Abstract:
Метою цього дослідження є проаналізувати особливості згадок аварії на ЧАЕС у всіх випусках журналу
«Перець» у період з 1986 до 1991 року. Методи дослідження. До зібраного масиву даних було застосовано метод
контент-аналізу, який є якісно-кількісним методом вивчення документів. Результати дослідження. За результатами дослідження визначено, що більшість зібраних матеріалів зі згадками аварії на ЧАЕС належить до публіцистичних матеріалів, і лише порівняно невелика частина текстів була сатиричного характеру. У тих матеріалах, де
аварія на ЧАЕС опинялася у фокусі матеріалу, іншими словами, весь матеріал був присвячений головний чином
цій події та її наслідкам, прослідковується зміна та послаблення цензури СРСР. Якщо одразу після аварії журнал «Перець» друкував публіцистичні серйозні матеріали, головною ідеєю яких була антирадянська пропаганда
західних медіа, що вони її друкували у зв’язку з аварією на ЧАЕС, то пізніше на сторінках журналу вже виходить публіцистика, а, головне, сатира антирадянського спрямування. Ті публікації, де аварія на ЧАЕС згадується
лише побіжно, розкривають всю складність соціальних, політичних, а також екологічних викликів поруч з питанням національної самосвідомості, віддзеркалених на сторінках журналу «Перець». Аварія на ЧАЕС вписується
у загальний контекст проблем пізнього СРСР: неефективність державного регулювання економіки, державну
корупцію про будівництві житла, невиплату пільг ліквідаторам аварії на ЧАЕС, нерівність громадян у доступі
до громадського простору тощо. Ці матеріали публіцистичного характеру показують, що, з одного боку, аварія
на ЧАЕС виникла в умовах, коли соціальна та економічна ситуація в СРСР уже була складною, з іншого боку,
аварія на ЧАЕС лише посилила ці тенденції. Ці відцентрові тенденції ще більше очевидні у сатиричних матеріалах «Перцю», де аварія на ЧАЕС згадується побіжно. У таких матеріалах яскраво виражена ідея збереження
навколишнього середовища, яке зображується як національне багатство. Разом з тим забруднення навколишнього
середовища, індустріалізація, володіння атомними технологіями зображується як негативні явища, викликані ні
чим іншим як диктатурою. Висновки. Таким чином, публікації журналу «Перець» зі згадуванням аварії на ЧАЕС
віддзеркалюють як зміну роботи апарату цензури у структурах пізнього СРСР, так і зміну суспільної думки щодо
розуміння причин та наслідків цієї катастрофи.
Purpose. The article aims to analyze the peculiarities of mentions of the accident at the Chornobyl nuclear power
plant in all issues of the magazine ‘Perets’ in the period from 1986 to 1991. Methods. The content analysis method
was applied to the collected dataset, employing both qualitative and quantitative approaches to study the documents. Results. Based on the results of the research, it was determined that the majority of the collected materials referencing
the accident at the Chornobyl NPP consisted of journalistic opinion-based materials, while only a relatively small
portion of the texts was written is satirical way. In the materials where the accident at the Chornobyl nuclear power
plant was the main subject, that is, when the entire material was primarily dedicated to this event and its consequences,
the study found the evidence of a profound transformation and weakening of USSR censorship. Initially, immediately
after the accident, the «Perets» magazine published non-satiric journalistic materials that showed how spread anti-Soviet
propaganda in Western media is, using the coverage of the accident as an example. However, later on, the magazine
shifted towards publishing more opinion-based materials and satiric pieces that promoted anti-Soviet ideas. Publications
where the accident at the Chornobyl nuclear power plant was only mentioned briefly revealed the complexity of social,
political, environmental challenges, as well as the issue of national self-awareness reflected in the pages of the «Perets»
magazine. The accident at the Chornobyl nuclear power plant became entangled with the whole set of problems peculiar
to USSR in the late 1980s, including the inefficiency of state economic regulation, corruption in housing construction,
non-payment of benefits to Chornobyl liquidators, and inequality in citizens’ access to public spaces etc. These opinionbased
journalistic materials demonstrate that, on one hand, the accident at the Chornobyl nuclear power plant occurred
when the social and economic situation in the USSR was already cconstrained, and on the other hand, the accident itself
further intensified the existing tensions. These tendencies are even more evident in the satirical materials of the «Perets»
materials where the accident at the Chornobyl nuclear power plant is mentioned only briefly. In such materials, the idea
of preserving the environment is depicted as a national asset and is strongly emphasized. Simultaneously, environmental
pollution, industrialization, and the possession of atomic technologies are portrayed as negative phenomena which is
attributable to dictatorship. Conclusions. Therefore, the publications of the Perets magazine referring to the Chornobyl
accident reflect two significant shifts: one in the work of the censorship apparatus within the structures of the late USSR,
and the other in public opinion regarding the understanding of the causes and consequences of this disaster.