ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА І КОРЕКЦІЯ ПАМ’ЯТІ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Abstract

Актуальність дослідження. Вивчення пам’яті залишається актуальною темою в науці та психології вже тривалий час. Пам’ять відіграє ключову роль у процесі навчання та запам’ятовування нової інформації. Дослідження пам’яті допомагають краще розуміти, як ми засвоюємо та зберігаємо знання, що може вплинути на ефективність навчальних методик та стратегій. Пам’ять – це когнітивний процес, який дозволяє нам зберігати, засвоювати, згадувати та використовувати інформацію про минулі події, враження, досвід та знання. Вона є важливою складовою нашого розумового функціонування та має велике значення в нашому повсякденному житті. Розуміння роботи пам’яті може допомогти в дослідженні різних порушень, таких як амнезія, деменція та інші неврологічні стани. Вивчення цих порушень можуть вести до розробки нових методів діагностики, лікування та підтримки пацієнтів з такими станами. Пам’ять є важливим аспектом когнітивного розвитку дітей. Вивчення пам’яті допомагає дітям розвивати різні когнітивні навички, такі як увага, концентрація, спостережливість, аналітичність та критичне мислення. Ці навички можуть бути використані не тільки в навчанні, але й в різних аспектах життя. Також пам’ятьвідіграє важливу роль у соціальному розвитку дітей. Здатність згадувати інформацію про людей, події може допомогти дітям розвивати соціальну компетентність, таку як розуміння інших, спілкування, розв’язання конфліктів та побудова взаємодії з оточуючими. Дослідженням пам’яті дітей шкільного віку займалися: А. Ворона, В. Згоник,Н.Коцюбанська,Ю. Стрюковата інші. Отже, вивчення пам’яті має важливість в різних аспектах нашого життя, таких як навчання, робота, соціальні взаємодії, розвиток когнітивних навичок та психологічне благополуччя. Розуміння та розвиток пам’яті дітей 4 шкільного віку може допомогти їм краще організовувати, зберігати та відновлювати інформацію, що сприяє їхньому навчанню. Зазначені аргументи доводять актуальність обрання нашою тематикою дослідження: «Психологічна діагностика і корекція пам’яті дітей шкільного віку». Метою дослідження є теоретично та емпірично дослідити аспекти формування пам’яті у сучасних дітей шкільного віку, визначаючи основні дефініції обраної тематики, особливості корекції і діагностики процесу пам’яті зазначеної вікової категорії. У відповідності до мети були сформовані наступні завдання подальшого дослідження: 1. Теоретично дослідити різноманітність підходів до розуміння поняття пам’яті у сучасній психології. 2. Визначити ключові особливості пам’яті шкільного віку. 3. Емпірично дослідити особливості пам’яті дітей шкільного віку. 4. Виокремити практичні рекомендації щодо корекції пам’яті осіб шкільного віку. Об’єкт дослідження: процес пам’яті. Предмет дослідження: діагностика і корекція пам’яті шкільного віку. Практичне значення роботи:уточнити та розширити наукові знання про пам’ять дітей шкільного віку. Кваліфікаційна робота включає огляд літератури, аналіз різних теорій та підходів до вивчення пам’яті, а також власне дослідження або експерименти з дітьми, що можуть доповнити наявні дані та внести новий внесок у цю галузь досліджень. Результати дослідження, виконаного в дипломній роботі, можуть бути використані для розробки практичних рекомендацій щодо оптимізації навчання та розвитку пам’яті у дітей шкільного віку. Наприклад, на основі виявлених факторів, що впливають на пам’ять, можуть бути запропоновані рекомендації для вчителів, батьків та інших фахівців щодо організації 5 навчального процесу, використання певних методик та стратегій для підтримки розвитку пам’яті у дітей. Теоретичні методи дослідження: аналіз літератури(вивчення наукових джерел, наукових статей, наукових досліджень та інших документів, що стосуються досліджуваної проблеми); синтез (полягає в узагальненні різних наукових даних, фактів, ідей, концепцій та теорій в єдину систему); аналіз та узагальнення (для розкриття суті досліджуваної проблеми, виявлення залежностей, закономірностей, тенденцій). Емпіричні методи дослідження:методика діагностики запам’ятовування «Піктограми» О. Лурія, методика «Вибірковість уваги» (Тест Г. Мюнстерберга), методика дослідження вольової саморегуляції А. Звєрькова та Є. Ейдмана. Методи статистичної обробки даних: коефіцієнт кореляції Спірмена– це статистичний показник, який використовується для вимірювання ступеня взаємозв’язку між двома (порядковими) змінними.