ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН У ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ ЯК ҐЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНІЙ ФОРМІ НАСИЛЬСТВА

Abstract

Мета статті – дослідження окремих аспектів досвіду зарубіжних країн у протидії домашньому насильству як ґендерно зумовленій формі насильства. Для досягнення задекларованої мети й отримання належних результатів використано таку сукупність методів: історико-правовий, методи формальної логіки, компаративістський метод. Результати такої діяльності: 1) досліджено доклади міжнародних організації щодо ґендерно зумовленого насильства; 2) обґрунтовано тезу, що кожна країна відрізняється від інших рівнем ефективності забезпечення прав жінки загалом і протидії домашньому насильству зокрема, оскільки законодавство, система державних і недержавних інституцій, що спрямовують свою діяльність на подолання таких негативних соціальних явищ суттєво різняться; 3) виокремлено позитивні надбання зарубіжних країн у сфері протидії домашньому насильству як ґендерно зумовленій формі насильства. Висновки. У відповідних докладах міжнародні організації відмічають, що кожна третя жінка у світі протягом життя стає жертвою тієї чи іншої форми насильства. До чинників взаємодії жінок і чоловіків, які зумовлюють прояви домашнього насильства як ґендерно зумовленої форми насильства відносять: фізичні переваги чоловіків у порівнянні із жінками; історично зумовлену економічну залежність жінки від чоловіка; наявність стереотипів щодо соціальних ролей жінки в суспільстві та сім’ї тощо. Кожна країна вирізняється рівнем ефективності забезпечення прав жінки загалом і протидії домашньому насильству зокрема, оскільки законодавство, система державних і недержавних інституцій, що спрямовують свою діяльність на подолання таких негативних соціальних явищ суттєво різняться. Серед позитивних надбань зарубіжних країн у сфері протидії домашньому насильству як ґендерно зумовленій формі насильства варто назвати: формування національної стратегії із протидії насильству; визнання домашнього насильства злочином; підтримку жертв насильства; реабілітацію насильників; розвиток системи державних і недержавних інституцій, які сприяють ґендерній рівності та протидії домашньому насильству; партнерську співпрацю з поліцією, медичними установами, службами опіки й іншими організаціями для забезпечення комплексного підходу до розв’язання проблеми; створення системи притулків і кризових кімнат для жертв домашнього насильства; наукове обґрунтування протидії домашньому насильству; розгалужену систему освітньо-інформаційних заходів у сфері протидії домашньому насильству; реалізацію феміністичної зовнішньої політики тощо. The purpose of this article is to study certain aspects of the experience of foreign countries in combating domestic violence as a gender-based form of violence. In order to achieve the declared goal and obtain the appropriate results, the following combination of methods was used: historical and legal methods, methods of formal logic, comparativist method. The results of such activity are: 1) study of reports of international organizations regarding; 2) the thesis that each country differs in the level of effectiveness of ensuring women’s rights in general and combating domestic violence in general, since the legislation, the system of state and nonstate institutions that direct their activities to overcome such negative social phenomena differs significantly; 3) the positive achievements of foreign countries in the field of combating domestic violence as a genderbased form of violence are singled out. Conclusions. In relevant reports, international organizations note that every third woman in the world becomes a victim of one or another form of violence during her life. Factors of the interaction of women and men that determine the manifestation of domestic violence as a gender-based form of violence include: physical advantages of men compared to women; historically determined economic dependence of a woman on a man; the presence of stereotypes regarding the social roles of women in society and the family, etc. Each country differs in the level of effectiveness of ensuring women’s rights in general and combating domestic violence in general, since the legislation, the system of state and non-state institutions that direct their activities to overcome such negative social phenomena differ significantly. Among the positive achievements of foreign countries in the field of combating domestic violence as a gender-based form of violence, the following should be noted: formation of a national strategy for combating violence; recognition of domestic violence as a crime; support for victims of violence; rehabilitation of rapists; development of the system of state and non-state institutions that promote gender equality and countering domestic violence; partner cooperation with the police, medical institutions, guardianship services and other organizations to ensure a comprehensive approach to solving the problem; creation of a system of shelters and crisis rooms for victims of domestic violence; scientific rationale for combating domestic violence; extensive systems of educational and information measures in the field of combating domestic violence; implementation of feminist foreign policy, etc.