Abstract:
Метою статті є дослідження неприбуття прокурора в судове засіданняя як підстава для відкладення
судового розгляду.
Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-правові методи,
зокрема статистичний, діалектичний, герменевтичний, догматичний.
Результати. У статті на основі аналізу кримінального процесуального регулювання та правозастосовної
практики здійснено наукову розвідку підстав відкладення судового розгляду у зв’язку неприбуттям
прокурора в судове засідання та притягнення до відповідальності за порушення процесуальних
прав і обов’язків.
Не кожне відкладання судового розгляду обумовлене об’єктивними обставинами. Нерідко воно
є наслідком зловживання працівниками прокуратури своїми процесуальними правами, а отже, неповаги
до суду й інших учасників кримінального провадження. Аналіз судової практики свідчить про непоодинокі
випадки процесуальних помилок, учинених під час застосування цієї підстави, що певною мірою
призводить до порушення безперервності розгляду кримінального провадження, розумності строків
його проведення й завершення.
Стверджується, що серед підстав для відкладення судового розгляду однією з найпоширенішим
є неприбуття прокурора в судове засідання без надання документів поважності такого неприбуття.
У зв’язку з таким зловживанням у 2018 році Уповноважений Верховної Ради України рекомендував
Генеральній прокуратурі України провести узагальнення підстав неприбуття прокурорів на судовий
розгляд, крім того, здійснити систематизацію підстав і визначити можливі шляхи подолання підстав
неприбуття.
Обґрунтовано, що потрібно закріпити обов’язок суду повідомляти керівника органу прокуратури
про випадки повторної неявки прокурора в судове засідання без поважних причин або довготривалого
складення та погодження прокурором процесуальних документів.
Висновки. Важливим критерієм оцінки ефективності здійснення працівником прокуратури
повноважень під час судового розгляду є підтримання публічного обвинувачення й участь у судовому
розгляді. Виходячи з такого стану справ, ч. 1 ст. 324 КПК України передбачає можливість суду
вжити заходів для прибуття прокурора на судове засідання, однак кримінально-процесуальний закон
не дає жодних дієвих повноважень суду, щоб зобов’язати прокурора прибути на судовий розгляд
та у випадку зловживання притягнути до відповідальності. Крім того, неприбуття прокурора під час
судового розгляду є однією з найпоширеніших підстав відкладення судового розгляду в кримінальному
провадженні. Дослідження статистичних даних і правозастосовної практики дає підстави стверджувати, що прокурори інколи не являються в судове засідання без поважних підстав, тобто без
надання підтверджуючих документів щодо можливості неприбуття на судовий розгляд у визначений
час і місце. З огляду на аналіз норм КПК України наголошується, що для вжиття заходів прибуття
прокурора на судове засідання суд може порушити питання про відповідальність прокурора, однак
указаний спосіб не завжди дієвий, крім того, жодної гарантії щодо забезпечення прибуття прокурора
на судовий розгляд не надається.
Важливо зазначити, що неприбуття прокурора необов’язково відбувається через його вину, інколи
бувають випадки, коли це не залежить від його волі (наприклад, надмірна завантаженість, що передбачає
підтримання публічного обвинувачення в різних судах, а тому неможливо бути присутнім у двох
судах одночасно).
З викладеного можна зробити висновок, що суд позбавлений дієвих засобів впливу на неприбуття
прокурора на судовий розгляд, а тому єдиним механізмом реагування на неповажні підстави неприбуття прокурора є відкладення судового розгляду. З огляду на це складним залишається питання
дотримання розумних строків і можливості прокурора затягнути судовий розгляд на довгий строк,
що зумовить порушення основних засад кримінально-процесуального закону.
Крім того, у статті звернено увагу, що ми маємо справу не тільки з неприбуттям прокурора на
судовий розгляд, але й з іншими підставами відкладення судового розгляду, як-от відкладення судового
розгляду у зв’язку з необхідністю заміни прокурора, у зв’язку зі зміною обвинувачення, відмовою від
підтримання публічного обвинувачення.
З наведеної судової практики можна дійти таких висновків: 1) прокурор обов’язково повинен бути
присутній на судових засіданнях; 2) група прокурорів не дає можливості забезпечити прибуття прокурора
на судовий розгляд; 3) єдиний механізм неприбуття на судове засідання прокурора – відкласти
судовий розгляд і порушити питання про відповідальність прокурора перед органом, який уповноважений
притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Випуск 2. 2024
неприбуття прокурора є відкладення судового розгляду. З огляду на це складним залишається питання
дотримання розумних строків і можливості прокурора затягнути судовий розгляд на довгий строк,
що зумовить порушення основних засад кримінально-процесуального закону.
