Abstract:
Збільшення показників інбридингу та віку батьків при народженні дітей є факторами підвищення
ризику появи нащадків зі структурними та числовими хромосомними аномаліями через зміни рекомбінаційних процесів та поведінки хромосом під
час мейозу. Відомості щодо ефектів інбридингу на
хромосомні та геномні мутації людини у літературі
обмежені.
Мета – оцінка впливу показників інбридингу
на поширеність хромосомної патології у районах
Харківської області.
Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведене у чотирьох районах Харківської області – Балаклійському, Вовчанському, Зміївському та Красноградському (адміністративно-територіальний устрій наведено за станом на 01.07.2020
р.). За даними про 1582 шлюби, укладені мешканцями цих районів, визначено середній вік осіб,
шлюбну відстань, коефіцієнт випадкового інбридингу FSt. За інформацією щодо 654 осіб у віці 0–17
років, 39 з яких мали хромосомними порушення,
розраховано поширеність хромосомної патології.
Результати дослідження. Середній вік укладання шлюбу серед мешканців досліджених районів становив 27,8±0,1 року, середня шлюбна відстань – 320,4±28,4 км, а коефіцієнт випадкового
інбридингу FSt – 0,001292. Поширеність хромосомної патології складала 0,08%. У досліджених
районах на обліку перебували пацієнти з чотирма
синдромами, – Дауна, Клайнфельтера, Тернера та Прадера-Віллі, найчастішою нозологічною
одиницею був синдром Дауна. Коефіцієнт випадкового інбридингу FSt у сільських поселеннях був
у 17,2 рази вищим, ніж у міських, а показник поширеності хромосомної патології – у 2,6 рази вищим. Встановлено сильний позитивний зв’язок
між коефіцієнтами випадкового інбридингу FSt та
показниками поширеності хромосомної патології у
досліджених районах (r = 0,904).
Висновки. Зростання ступеня інбридингу у
досліджених районах майже у 2 рази протягом
останніх років може сприяти збільшенню тягаря
хромосомної патології населення через існування
позитивного зв’язку між дослідженими популяційними показниками.
An increase in inbreeding level and advanced parental age are factors that increase the risk
of having children with structural and numerical chromosomal abnormalities due to altered frequency of re-
combination and impaired behavior of chromosomes in meiosis. There is limited information on the effects of
inbreeding on human chromosomal and genomic mutations.
The purpose of the study was to assess the effect of inbreeding on the prevalence of chromosomal abnor-
malities in the districts of the Kharkiv region.
Materials and methods. The study was conducted in four districts of the Kharkiv region – Balakliia,
Vovchansk, Zmiiv, and Krasnograd (administrative and territorial structure is given as of July 1, 2020). Based
on the data of analysis of 1,582 marriages between opposite-sex couples mean age at marriage, marital dis-
tance, and the random inbreeding coefficient (FSt) were estimated. Of 654 children (aged 0–17 years) included
in the study, 39 had chromosomal disorders that was the basis for the calculation of the prevalence of chro-
mosomal abnormalities.
Results and discussion. In four districts, the mean age at marriage for local residents was 27.8 ± 0.1
years. Men were 2.9 years older than women at marriage. The marital distance was 320.4 ± 28.4 km, varying
from 263.17 ± 48.39 km in the Balakliia district to 400.12 ± 79.97 km in the Vovchansk district. The random inbreeding coefficient FSt was 0.001292. In rural settlements, the random inbreeding coefficient FSt was by
17.2 times higher than in urban settlements. The index rose by 80 percent over the last seven years. The
prevalence of chromosomal pathology among children and adolescents was 0.08%, ranging from 0.05% in
the Vovchansk district to 0.14% in the Krasnograd district. Among the cases included, there were patients
with Down syndrome, Klinefelter syndrome, Turner syndrome, and Prader-Willi syndrome. The most common
nosological entity was Down syndrome. The prevalence of chromosomal abnormalities in villages was by 2.6
times higher than in towns. A strong positive relationship was established between the random inbreeding
coefficients FSt and the prevalence of chromosomal disorders in the study area (r = 0.904).
Conclusion. Almost two-fold increase in the inbreeding rate in the mentioned districts in just past seven
years may contribute to accumulation of burden of chromosomal disorders of the population due to the presence of a positive correlation between the study population indicators.
Description:
Данильченко, С. І. Ефекти інбридингу на поширеність хромосомних порушень серед населення Слобожанщини / О. М. Федота, Ю. О. Садовниченко, В. Р. Дорофєєва, Н. В. Мовчан, С. І. Данильченко // Український журнал медицини, біології та спорту. – 2022. – Т. 7, № 5(39). – С. 82-89. https://doi.org/10.26693/jmbs07.05.082