Abstract:
Цій статті поставлено за мету дослідження відповідальності за залучення дітей до участі у збройних конфліктах. Для досягнення задекларованої мети й отримання належних результатів дослідження
використано таку сукупність методів: методи формальної логіки, порівняльно-правовий метод,
метод контент-аналізу та формально-логічний метод. Результати та висновки такої діяльності.
Діти як об’єкти системної дискримінації та проявів насильства є найменш захищеною категорією
населення й потребують додаткових гарантій реалізації і захисту їх прав та інтересів, особливо під
час кризових ситуацій, зокрема збройних конфліктів. Під час збройних конфліктів порушуються такі
права дитини: право на життя та здоров’я, право на безпеку, право на освіту та розвиток особистості
, право на перебування із сім’єю, право на захист з боку держави та ін. Серед шести визначених
резолюціями Ради Безпеки ООН порушень прав дитини у рамках збройних конфліктів окремо виділяють «вербування дітей до збройних сил і використання у бойових діях», адже, за даними міжнародних
правозахисних організацій, близько 250 тис. дітей-солдатів беруть участь у понад 30 збройних
конфліктах. Формами залучення дітей до збройних конфліктів є виконання ролі корегувальників і шпи-
гунів, примусова мобілізація неповнолітніх на тимчасово окупованих українських територіях, вербування
представниками окупаційної влади до участі в незаконних збройних формуваннях, залучення до
збору інформації щодо розміщення та переміщення ЗСУ, сприяння облаштуванню споруд військового
призначення, залучення до військових навчань, забезпечення життєдіяльності окупантів, охорона
та патрулювання вулиць і полонених та ін. Міжнародне гуманітарне право, ґрунтуючись на нормах
звичаєвого характеру, категорично засуджує залучення дітей віком до 15 років до участі у збройних
конфліктах як солдатів, визнає такі дії воєнним злочином і зобов’язує держави здійснювати моніторинг
порушення прав дитини в умовах збройних конфліктів та розслідувати випадки незаконного
залучення дітей до участі у воєнних діях. Заборона залучення дітей до участі у збройних конфліктах
також знайшла своє відображення і в національному законодавстві України, проте законодавство
не містить норми, яка би прямо вказувала на відповідальність у випадку залучення неповнолітніх до
військових дій у складі законних військових формувань країни. У зв’язку із чим вбачається за потрібне
визначення окремої норми в Кримінальному кодексі України щодо вербування та залучення дітей до
участі у воєнних діях і збройних конфліктах.
his article is to study responsibility for involving children in armed conflicts. In order to achieve
the declared goal and obtain the appropriate research results, the following combination of methods was used:
methods of formal logic, comparative legal method, method of content analysis and formal logical method. Results and conclusions of such activities. Children, as objects of systemic discrimination and manifestations
of violence, are the least protected category of the population and need additional guarantees for the realization
and protection of their rights and interests, especially during crisis situations, in particular armed conflicts.
During armed conflicts, children’s rights are violated, such as: the right to life and health, the right to safety,
the right to education and personal development, the right to stay with the family, the right to protection from
the state, etc. Among the six UN Security Council Resolutions, violations of children’s rights in the framework
of armed conflicts are singled out as “recruitment of children to the armed forces and use in hostilities”, because
according to international human rights organizations, about 250,000 child soldiers participate in more
than 30 armed conflicts. Forms of involvement of children in armed conflicts include the role of correctional
officers and spies, forced mobilization of minors in temporarily occupied Ukrainian territories, recruitment
by representatives of the occupation authorities to participate in illegal armed formations, involvement in
the collection of information on the placement and movement of armed forces, assistance in the construction
of military facilities, involvement to military exercises, ensuring the livelihood of the occupiers, guarding
and patrolling the streets and prisoners, etc. International humanitarian law, based on customary norms,
categorically condemns the use of children under the age of 15 in armed conflicts as soldiers, recognizes such
actions as a war crime and obliges states to monitor the violation of children’s rights in armed conflicts and to
investigate cases of illegal involvement of children in participation in hostilities. The ban on the involvement
of children in armed conflicts is also reflected in the national legislation of Ukraine, however, the legislation
does not contain a norm that would directly indicate responsibility in the case of the involvement of minors in
military operations as part of the country’s legal military formations. In connection with this, it is considered
necessary to define a separate norm in the Criminal Code of Ukraine regarding the recruitment and use
of children in hostilities and armed conflicts.