Abstract:
Метою статті є визначення змісту поняття «вектор розвитку адміністративного права України».
Методи. Варто звернутись до загальнотеоретичних прийомів. Значну роль у методології формулювання змісту правничих категорій і понять відведено «класичним» принципам наукового пізнання,
серед яких: усебічності дослідження, комплексності, історизму.
Результати. Установлено, що зміст поняття «вектор розвитку адміністративного права України»
спирається на значення категорії «трансформаційний процес». Під ним можна розуміти кардинальні
зміни характеру, структури та механізмів функціонування державної влади, політичної системи, адміністративної сфери, досягнення їхнього якісно нового стану. Визначено, що трансформаційний процес – не безцільний рух. Важливу роль відіграє формування його вектора розвитку. Поняття вектора
визначено як величина, що характеризується напрямом. Визначено, що після відновлення незалежності України ідейними основами адміністративного права визнано людиноцентристські положення.
Відбулась трансформація адміністративно-командного «права державного управління» у галузь, яка
нормативно визначає та регулює права й обов’язки державної діяльності щодо взаємодії із громадянським суспільством, є інструментом функціонування демократичної, правової держави. Визначено, що
важливим у формуванні вектора розвитку адміністративного права є досвід упровадження демократичних патернів тих держав, які отримали позитивні результати їх верифікації, як-от європеїзація
доктрини адміністративного права та її нормативної складової частини. Зазначено, що варто тримати баланс між використанням позитивного досвіду й огульним копіюванням положень доктрини
та практики інших держав. Констатовано, що розвиток вітчизняних адміністративних практик
і законодавства – тяглий, досліджений науковцями, запропоновано його поділ на: часи Київської Русі
та Галицько-Волинського королівства; литовсько-польську добу; козацько-гетьманську добу; період
із кінця XIX століття до 1917 року; період Української народної республіки (1917–1920 роки); період
радянської окупації; період відновлення незалежності України. Розвиток наукової складової частини
вітчизняної доктрини адміністративного права – безперервний, тривав у працях громадських і церковних діячів, науковців, викладачів. У деякі історичні періоди був відмінний від державно-правової
практики з об’єктивних причин. Історіографічний аналіз вітчизняної доктрини свідчить, що протягом розвитку вона перебувала в контекстному взаємозв’язку із західноєвропейською доктриною, однак
не тотожна їй. Автентичні традиції українського адміністрування сформовано в контекстуальному
співвідношенні із західноєвропейською доктриною. На всіх етапах розвитку опрацьовувались передові
підходи й ідеї. Справили вплив магдебурзьке право та традиції литовського, польського адміністрування. Велике значення мали положення вітчизняних церковних діячів про державну владу в розвитку
наукової складової частини та у прикладному розвитку державності. Провідну роль у формуванні
автентичних українських традицій адміністрування відіграла філософія козацтва. Після відновлення
незалежності України відбувається повернення до автентичних вітчизняних положень і практик
адміністрування. Навколо вектора постають тенденції розвитку теорії та практики адміністративної галузі. Для їх визначення необхідно спиратись на загальні основи категорії «тенденції розвитку»
як «напрям розвитку якогось явища, думки чи ідеї, здійснювання закону за внутрішньо притаманною
йому логікою руху».
Висновки. Вектор розвитку сучасного адміністративного права можна визначити як формування партнерської взаємодії демократичної, правової держави та громадянського суспільства згідно з людиноцентристською ідеологією на основі європеїзації доктрини й адміністративних норм з урахуванням автентичних традицій вітчизняного адміністрування.
Purpose of the article is to define the content of the concept of “development vector of administrative law
of Ukraine”.
Methods. For this, one should turn to general theoretical techniques. A significant role in the methodology
of formulating the content of legal categories and concepts is assigned to the “classical” principles of scientific
knowledge, including: comprehensiveness of research, comprehensiveness, historicism.
Results. It has been established that the meaning of the concept “development vector of the administrative
law of Ukraine” is based on the meaning of the category “transformational process”. It can be understood
as radical changes in the nature, structure and functioning mechanisms of state power, the political system,
and the administrative sphere, as well as the achievement of a qualitatively new state. It was determined that
the transformation process is not an aimless movement. An important role is played by the formation of its
development vector. The concept of a vector is defined as a quantity characterized by a direction. It was
determined that after the restoration of Ukraine’s independence, people-centered provisions were recognized
as the ideological foundations of administrative law. There has been a transformation of the administrativecommand
law into a branch that normatively defines and regulates the rights and obligations of state activity
in relation to interaction with civil society, is a tool for the functioning of a democratic, legal state. It was
determined that the experience of implementing democratic patterns of those states that received positive
results of their verification, in particular the Europeanization of the doctrine of administrative law and its
normative component, is important in shaping the development vector of administrative law. It is indicated
that it is worth keeping a balance between the use of positive experience and the general copying of provisions
of the doctrine and practice of other states. It has been established that the development of domestic
administrative practices and legislation is long-winded, researched by scientists, its division into: the times
of Kyivan Rus and the Galicia-Volyn Kingdom; the Lithuanian-Polish era; the Cossack-Hetman era; the period
from the end of the 19’th century until 1917; the period of the Ukrainian Republic (1917–1920); the period
of Soviet occupation; the period of restoration of Ukraine’s independence. The development of the scientific
component of the domestic doctrine of administrative law is continuous, continued in the works of public
and church figures, scientists, and teachers. In some historical periods, it was different from state legal
practice for objective reasons. The historiographical analysis of the domestic doctrine shows that during
its development it was in a contextual relationship with the Western European doctrine, but not identical to
it. Authentic traditions of Ukrainian administration were formed in a contextual relationship with Western
European doctrine. Advanced approaches and ideas were developed at all stages of development. Magdeburg
law and traditions of Lithuanian and Polish administration had an impact. The positions of domestic church
figures on state power were of great importance in the development of the scientific component and in
the applied development of statehood. The philosophy of Kosacks played a leading role in the formation
of authentic Ukrainian traditions of administration. After the restoration of Ukraine’s independence, there is
a return to authentic domestic regulations and administrative practices. Trends in the development of theory
and practice in the administrative field appear around the vector. To define them, it is necessary to rely on
the general foundations of the category “development trends” as “the direction of the development of some
phenomenon, thought or idea, the implementation of the law according to its inherent logic of movement”.
Conclusions. The vector of development of modern administrative law can be defined as the formation
of a partnership between a democratic, legal state and civil society according to a human-centered ideology
based on the Europeanization of doctrine and administrative norms, taking into account the authentic traditions
of domestic administration.