Abstract:
Сучасна парадигма освіти створює нову траєкторію підготовки майбутніх учителів початкових класів. Крім того, епідеміологічна ситуація в країні та світі, пов’язана з поширенням коронавірусної інфекції, вимагає створення безпечних умов організації освітнього процесу або реалізації освітніх послуг дистанційно. Тому постає питання не лише якості підготовки здобувачів освіти, а й створення відповідних умов, які б безперервно забезпечували освітні запити студентів під час фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів у закладах вищої освіти. У межах нашого наукового дослідження ми розглядаємо природознавчу компетентність майбутніх учителів початкових класів та умови ефективного її формування в закладі вищої освіти. Інформатизація суспільства, яка набула імперативного характеру, модернізація системи професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів актуалізували питання інформаційно-ресурсного забезпечення процесу становлення педагога в освітньому середовищі професійної підготовки та відповідно новому науково-методологічному підходу до організації формування природознавчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Питання формування природознавчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів знайшло відображення в роботах Т. Байбари, Н. Бібік, О. Біди, Н. Борисенко, А. Бродовської, К. Волохатої, М. Галатюк, К. Гуз, П. Завітаєва, В. Ільченко, Н. Коваль, Г. Ковальчук, М. Коновальчук, Ю. Лінник, Л. Нарочної, С. Науменко, М. Скаткіна, С. Собакар та ін. Результати досліджень вчених дозволили визначити і узагальнити сутність природознавчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів, яку ми розуміємо як складне, інтегральне, особистісне утворення, яке включає здатність та усвідомлену готовність вивчати й розв’язувати питання, пов’язані з природничою освітою, нести персональну відповідальність в організації інтегрованої навчальної діяльності здобувачів освіти початкової школи. У дослідженні визначено та охарактеризовано складові компоненти природознавчої компетентності вчителя початкових класів: мотиваційноціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний. До кожного з компонентів сформульовано критерії, показники, відповідно до яких виокремлено рівні сформованості природознавчої компетентності здобувачів вищої освіти. The modern educational paradigm creates a new path for the training of future primary school teachers. Moreover, the epidemiological situation in the country and the world, due to the spread of coronavirus infection, requires the creation of secure conditions for the organization of the educational process and the implementation of E-learning. Therefore, the issue is not only the quality of the training of educational specialists, but also the creation of appropriate conditions that would continuously provide educational needs for students during the professional training of future primary school teachers in higher education institutions. As part of our research, we consider the natural science competence of future primary school teachers and the conditions for its effective formation in higher education. Informatization of the society, which has become a peremptory character, and modernization of the system of professional training of future primary school teachers have actualized the information and resource support for the process of teacher development in the educational sphere of professional training and, accordingly, a new scientific and methodological approach to organizing the formation of future primary school teachers’ natural science competence. The issue of formation of the future primary school teachers’ natural science competence was reflected in the works of T. Baibara, N. Bibik, O. Bida, N.Borisenko, A. Brodovska, K. Volokhata, M. Galatyuk, K. Guz, P. Zavitaeva, V.Ilchenko, N. Koval, G. Kovalchuk, M. Konovalchuk, Y. Linnyk, L. Narochnaya, S. Naumenko, M. Skatkina, S. Sobakar and others. The results of the research allowed us to identify and generalize the essence and content of natural science competence of primary school teachers, which we understand as a complex, integrative, personal creation, which includes a system of personal natural and methodological knowledge, skills and abilities to organize students' learning activities in natural science lessons. It is based on a certain experience, positive attitudes, understanding of motives and needs in this activity and is realized in the educational process. The criteria aimed at determining the proficiency levels of the natural science competence of primary school teachers: motivational-value, cognitive, activity and reflexive. The mentioned criteria and relevant indicators have made it possible to characterize the proficiency levels of natural science competence of higher education students.