Крім того, у статті звернено увагу, що ми маємо справу не тільки з неприбуттям прокурора на
судовий розгляд, але й з іншими підставами відкладення судового розгляду, як-от відкладення судового
розгляду у зв’язку з необхідністю заміни прокурора, у зв’язку зі зміною обвинувачення, відмовою від
підтримання публічного обвинувачення.
З наведеної судової практики можна дійти таких висновків: 1) прокурор обов’язково повинен бути
присутній на судових засіданнях; 2) група прокурорів не дає можливості забезпечити прибуття проку-
рора на судовий розгляд; 3) єдиний механізм неприбуття на судове засідання прокурора – відкласти
судовий розгляд і порушити питання про відповідальність прокурора перед органом, який уповноваже-
ний притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Ключові слова: судовий розгляд, відкладення судового розгляду, розумні строки, судове засідання,
неприбуття прокурора в судове засідання.
The purpose of the article is to study the non-arrival of the prosecutor at the court session as a reason for
postponing the trial.
The methodological basis of the research is general scientific and special legal methods, in particular
statistical, dialectical, hermeneutic, dogmatic.
The results. In the article, based on the analysis of criminal procedural regulation and law enforcement
practice, a scientific investigation of the reasons for postponing the trial due to the prosecutor’s failure to
appear at the court session and prosecution for violation of procedural rights and duties was carried out.
Not every postponement of a trial is due to objective circumstances. It is often the result of abuse of procedural
rights by the prosecutor’s office, and, therefore, disrespect for the court and other participants in the criminal
proceedings. The analysis of judicial practice shows that there are rare cases of procedural errors made
during the application of this ground, which to some extent leads to a violation of the continuity of criminal
proceedings, the reasonableness of the terms of its conduct and completion.
It is claimed that one of the most common grounds for postponing a trial is the non-arrival of the prosecutor
at the court session without providing documents justifying such non-arrival. In connection with such abuse,
in 2018 the Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine recommended to the General Prosecutor’s
Office of Ukraine to conduct a generalization of the reasons for non-appearance of prosecutors for court
proceedings, in addition to systematize the reasons and determine possible ways to overcome the reasons for
non-appearance.
It is justified that it is necessary to enshrine the duty of the court to notify the head of the prosecutor’s office
about the cases of repeated non-appearance of the prosecutor at the court session without valid reasons or
long-term drawing up and approval of procedural documents by the prosecutor.
Conclusions. An important criterion for assessing the effectiveness of the prosecutor’s office employee’s
exercise of powers during a trial is the maintenance of a public accusation and participation in the trial.
Proceeding from this state of affairs, part 1 of Art. 324 of the Criminal Procedure Code of Ukraine provides
for the possibility of the court to take measures for the arrival of the prosecutor at the court session, however,
the criminal procedure law does not give the court any effective powers to oblige the prosecutor to attend
the trial and in case of abuse to prosecute. In addition non-arrival of the prosecutor during the trial is one
of the most common reasons for postponing the trial in criminal proceedings. The study of statistical data
and law enforcement practice gives reason to assert that prosecutors sometimes do not appear at court
hearings without valid reasons, i.e., without providing supporting documents regarding the possibility of not
appearing for court hearings at the specified time and place. Analysis of the norms of the Criminal Procedure
Code of Ukraine, that in order to take measures for the prosecutor’s arrival at the court session, the court
can raise the issue of the prosecutor’s responsibility, however, this method is not always effective, besides, no
guarantee is provided to ensure the prosecutor’s arrival at the court hearing.
It is important to emphasize that the non-arrival of the prosecutor is not necessarily due to his fault,
sometimes there are cases when it does not depend on his will (for example, excessive workload, which involves
maintaining a public accusation in different courts), and therefore it is not possible to be present in two courts
at the same time
From the above, it can be concluded that the court is deprived of effective means of influencing the nonappearance of the prosecutor at the trial, and therefore the only mechanism for responding to the disrespectful reasons for the prosecutor’s non-appearance is the postponement of the trial. In view of this, the issue
of compliance with reasonable deadlines and the possibility of the prosecutor to drag out the trial for a long
time, which will lead to the violation of the basic principles of the criminal procedural law, remains difficult.
In addition, in the article, I draw attention to the fact that we are dealing not only with the non-arrival
of the prosecutor for the trial, but also with other reasons for the postponement of the trial, such as
the postponement of the trial in connection with the need to replace the prosecutor, in connection with a change
in the indictment, by refusing to maintain a public accusation.
The following conclusions can be drawn from the cited judicial practice: 1) the prosecutor must be present
at court sessions; 2) the group of prosecutors does not provide an opportunity to ensure the prosecutor’s
arrival at the trial; 3) the only mechanism for the prosecutor’s non-appearance at the court session is to
postpone the trial and raise the issue of the prosecutor’s responsibility before the body authorized to bring to
disciplinary responsibility.