PHILOSOPHICAL ANTHROPOLOGY AS A SPACE FOR THE EVOLUTION OF BIOPOLITICAL KNOWLEDGE: FROM ANCIENT NATURAL PHILOSOPHY TO MODERN MICROBIOPOLITICS

Abstract

Дослідження спрямовано на обґрунтування філософської антропології як простору розвитку біополітики, котра постає відносно новим синтетичним науковим знанням про політичне в біологічному та біологічного в політичному, яке, втім, сягає корінням у добу античності. Здійснено аналіз біополітики в контексті сучасних глобальних викликів, зокрема – пандемії COVID 19, що дає підстави актуалізувати новий напрям біополітики – мікробіополітику. Теоретичний базис. Дослідження базується на розумінні ініціального, відносно біополітики, характеру філософської антропології. Якщо філософська антропологія шукає відповідь на питання – ким є Homo sapiens, враховуючи біосоціальну природу людини, то біополітика конкретизує питання у вигляді – ким є homo politicus у сучасному суспільно-політичному просторі з акцентом уваги на імперативі людиноцентристського підходу в соціально-гуманітарних науках. Дослідження базується на наукових працях фахівців у галузі філософської антропології та біополітики. Наукова новизна. Авторами обґрунтовано доцільність і актуальність розгляду філософської антропології як контекстуального простору еволюції біополітичного знання від натурфілософії епохи Античності до сучасної мікробіополітики. Висновки. Філософську антропологію розглянуто як особливий гносеологічний ландшафт, у якому формуються та розвиваються галузі наукового знання, так або інакше дотичні до філософської проблематики людини: це філософська психологія, соціальна антропологія, філософія медицини, гуманологія, філософія освіти, етика, а також біофілософія, біоетика, та, зокрема – біополітика. The study aims to substantiate philosophical anthropology as a space for the development of biopolitics, which is a relatively new synthetic scientific knowledge of the political in the biological and the biological in the political, which, however, has its roots in the era of antiquity. The analysis of biopolitics in the context of contemporary global challenges, in particular the COVID-19 pandemic, is carried out, which allows to actualize a new direction of biopolitics – microbiopolitics. Theoretical basis. The study is based on an understanding of the initial, in relation to biopolitics, the nature of philosophical anthropology. While philosophical anthropology seeks an answer to the question – who is Homo sapiens, given the biosocial nature of man, biopolitics specifies the question in the form – who is homo politicus in modern socio-political space with a focus on the imperative of a human-centred approach in the social sciences. The study is based on scientific works by specialists in philosophical anthropology and biopolitics. Originality. The authors substantiate the expediency and relevance of considering philosophical anthropology as a contextual space for the evolution of biopolitical knowledge from the natural philosophy of Antiquity to modern microbiopolitics. Conclusions. Philosophical anthropology is seen as a specific epistemological landscape in which fields of scientific knowledge are formed and developed that are in one way or another involved in the philosophical problems of man: philosophical psychology, social anthropology, philosophy of medicine, humanology, philosophy of education, ethics, as well as biophilosophy, bioethics, and, in particular, biopolitics.