Abstract:
Social media have an ambivalent effect on the physical activity of young athletes. The purpose is to establish the
relationship between young athletes’ psychological disorders through the excessive use of social media. The
main task was to analyze whether there is a deviation from training, which increases time spent on social media.
Research methods. The study is based on the results of anonymous valid psychodiagnostic tools submitted to
Google Forms and statistical analysis. Physical activity of young athletes (N = 110) aged 16 to 21 years was
assessed on the scales of diagnostic tests, parameters of physical activity, time spent online, feelings of
loneliness, and sleep disorders due to excessive use of social media during the global pandemic. Results. It was
found that during quarantine, young athletes prefer to displace bad thoughts and distract from training for
spending too much time on social media applications (rs = .202; p ≤ .05). It was stated that young athletes
experience negative emotions due to the situation with the coronavirus, which leads to the increased time spent
on social media, which is a kind of coping strategy (rs = .340; p ≤ .01). As a result of uncontrolled use of social
media and reduced parameters of physical activity, competitive performance during the lockdown, young
athletes face sleep disorders (rs = - .277; p ≤ .01) and manifestations of depression (rs = .430; p ≤ .01).
Conclusions. It is empirically established and theoretically substantiated that there are causal links to excessive
use of social media due to reduced parameters of physical activity. The decreased physical activity provokes an
exacerbation of loneliness, training regimen, and recovery. It is noted that the “mask of the active user”
encourages manifestations of depression, displacement of feelings, and problems, which leads to a decrease in
the psychological well-being of young athletes. Соціальні мережі здійснюють амбівалентний вплив на фізичну активність юних спортсменів. Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між психологічними розладами юних спортсменів через надмірне використання соціальних мереж. Основним завданням було проаналізувати, чи є відхилення від тренувань, що збільшує кількість часу проведення у соцмережах. Методи. Дослідження ґрунтується на результатах анонімного валідного психодіагностичного інструментарію, поданого у Google Forms та статистичного аналізування. Фізична активність юних спортсменів (N = 110) у віці від 16 до 21 року оцінювалося за шкалами діагностичних тестів, параметрів фізичної активності, часом перебування в мережі, почуттям самотності та порушеннями сну через надмірне використання соціальних мереж під час глобальної пандемії. Результати. Встановлено, що під час карантину юні спортсмени віддають перевагу витісненню поганих думок та відволіканню від тренувань за проведенням надмірної кількості часу за додатками соцмереж (rs = .202; p ≤ .05). Констатовано, що юні спортсмени відчувають негативні емоції через ситуацію з коронавірусом, що призводить до збільшення витрат часу на соціальні мережі, що є своєрідною копінг-стратегією (rs = .340; p ≤ .01). У результаті неконтрольованого використання соціальних мереж та зниження параметрів фізичної активності, змагальної результативності під час локдауну юні спортсмени стикаються з порушеннями сну (rs = - .277; p ≤ .01) та проявами депресивності (rs = .430; p ≤ .01). Висновки. Емпірично встановлено і теоретично обґрунтовано, що мають місце причинно-наслідкові зв’язки надмірного використання соціальних мереж через зниження параметрів фізичної активності. Зниження фізичної активності провокує загострення почуття самотності, порушення режиму тренування та відновлення. Зазначено, що “маска активного користувача” спонукає до проявів депресивності, витіснення переживань та проблем, що призводить до зниження психологічного благополуччя юних спортсменів.
Description:
Hudimova, A., Popovych, I., Savchuk, O., Liashko, V., Pyslar, A., & Hrys, A. (2021). Research on the relationship between excessive use of social media and young athletes’ physical activity. Journal of Physical Education and Sport, 21(6), 3364-3373. DOI: 10.7752/jpes.2021.06456