Abstract:
The aim of the empirical research is to find out
and substantiate the psychological content parameters
of innovation in the professional formation and devel opment of future teachers. The tasks are: determina tion of correlations of parameters of higher education
students’ professional readiness for innovative activi ties with independent variables; finding statistically
significant differences between the respondents in
the samples of bachelors (group I) and master’s stu dents (group II); comparison of the researched groups
with high and low levels of the formation of the coef ficients of innovation. Methods: retrospective analy sis, generalization, systematization and comparison;
the author’s questionnaire “Professional readiness
of students for innovative activities” (RIA) (Tsiuniak,
2021); method “Diagnostics of the motivational struc ture of the personality” (DMSP) (Milman, 1990);
method “Teacher’s abilities for creative self-develop ment” (TACSd) (Nikishina, 2009). Results. It was found
that there are no statistically significant differences
in the determined parameters between the samples
of bachelors (group I) and master’s students (group II).
A positive tendency was stated in group I in the quan titative coefficient of innovation QCI (М=.68; SD=.22;
Me=.68) and in group II – the qualitative coefficient
of innovation Q2
CI (М=.62; SD=.23; Me=. 61). It was
established that the coefficients of innovation have
four statistically significant correlations with inde pendent variables: creative activity, social usefulness,
active self-development, stopped self-development
(р<.050; р<.010). Significant differences were found in
the studied groups with high and low levels of forma tion of the quantitative coefficient of innovation (QCI)
and the qualitative coefficient of innovation (Q2
CI).
Discussion and сonclusions. It was explained that
the statistically significant correlation between Q2
CI
and the “social usefulness” parameter is evidence that
the subjects are ready to bear social responsibility for
innovation, take a mature social position and work for
the long term. The obtained empirical results should be
taken into account by the organizers of the educational
process and the guarantors of specialized educational
and scientific programs, who are responsible for future
teachers’ academic and professional training. Метою емпіричного дослідження є з’ясування
та обґрунтування психологічних змістових параме трів інноватики у професійному становленні та роз витку майбутніх учителів. Завданнями є: визначення
кореляційних зв’язків параметрів професійної
готовності здобувачів до інноваційної діяльності
з незалежними змінними; з’ясування статистично
достовірних відмінностей між досліджуваними
у вибірках бакалаврів (група І) і магістрантів (група
ІІ); порівняння досліджуваних груп з високим і низь ким рівнями сформованості коефіцієнтів інноватики.
Методи: ретроспективне аналізування, узагаль нення, систематизація і порівняння; авторська анкета
“Професійна готовність здобувачів до інноваційної
діяльності” (ГІД) (Цюняк, 2021); методика “Діагнос тика мотиваційної структури особистості” (ДМСО)
(Мільман, 1990); методика “Здібності педагога до
творчого саморозвитку” (ЗПТС) (Нікішина, 2009).
Результати. З’ясовано, що між вибірками бакалаврів
(група I) і магістрантів (група ІІ) немає статистично
достовірних відмінностей у запропонованих пара метрах. Позитивну тенденцію зафіксовано у групі
I в кількісному коефіцієнті інноватики KKI (М=.68;
SD=.22; Me=.68) і в групі ІІ – якісному коефіцієнті
інноватики ЯKI (М=.62; SD=.23; Me=.61). Встановлено,
що коефіцієнти інноватики мають по чотири статис тично достовірні кореляційні зв’язки з незалежними
змінними: творча активність, соціальна корисність,
активний саморозвиток, зупинений саморозвиток
(р<.050; р<.010). Констатовано достовірні відмін ності в досліджуваних групах із високим і низьким
рівнями сформованості кількісного коефіцієнта
інноватики (ККІ) і якісного коефіцієнта інноватики
(ЯКІ). Дискусія і висновки. Пояснено, що наявність
статистично достовірного зв’язку ЯКІ з параметром
“соціальна корисність” є свідченням того, що дослі джувані готові нести соціальну відповідальність
за нововведення, займати зрілу соціальну позицію
і працювати на довготривалу перспективу. Реко мендовано отримані емпіричні результати взяти до
уваги організаторам освітнього процесу і гарантам
профільних освітньо-наукових програм, які відпові дають за навчально-професійну підготовку майбут ніх вчителів
Description:
Цюняк, О. Інноватика в професійному становленні та розвитку майбутніх вчителів / О. Цюняк, Н. Яремчук, О. Галюка, М. Проц // Інсайт: психологічні виміри суспільства. – 2024. – № 11. – С. 146-163.