ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ У РОЗРІЗІ КОНСТРУЮВАННЯ МАЙБУТНЬОГО

Abstract

Актуальність теми обумовлюється, у першу чергу тим, що сучасне життя вимагає від людини добре розвиненої саморегуляції та навичок планування. Теоретична частина розкриває категоріальний апарат дослідження і характеризує психологічний аспект часової перспективи особистості. Також розглядається поняття життєстійкість та основні її компоненти. В практичній частині викладені результати психодіагностичного дослідження, статистичної обробки даних, зокрема кореляційного аналізу, що дозволило визначити, який саме модус часової перспектива має взаємозв’язок з досліджуваними якостями особистості. Результати дослідження оброблені якісно і кількісно, представлені в схемах та діаграмах. The urgency of the topic is due primarily to the fact that modern life requires a person with well-developed self-regulation and planning skills. The theoretical part reveals the categorical apparatus of research and characterizes the psychological aspect of the time perspective of the individual. The concept of viability and its main components are also considered. The practical part presents the results of psychodiagnostic research, statistical data processing, in particular correlation analysis, which allowed to determine which mode of time perspective has a relationship with the studied personality traits. The results of the study are processed qualitatively and quantitatively, presented in diagrams and charts.