МОТИВАЦІЙНО-ЦІЛЬОВИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ

Abstract

Мета. У статті прийнято за мету схарактеризувати специфіку мотиваційно-цільового компоненту системи формування культури академічної доброчесності майбутнього доктора філософії у процесі його професійної підготовки. Методи. Дослідження базується на методах індукції, дедукції, аналізу та синтезу, абстрагування та конкретизації. Застосовано методи аналізу, такі як теоретичний, описовий, обробка та інтерпретація, а також прийоми спостереження, класифікації та систематизації. Результати. Мотиваційно-цільовий компонент представлено морально-ціннісним ставленням до своєї професії; активно-позитивним ставленням до пошукової роботи як до особистісної цінності; стимулюванням дослідницької активності; виконанням професійних обов’язків відповідно до етичного кодексу ученого; стійкою потребою та наполегливістю у пошуку ефективних шляхів розв’язання професійних завдань засобами науково-дослідної роботи в освітньо-виховних закладах; активністю у саморозвитку. Кожний майбутній доктор філософії має свій набір мотивів та актуальних потреб, які стимулюють його до якісної професійної діяльності. Висновки. З’ясовано, що мотиваційно-цільовий компонент визначає провідні цінності (чесність, довіра, повага, мужність, законність, прозорість тощо), інтереси (доброчесна професійна орієнтова- ність з урахуванням цінностей та принципів культури поведінки учасника освітньо-наукового процесу), потреби (освітньо-наукова самореалізація з подальшим самовдосконаленням і продукуванням власного автентичного Я як професіонала академічної спільноти), мету (формування культури академічної доброчесності майбутніх докторів філософії у процесі їхньої професійної підготовки шляхом залучення їх у аксіологічно-рефлексивне академічне середовище, що передбачає дотримання відповідальної та ціннісно-принципової позиції у взаємодії з різними соціальними, освітньо-науковими закладами, обміну професійними надбаннями між суб’єктами середовища через упровадження комплексу педагогічних технологій) та завдання. Purpose. The article is aimed to characterize the specifics of the motivation-goal component in the system of formation of future PhD’s academic integrity culture in the process of the professional training. Methods. Research is based on general scientific methods of induction and deduction, analysis and synthesis, abstraction and concretization. The study employs analytical methods such as theoretical, descriptive, processing, and interpretation, along with observation, classification, and systematization techniques. Results. The motivation-goal component is represented by a moral and value attitude towards one’s profession; an active and positive attitude towards research work as a personal value; stimulation of research activity; performance of professional duties according to the scientist’s code of ethics; persistent need and persistence in finding effective ways to solve professional tasks by means of research work in educational institutions; activity in self-development. Each future doctor of philosophy has his own set of motives and actual needs that stimulate him to high-quality professional activity. Conclusions. It has been found that the motivation- goal component determines the leading values (honesty, trust, decency, conscientiousness, justice, respect, courage, , legality, transparency, etc.), interests (virtuous professional orientation taking into account the values and principles of the participant’s educational behaviour culture -scientific process), needs (educational and scientific self-realization with further self-improvement and production of one’s own I as a professional of the academic community), goal (forming a culture of academic integrity of future doctors of philosophy in the process of their professional training by involving them in an axiological-reflective academic environment, which includes the observance of a responsible and valueprincipled position in interaction with various social, educational and scientific institutions, the exchange of professional assets between the subjects of the environment through the introduction of a complex of pedagogical technologies) and tasks.