Abstract:
Мета. На основі комплексного аналізу роботи сільських культурно-освітніх закладів у повоєнний період
(1943–1950 рр.) показати сутність і характер ідеологічного впливу на них.
Методи. В основу архітектоніки дослідження покладено проблемно-хронологічний метод.
Результати. У статті комплексно аналізується система ідеологічного впливу на роботу сільських культурно-освітніх закладів. Розкривається практика партійного контролю за роботою сільських культурно-освітніх закладів та використання різних форм ідеологічного впливу на свідомість жителів села. З’ясовано, що культурно-освітні процеси в сільській місцевості областей України були позначені жорсткою цензурою і підпорядкуванням
усіх форм і методів роботи з людьми завданням панівної тоді комуністичної ідеології, що дозволяє визначити
державну політику у сфері сільської культури в 1943–1950-х рр. як надмірно політизовану. Сільські культурно-освітні установи використовувалися як опорні пункти масово-політичної роботи компартійних організацій,
пропагуючи рішення і лінію партії, відволікаючи при цьому працівників і актив клубів і бібліотек від організації
художньої творчості і дозвілля людей. Під тиском місцевих владних структур на базі сільських культурно-освітніх закладів створювалися гуртки політичної освіти, агітколективи, агітаційно-художні бригади та інші ланки
масово-політичної роботи, не властивої діяльності закладів культури. Культпрацівники разом з іншими верствами
сільської інтелігенції постійно залучалися до участі в перманентно здійснюваних партійними організаціями агітаційно-пропагандистських кампаніях.
Висновки. За результатами дослідження особливостей культурно-освітніх процесів, що відбувалися у повоєнному українському селі, зроблено висновок, що вони характеризувалися посиленням ідеологізації усього духовного життя сільського населення. Панівна тоді компартійна ідеологія не обмежувалася підпорядкуванням своїм
завданням власне культурно-освітньої роботи клубів і бібліотечних установ, а й поширювалася на інші засоби
ідеологічного впливу на свідомість людей – усну політичну агітацію, пресу, радіо і кіно.
Purpose. On the basis of a comprehensive analysis of the work of rural cultural and educational institutions in the postwar
period (1943–1950), the purpose is to show the essence and character of the ideological influence on them.
Methods. The architectonics of the research is based on the problem-chronological method.
Results. The article comprehensively analyzes the system of ideological influence on the work of rural cultural
and educational institutions. The practice of party control over the work of rural cultural and educational institutions
and the use of various forms of ideological influence on the consciousness of the villagers are revealed. It was found
that the cultural and educational processes in the rural areas of the regions of Ukraine were marked by strict censorship
and the subordination of all forms and methods of working with people to the tasks of the ruling communist ideology
at the time, which allows to determine the state policy in the field of rural culture in 1943–1950s as excessively politicized.
Rural cultural and educational institutions were used as strongholds of the mass-political work of Communist Party
organizations, promoting the party's decisions and line, while diverting employees and activists of clubs and libraries from organizing people's artistic creativity and leisure time. Under the pressure of local power structures, political
education circles, agitation collectives, agitation-art brigades and other links of mass-political work, not characteristic
of the activities of cultural institutions, were created on the basis of rural cultural and educational institutions. Cultural
workers, together with other strata of the rural intelligentsia, were constantly involved in the agitation and propaganda
campaigns carried out permanently by party organizations.
Conclusions. According to the results of the study of the peculiarities of the cultural and educational processes that
took place in the post-war Ukrainian village, it has been concluded that they were characterized by the strengthening
of the ideologization of the entire spiritual life of the rural population. Then ruling Communist Party ideology was not
limited to subordinating cultural and educational work of clubs and library institutions to its tasks, but also extended to
other means of ideological influence on people's consciousness – oral political agitation, the press, radio and cinema.
Description:
Шамрай, О. Г. Ідеологізація роботи сільських культурно-освітніх закладів
у повоєнний період (1943–1950 рр.) / О. Г. Шамрай // Південний архів (історичні науки) : збірник наукових праць / гол. ред. С. Водотика. - 2023. - Вип. 41. - С. 121-128.