Abstract:
Мета. Питання кримінальної відповідальності за порушення рівноправності громадян було предметом
дослідження багатьох українських науковців. Причому наявні два дисертаційні дослідження
на заявлену тему: авторів В. М. Панькевича «Кримінально-правова характеристика порушення рів-
ноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії»
та В. В. Курафєєва «Кримінальна відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно
від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками
(ст. 161 КК України: аналіз складу злочину)». Проте питання особливостей кримінальної відповідальності
за образу почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також за пряме чи
непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками релігійних
переконань у контексті законодавства країн – членів ЄС, практики ЄСПЛ є досі недостатньо
дослідженим і фрагментарним, тому залишається актуальним. Крім того, в умовах широкомасш-
табних військових дій на території України питання кримінальної відповідальності за порушення рівноправності
громадян набуло не аби якого значення. Тому метою цієї статті є дослідити питання
кримінальної відповідальності за образу почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями
, а також за пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв
громадян за ознаками релігійних переконань у контексті тенденцій судової практики національних
судів, практики ЄСПЛ та частково охопити порівняльний аспект кримінального законодавства,
в межах заявленої теми, країн – членів ЄС та України.
Методи. Для досягнення поставленої мети дослідження автором було застосовано такі методи.
Для з’ясування змісту та поняття: образи почуттів, прямого та непрямого обмеження прав, вста-
новлення прямих і непрямих привілеїв було застосовано діалектичний метод; для з’ясування законодавчих
приписів – юридичний метод; для порівняння судової практики та законодавства ЄС з національни законодавством – порівняльний метод.
Результати. Із цією метою було досліджено поняття релігійних переконань, форми образ почут-
тів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, мотиви вчинення кримінального правопорушення
, проаналізовано практику судів України щодо притягнення до кримінальної відповідальності за
ч. 1 ст. 161 КК України за ознакою «релігійні переконання», практику ЄСПЛ щодо посягання свободу
мати релігійні переконання.
Висновки. Автор дійшов висновку, що національні суди містять достатньо велику практику притягнення
до кримінальної відповідальності за образу почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними
переконаннями. Проте така судова практика притягнення до кримінальної відповідальності за пряме
чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками релігійних
переконань відсутня, що не свідчить про відсутність порушень у цьому контексті. Крім того,
підкреслено важливість встановлення мотиву вчинення кримінального правопорушення, оскільки
зазначене допоможе правильно кваліфікувати правопорушення.
Purpose. The issue of criminal liability for violation of equality of citizens has been the subject of research
by many Ukrainian scholars. There are two dissertation studies on the stated topic: by V. Pankevych,
“Criminal and legal characteristics of violation of equality of citizens depending on their race, nationality
or attitude to religion”; by V. Kurafeev, “Criminal liability for violation of equality of citizens depending on their race, nationality, religious beliefs, disability and other grounds (Article 161 of the Criminal Code
of Ukraine: analysis of the elements of the crime)”. However, the issue of peculiarities of criminal liability
for insulting the feelings of citizens in connection with their religious beliefs, as well as for direct or indirect
restriction of rights or establishment of direct or indirect privileges of citizens on the basis of religious beliefs
in the context of the legislation of the EU member states and the practice of the ECtHR is still insufficiently
researched and fragmented, and therefore remains relevant. In addition, in the context of large-scale military
operations on the territory of Ukraine, the issue of criminal liability for violation of the equality of citizens
has become of great importance. Therefore, the purpose of this article is to investigate the issue of criminal
liability for insulting the feelings of citizens in connection with their religious beliefs, as well as for direct or
indirect restriction of rights or establishment of direct or indirect privileges of citizens on the basis of religious
beliefs in the context of trends in the case law of national courts, the practice of the ECHR and partially to
cover the comparative aspect of criminal law, within the scope of the stated topic, of the EU Member States
and Ukraine.
Methods. To achieve the research objective, the author used the following methods. The author used
the dialectical method to clarify the content and concepts of: insult to feelings, direct and indirect restriction
of rights, establishment of direct and indirect privileges; the legal method to clarify the legislative provisions;
and the comparative method to compare case law and EU legislation with national legislation.
Results. For this purpose, the author examined the concept of religious beliefs, forms of offence to
the feelings of citizens in connection with their religious beliefs, motives for committing a criminal offence,
analysed the practice of Ukrainian courts on bringing to criminal liability under Part 1 of Article 161
of the Criminal Code of Ukraine on the grounds of “religious beliefs”, and the practice of the ECHR on
infringement of the freedom to hold religious beliefs.
Conclusions. The author concludes that national courts have a fairly extensive practice of criminal liability
for insulting the feelings of citizens in connection with their religious beliefs. However, there is no such judicial
practice of criminal liability for direct or indirect restriction of rights or establishment of direct or indirect
privileges of citizens on the basis of religious beliefs, which does not indicate the absence of violations in
this context. In addition, the author emphasises the importance of establishing the motive for committing
a criminal offence, as this will help to correctly qualify the offence.