МІМІКА ТА ЖЕСТИ ЯК ОСНОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ІНДІЙСЬКОГО ТАНЦЮ

Abstract

Дана кваліфікаційна робота присвячена дослідженню основних засобів виразності індійського танцю, якими є міміка та жести. Індія є яскравим представником танцювальної культури, де саме жест, рух, міміка займають значиме місце, є індійські танці. Крім того, що вини дуже популярні, яскраві, неординарні, вони мають сакральний характер і, є такі танці, де кожен рух пальцем, бровою, не кажучи вже про руки та ноги – геометрично вивірені, послідовно розташовані, строго визначені і підпорядковуються сюжету. Індійський танець — своєрідне мімічне спілкування, що містить слова, поняття, відчуття, емоції. Теорія танцю була описана у давніх трактатах, що датуються II ст. н. е. Так трактат «Натьяшастра» присвячується театру, музиці та танцям, і описує головні принципи, які мов закон для акторів усіх поколінь є базою для гри акторів. Засобом змістовного вираження ролі є чотири основні засоби: – ангіка, мудра, вачіка та ахар’я. В роботі зазначається , що індійська культура, яка піддалась значному впливу сусідніх держав а також країн колонізаторів, змогла вберегти свою неповторність та автентичність. Зараз, для всього світу, культура цієї країни являє собою яскравий, неймовірний вибух емоцій, сповнений безліччю барв, звуків, пахощів. Сповнена глибинного філософського змісту, що виник під впливом буддійської, індуїстської та ісламської релігій, культурна спадщина індійського регіону продовжує розвиватись, вона завжди яскрава та видовищна./ This qualifying work is devoted to the study of the main expressive means of Indian dance, which are facial expressions and gestures. India is a vivid representative of dance culture, where gesture, movement, facial expressions occupy a significant place, there are Indian dances. In addition to the fact that wines are very popular, bright, extraordinary, they have a sacred character, and there are such dances, where every movement of a finger, eyebrow, not to mention hands and feet, is geometrically calibrated, sequentially arranged, strictly defined and subordinate to the plot. Indian dance is a kind of mimic communication that contains words, concepts, feelings, emotions. The theory of dance was described in ancient treatises dating back to the II century. N. Thus, the treatise "Natyashastra" is devoted to theater, music and dance, and describes the main principles, which, like a law for actors of all generations, are the basis for acting. The means of meaningful expression of the role are four main means: – angika, mudra, vacika and acharya. It is noted in the work that Indian culture, which was significantly influenced by neighboring states as well as colonizing countries, was able to preserve its uniqueness and authenticity. Now, for the whole world, the culture of this country is a bright, incredible explosion of emotions, full of many colors, sounds, and fragrances. Filled with deep philosophical content, born under the influence of Buddhist, Hindu and Islamic religions, the cultural heritage of the Indian region continues to develop, it is always vivid and spectacular.