналізу патологічного процесу. Так як майбутньому лікарю потрібно оцінювати інформацію щодо діагнозу в умовах закладу охорони здоров’я або ж його підрозділу, застосовуючи стандартну процедуру, використовуючи знання про гістологічну будову органів в нормі, особливості протікання ембріональних процесів людини, органо- тасистемогенез. Гістологія регуляторних систем включає гістологічну будову органів серцево-судинної системи, кровотворення та імуногенезу, ендокринної та нервової систем. Координаційні взаємодії цих систем потрібні для підтримки гомеостазу організму та швидкої адаптації до навколишніх умов. Для продуктивної самостійної роботи студентів необхідно пропонувати студентам чітко структуровані завдання, що не перевантажені фактичним матеріалом, проте містять необхідні питання для формування цілісної картини гістологічної будови регуляторних систем організму. Загальні та фахові компетентності здобувачів: - Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу, здатність вчитися і бути сучасно навченим. - Здатність до визначення необхідного переліку лабораторних та інструментальних досліджень та оцінки їх результатів. - Здатність до встановлення попереднього та клінічного діагнозу захворювання. - Здатність до визначення характеру харчування при лікуванні захворювань - Здатність до проведення санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів. Програмні результати навчання: -Знати способи аналізу, синтезу та подальшого сучасного навчання. Вміти проводити аналіз інформації, приймати обґрунтовані рішення, вміти придбати сучасні знання. Встановлювати відповідні зв’язки для досягнення цілей. Нести відповідальність за своєчасне набуття сучасних знань. - Знати види та способи адаптації, принципи дії в новій ситуації. Вміти застосувати засоби саморегуляції, вміти пристосовуватися до нових ситуацій (обставин) життя та діяльності. Встановлювати відповідні зв’язки для досягнення результату. Нести відповідальність своєчасне використання методів саморегуляції. -Оцінювати інформацію щодо діагнозу в умовах закладу охорони здоров’я, його підрозділу, застосовуючи стандартну процедуру, використовуючи знання про людину, її органи та системи, на підставі результатів лабораторних та інструментальних досліджень.