НОВІ ВІДОМОСТІ ПРО ВИДОВИЙ СКЛАД ТА БІОТОПІЧНИЙ РОЗПОДІЛ ПАВУКІВ (ARANEAE) НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ДЖАРИЛГАЦЬКИЙ»

Abstract

Інвентаризація фауни та вивчення просторового розподілу видів є обов’язковим етапом розробки ефективного менеджменту природоохоронних територій. За результатами досліджень у НПП «Джарилгацький» у липні-серпні 2019 року, інвентаризаційні списки фауни парку було доповнено 27 видами павуків, зібраних на поверхні ґрунту. Наразі у фауні парку відомо 47 видів павуків із 10 родин. За кількістю видів домінуючою родиною є Lycosidae (19%). Один вид, Attulus ammophilus (Thorell, 1875), вказується вперше для Херсонської області. Окрім того, було проведено вивчення розподілення видів павуків ґрунтового ярусу за біотопами ( Д1.8 - Антропогенні широколистяні ліси, умовно «дерева»; П1.5 – Чагарникові угруповання приморських дюн, умовно «чагарники»; Т6.3.1 – Вологі еугалофітні трав’яні біотопи на надмірно засолених субстратах, умовно «солончаки»; Т6.1 – Засолені степи, умовно «степ»; Т6.3.2 – Вологі еугалофітні трав’яні біотопи на помірно засолених субстратах, умовно «болото»). Видове багатство павуків у різних біотопах суттєво відрізнялося: болота – 18 видів, солончаки – 14, степ – 5, дерева – 4, чагарники – 2. Чисельність павуків також була вищою на болотах і солончаках. На острові вона становила 12,5-12,7 екз./100 пастко-діб на солончаку та болоті, i 3,6-5,4 екземпляри в степу та чагарниках. На материковій частині парку болото вирізнялося особливо високою чисельність павуків – 170 екз./100 пастко-діб. Індекси альфа-різноманіття павуків НПП «Джарилгацький» мали найбільші значення на болотах, а найменші – у штучних насадженнях. Низький рівень видового різноманіття павуків у деревних насадженнях та чагарниках, може бути пов’язаний із тим, що ці біотопи не є природними на досліджуваній території. Високе бетарізноманіття павуків (індекс Уіттекера = 3,91) вказує на значну відмінність їхніх угруповань у п’ятьох обстежених біотопах. Крім того, розподіл та домінування видів у різних біотопах НПП «Джарилгацький» відрізняються від таких у Чорноморському біосферному заповіднику. Це свідчить про локальні особливості формування угруповань наземних безхребетних та доцільність охорони території парку для підтримки регіонального біорізноманіття. Fauna inventory and investigation of the species spatial distribution is a mandatory step in developing effective management of protected areas. In July and August 2019, we studied ground-dwelling spiders of the National Park «Dzharylhatskyi» located in the south of the Kherson Region. As a result, the inventory lists of the park's fauna were supplemented by 27 spider species. One species, Attulus ammophilus (Thorell, 1875), is recorded from the Kherson Region for the first time. Currently, 47 spider species in 19 families are known from the park’s territory. The family Lycosidae is the most species-rich (19% of the fauna). We also studied spider habitat distribution in five main biotopes of the Park; their classification is adopted from the Catalogue of habitats of Ukraine: Д1.8 – Anthropogenic broad-leaved forest, (further «trees»); П1.5 – Coastal dune shrubs (shrubs); T6.3.1 – Wet eugalophyte grasslands on excessively saline substrata (salt marshe); T6.1 – Brackish steppes (steppу); T6.3.2 – Wet euhalophyte grasslands on moderately saline substrata (swamps). Spider species composition in various habitats ranged as follows: swamps – 18 species, salt marshes – 14 species, steppe – 5 species, threes – 4 species, and shrubs – 2 species. Spider individual abundance was also higher in the salt marshes and swamps. In the Dzharylhach island, their activity density was 12.5-12.7 ind./100 trap-days, while in the steppe and shrubs it equalled 5.4 and 3.6 ind./100 trap-days, respectively. In the mainland part of the Park, the swamp was distinguished by an extremely high spider abundance – 170 ind./100 trap-days. Spider alpha-diversity in the Dzharylhatskyi Park was the highest in the swamps and the lowest in the shrubs. The low spider diversity in the shrubs and man-planted forests is probably associated with a biotope atypical of the study area. The high beta diversity (Whittaker index = 3.91) indicates a significant difference between spider assemblages in the five studied habitats. Moreover, spider spatial distribution and dominance structure in the Dzharylhatskyi Park differ from those in the Black Sea Biosphere Reserve. This indicates local peculiarities of the ground-dwelling arthropod assemblages and feasibility of the park protecting to support regional biodiversity.