Abstract:
Найголовніша і найвиразніша ознака індивідуальності народу – це його мова як вияв його ідентичності. У ній відбито характер народу, його історію, звичаї, традиції. Вона є найважливішим засобом спілкування, передачі інформації між носіями, засобом формування та вираження думок і почуттів, а для письменника – знаряддям відображення дійсності.
Безперечно, центральною одиницею в художньому тексті є слово, яке, крім основних значень, може виявляти додаткові, перехідні семантичні значущості, про що влучно зазначає Л. Бублик «Синонімам властива певна внутрішня організація, принципи якої безпосередньо залежать від характеру семантичних відношень між словами. Центром синонімічного ряду виступає семантично і функціонально провідна лексема-домінанта, після неї, залежно від ступеня семантичної градації, виступають загальномовні синоніми, а після них – вживаються синоніми контекстуальні» [2]. Завдяки цьому між словами виникають особливі відношення, на основі яких зростають синонімічні засоби мови.
Мовно-синонімічні засоби якнайповніше відтворюють концептуально-мовну картину світу письменника, сприяють більш точному, чіткішому зображенню подій, характерів персонажів і, відповідному сприйняттю їх реципієнтами.
У збагаченні лексичної синоніміки важлива роль належить письменникам. Мовно-образна система художнього твору дає можливість проникнути в зміст світосприймання поета, збагнути його мовно-художні смаки, виявити на цій основі загальні тенденції розвитку лексичної системи української літературної мови.
Своєрідністю поетичного доробку Ліни Костенко є використання різноманітних лексичних багатств української мови, особливо синонімів.
Цими перлами майстерно користується і Ліна Костенко у своєму поетичному доробку.
The most important and expressive sign of a nation's individuality is its language as a manifestation of its identity. It reflects the character of the people, their history, customs, and traditions. It is the most important means of communication, transmission of information between speakers, a means of forming and expressing thoughts and feelings, and for a writer, a means of reflecting reality.
Undoubtedly, the central unit in a literary text is the word, which, in addition to its basic meanings, can reveal additional, transitional semantic meanings, as L. Bublyk aptly notes: "Synonyms are characterized by a certain internal organization, the principles of which directly depend on the nature of the semantic relations between words. The center of the synonymous series is the semantically and functionally leading dominant lexeme, followed by common language synonyms, depending on the degree of semantic gradation, and then contextual synonyms" [2]. Due to this, special relations arise between words, on the basis of which synonymous means of language grow.
Linguistic synonyms reproduce the conceptual and linguistic picture of the writer's world to the fullest extent possible, contribute to a more accurate, clearer depiction of events, characters and, accordingly, to their perception by the recipients.
Description:
Шараєва, А. А Прикметникова синонімія у творах Ліни Костенко: семантико-стилістиний аспект = Adjective synonymy in the works of Lina Kostenko: semantic and stylistic aspect : кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» / А. А. Шараєва ; наук.керівник д.б.н , доц. І. В. Гайдаєнко ; Міністерство освіти і науки України ; Херсонський держ. ун-т, , Ф-т української й іноземної філології та журналістики. Кафедра української і слов’янської філології та журналістики. – Херсон : ХДУ, 2023. – 54 с.