PAGES OF SOCIAL AND POLITICAL ACTIVITY OF OLEKSANDR LOTOTSKIY IN EMIGRATION DURING THE PERIOD OF 1926 – 1932 (ACCORDING TO THE MATERIALS FROM THE BRANCH STATE ARCHIVE OF THE FOREIGN INTELLIGENCE SERVICE OF UKRAINE)

Abstract

The aim of the research is to analyze some circumstances of Oleksandr Lotozkiy’s participation in activity of émigré establishments on the territories of Central and Western Europe during the period of the 1920s – 1930s and to verify the continuance of his social and political activity. The research methodology is based on the principles of historical methods, scientism, objectiveness; also on the use of general scientific (analysis, synthesis, systematization, typology) and special and historical (historic and comparative, problematic, problematic chronological) methods. Apart from it, the research is based on the principles of a biographical approach and theoretical methodological principles of “intellectual history”, as the present research adds to the factual intellectual biography of O. Lotozkiy. The scientific novelty consists in reconstructing the events of Oleksandr Lotozkiy’s life (1870 – 1939) as a social and political figure and historian during the emigration period while making use of open materials from branch state archives of the foreign intelligence service of Ukraine. There are given facts relevant to the figure’s participation in activity of various establishments and organizations founded on the territories of Central-Western Europe during the period of the 1920s – 1930s. The main centers of O. Lotozkiy’s social and political activity in emigration were Prague and Warsaw. If the Prague period was characteristic of partaking in social and political organizations, the moving to Warsaw was connected with joining to the Government of the Ukrainian People’s Republic (UPR) in exile under the leadership of A. Levytskiy. There is a plenty of information relevant to O. Lotozkiy’s cooperation with representatives of the Ukrainian emigration: participation in conferences, congresses, taking care of Ukrainian Church problems, coordination of the UPR Government’s functioning. Apart from it, there are found documents proving O. Lotozkiy’s contribution to reorganizing of political circles of the Ukrainian emigration as well as establishing of multi-branch social activity. The Conclusions. As a result of the present investigation, conclusions are made proving that the emigration period of O. Lotozkiy’s life during the years of the 1920s – 1930s was filled not only with scientific and teaching work, but also with numerous events of social and political character. During the last decades of his life O. Lotozkiy dedicated his time not only to the history of Ukrainian Church, but also took leading positions in the work of the establishments founded by representatives of the Ukrainian emigration in Warsaw, Prague and Paris which shows the continuance of his social and political activity. Мета дослідження – проаналізувати умови участі Олександра Лотоцького в діяльності українських еміграційних установ та організацій на теренах Центрально-Східної Європи упродовж 1920 – 1930-х рр. і підтвердити тяглість його громадсько-політичної діяльності. Методологія дослідження спирається на базові принципи історизму, науковості, об’єктивності; загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, типологізація) та спеціально історичні (історико-порівняльний, проблемний, проблемно-хронологічний) методи. Крім того, дослідження ґрунтується на принципах біографічного підходу, а також теоретико методологічних принципах “інтелектуальної історії”, адже розвідка розширює наявну інтелектуальну біографію О. Лотоцького. Наукова новизна полягає у тому, що на основі матеріалів Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України доповнено події еміграційного етапу життєвого шляху українського громадсько-політичного діяча та історика Олександра Лотоцького (1870 – 1939). Подаються факти щодо його участі у діяльності різноманітних установ та організацій, що виникли на теренах Центрально-Східної Європи протягом 1920 – 1930-х рр. Головними осередками громадсько-політичної активності О.Лотоцького в еміграції стали Прага та Варшава. Якщо празький період ознаменувався участю у громадсько-політичних організаціях, то переїзд до Варшави був пов`язаний з входженням до лав Уряду Української Народної Республіки (УНР) в екзилі під головуванням А. Левицького. Маємо різноманітну інформацію щодо співпраці О. Лотоцького з представниками української еміграції: участь у конференціях, з`їздах, опікування проблемами Української церкви, робота в Уряді УНР. Крім того, наявні відомості, що засвідчують внесок О. Лотоцького у реорганізацію політичних кіл української еміграції та налагодження розгалуженої громадської діяльності. Висновки. У підсумку проведеного дослідження були зроблені висновки, що еміграційний період у житті О. Лотоцького (1920 – 1930-ті) був насичений не лише науково-викладацькою роботою, а й численними акціями громадсько-політичного характеру. Протягом двох останніх десятиліть свого життя О. Лотоцький не лише присвятив час студіюванню історії Української церкви, а й обійняв чільні посади в установах, започаткованих представниками української еміграції у Варшаві, Празі, Парижі, зберігши тяглість своєї громадсько-політичної діяльності.