ОКРЕМІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВБИВСТВО ДИТИНИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Abstract

Мета роботи – дослідити кримінальні кодекси окремих країн світу, зокрема норм, які передбачають відповідальність за позбавлення життя дітей. Проведення дослідження передбачало використання низки методів, а саме порівняльно-правового, формально-логічного, дедуктивного, логічного, прогностичного. Результатами дослідження є характеристика правових норм, які передбачають відповідальність, пов’язаних з убивством матір’ю своєї новонародженої дитини та позбавлення життя людини. Проведений аналіз показав, що ставлення до життя людини є одним із пріоритетів держави, проте підходи нормування його охорони досить різні. Як показав компаративістичний аналіз законодавства й історія розвитку законотворчих процесів, в окремих державах навіть понятійний апарат різниться. Так натрапляємо на норми з назвою: «Убивство матір’ю новонародженої дитини» (Україна, Вірменія, Казахстан), «Дітовбивство» (Албанія, Корея), «Убивство дитини під час народин» (Австрія), «Убивство дитини» (Естонія), «Батьковбивство» (Філіппіни). Виходячи з визначення назви самої норми, їх диспозиції теж визначаються по-різному. Це пояснюється тим, що дітовбивство в кожній країні світу проходило складні етапи, даний процес не завершився. Суттєвим є те, що в деяких нормах мова не йде про новонароджену дитину, а тому бачимо відповідальність за вбивство як ненародженої дитини, так і вже народженої дитини (зокрема, новонародженої), які ототожнюються з терміном «дітовбивство», суттєво різниться і за часом учинення даного злочину й об’єктом злочинного посягання, а саме його віком тощо. Різні підходи до початку життя, так, у деяких країнах для визначення «новонародженості людини» є пряма норма (Канада). Різниться і відповідальність за дані дії, вік особи, з якого наступає відповідальність. По-різному здійснюється кримінологічна діяльність, уживаються превентивні заходи, направлені на охорону життя як ненародженої дитини, так і новонародженої. У результаті проведеного аналізу кримінальних законодавств зарубіжних країн спостерігаємо неоднозначність у визначенні форми вини саме за вбивство новонародженої дитини. Автор доходить висновку про те, що вбивство новонародженої дитини в різних країнах світу визначено неоднозначно і залежить передусім від визначення виду вбивства ненародженої, новонародженої дитини, наявності у кримінальному законодавстві привілейованих складів злочину стосовно вбивства матір’ю своєї дитини або їх відсутністю. До того ж існують випадки притягнення батька до кримінальної відповідальності за деякі дії, пов’язані з новонароджуваністю. В основі ознак складу злочину, який передбачає відповідальність за дітовбивство, потрібно враховувати не зміст поняття «життя людини», а питання про його початок. The purpose is to study the criminal codes of individual countries of the world, in particular the norms that provide responsibility for taking the life of children. Research methods. Comparative-legal, formal-logical, deductive, logical, prognostic. Research results. There is a characteristic of legal norms that provide for the responsibility associated with the murder of the mother of her newborn child and deprivation of human life. The conducted analysis showed that the relation to human life is one of the state’s priorities, but the approaches to standardizing its protection are quite different. As shown by the comparative analysis of legislation and the history of the development of law-making processes in individual states, even the conceptual apparatus differs. This is how we meet norms with the name: “Murder by the mother of a newborn child” (Ukraine, Armenia, Kazakhstan, North Macedonia), “Infanticide” (Albania, Korea), “Murder of a child during childbirth” (Austria), “Murder of a child” ( Estonia), “Paricide” (Philippines). Based on the definition of the name of the norm itself and their disposition are also defined differently. This is explained by the fact that infanticide in every country of the world went through complex stages, and, most importantly, this process has not ended. It is significant that in some norms we are not talking about a newborn child, and therefore we meet the responsibility for killing both an unborn child and an already born child (including a newborn), which are equated with the term infanticide, and it differs significantly with the time of the commission of this crime and by the object of criminal encroachment, namely his age. In some countries, there is a direct norm for determining “newborn human” (Canada). The responsibility for these actions also differs, as does the age of the person from whom responsibility begins. Based on the analysis of the criminal legislation of foreign countries, we observe ambiguity in determining the form of guilt specifically for the murder of a newborn child. The author comes to the conclusion that the murder of a newborn child in different countries of the world is not defined unambiguously and depends primarily on the definition of the type of murder of an unborn, newborn child, the presence in the criminal legislation of privileged components of the crime of murder by the mother of her child or their absence. In addition, there are cases of bringing the father to criminal responsibility for some actions related to the new birth. It is not the content of the concept of “human life” but the question of its beginning that should be taken into account as the basis of the elements of the crime involving responsibility for infanticide.