АЛГОРИТМ ОЦІНКИ ВІТАЛІТЕТУ ОСОБИН РОСЛИН І ВІТАЛІТЕТНОЇ СТРУКТУРИ ФІТОПОПУЛЯЦІЙ

Abstract

Віталітетний аналіз часто використовується як інструмент оцінки життєвого стану особин і популяцій рослин. На прикладі популяцій Allіaria petiolata і типовому модельному прикладі детально розглянуті три етапи проведення віталітетного аналізу. На першому етапі встановлюється група ознак, що характеризують життєвий стан особин досліджуваного виду рослин. Для оцінки віталітету особин, а потім і популяцій в цілому, використовується три (стандартна процедура віталітетного аналізу) або більше ознак. На другому етапі проводиться оцінка віталітету кожної з особин, включених до вибірки необхідного обсягу, за суворим математичним алгоритмом – переведення значень ознак, які початково виражені в абсолютних значеннях, в частки одиниці, визначення віталітету особин. Віталітет окремих особин лежить в амплітуді від 0 до 1,0 і чим він вищий, тим вище життєвий стан даної особини. В основному алгоритмі віталітетного аналізу особини в популяції поділяють на три класи віталітету: «а», «b» і «с». Для цього інтервал значень віталітету особин, які лежать в амплітуді від 0 до 1, поділяється на три рівні зони: більше 0,66 – вищий клас віталітету – клас «а», віталітет особини від 0,33 до 0,66 – клас «b», проміжний і особини, віталітет яких менше 0,33, клас «с» – особини нижчого класу віталітету. Відповідно до значень життєздатності особини (Qособини) їм привласнюється той або інший клас віталітету. На третьому етапі проводиться інтегральна оцінка віталітету популяцій. Залежно від співвідношення в популяції особин класів а, b і с, популяція відноситься до одного з трьох віталітетних типів: процвітаюча, рівноважна або депресивна. На відміну від віталітету особин, віталітет популяцій лежить в амплітуді значень Q від 0 до 0,5. Цей інтервал поділяють на три рівні частини: від 0 до 0,167, від 0,167 до 0,333 і від 0,333 до 0,500. Перший з цих інтервалів (Q менше 0,167) відповідає депресивним популяціям, другий від 0,167 до 0,333 – рівноважним і третій (Q більше 0,333) – процвітаючим. Окремо розглянуті можливості модифікації типового алгоритму оцінки віталітету особин і популяцій для рослин різних життєвих стратегій, що свідчить про гнучкість методики оцінки віталітету особин і популяцій. Vitality analysis is often used as a tool for assessing the vitality state of individuals and plant populations. Using the example of the Allіaria petiolata populations and a typical model example, three stages of the vitality analysis are described in detail. At the first stage, a group of attribute characterizing the vital state of the individuals of the plant species under study is established. To assess the vitality of individuals, and then the populations as a whole, three (the standard procedure for vitality analysis) or more attribute are used. At the second stage, the vitality of each of the individuals included in the sample of the required volume is estimated, in accordance with strict mathematical algorithms - the values of the signs that are initially expressed in absolute values are transferred into units of one, the vitality of the individuals is determined. The viability of each individuals lies in the amplitude from 0 to 1,0 and the higher it is, the higher the vital state of this individual. In the basic algorithm of vitality analysis, the individuals in the population are divided into three classes by its vitality "a", "b" and "c". For this purpose, the range of values of the vitality of individuals that lie in the amplitude from 0 to 1 is divided into three equal zones: more than 0,66 - the highest class of vitality – class "a", the vitality of the individual from 0,33 to 0,66 – class "b " - intermediate and individuals whose vitality is less than 0,33, class "c" – individuals of the lower class of vitality. In accordance with the values of the vitality of individuals (Qindividual), they are assigned one or another class of vitality. At the third stage, an integral assessment of the vitality of populations is given. Depending on the ratio in the population of individuals of classes “a” and “b”, the population refers to one of three vitality types: prosperous, equilibrium or depressive. Unlike the vitality of individuals, the population's vitality lies in the amplitude of Q values from 0 to 0,5. This interval is divided into three equal parts: from 0 to 0,167, from 0,167 to 0,333 and from 0,333 to 0,500. The first of these intervals (Q is less than 0,167) corresponds to depressive populations, the second from 0,167 to 0,333 is the equilibrium one and the third (Q is greater than 0.333) is prosperous. Separate consideration is given to the possibility of modifying a typical algorithm for assessing the vitality of individuals and populations for plants of various life strategies, which indicates the flexibility of the methodology for assessing the vitality of individuals and populations.