The development of sensory-perceptual processes of the psyche in conditions of norm and organic pathology (CP)

Abstract

The urgency of the problem of studying sensory-perceptual processes of the psyche is due to the need to find ways to stimulate the activity of children in modern conditions, as well as improving the diagnostics and correction of these processes in children with special needs as primary in the defect structure. The purpose of the article is to study theoretically and empirically the peculiarities of the development of sensory-perceptual processes of the psyche in the conditions of norm and organic pathology (cerebral palsy). A comparative analysis of sensory-perceptual processes development in organic brain damage has been performed on the basis of the consideration of the ontogenetic aspect of their study. It has been determined the way under the influence of these processes the effects of other levels of the psyche are formed, the way each of them changes and their interaction during the mental development of the child. The results of the study of such an indicator of the development of sensory-perceptual processes as the accuracy of the execution of eye tasks are presented. Analysis of quantitative indicators points out that the accuracy of the eye in younger pupils increases compared to preschool age, but it is characterized by instability depending on the type of task. At this age, children are already able to establish the relationship of equality and inequality between objects, but at the same time the indicators of dynamics are not yet as accurate as in adults. In addition to significant differences in eye accuracy, a greater heterogeneity of the group of children with cerebral palsy was found in comparison with healthy children in both preschool and primary school age. This suggests that the development of eye has individual properties in children and it is associated with the process of natural maturation. Various disorders of the sensory-perceptual sphere in cerebral palsy are superimposed on the individual measuring features of children, in particular, different degrees of coordination of hand and eye. Conclusion. Taking into account the individual specifics of the child’s mental development in relation to the ratio of coordination of visual-motor functions will help to determine the appropriate means of correction and create optimal conditions for subject, educational and work activities. Актуальність проблеми вивчення сенсорно-перцептивних процесів психіки зумовлена необхідністю пошуку шляхів стимулювання активності дітей у сучасних умовах буття, а також удосконалення діагностики та корекції цих процесів у дітей з особливими потребами, як первинних у структурі дефекту. Мета статті полягає в теоретичному вивченні та емпіричному дослідженні особливостей розвитку сенсорно-перцептивних процесів психіки в умовах норми та органічної патології (ДЦП). На основі розгляду онтогенетичного аспекту вивчення сенсорно-перцептивних процесів здійснено порівняльний аналіз їхнього розвитку при органічному ураженні мозку. Визначено, яким чином під впливом цих процесів формуються ефекти інших рівнів психіки, як змінюється кожний з них і їх взаємодія в ході психічного розвитку дитини. Представлено результати дослідження такого показника розвитку сенсорно-перцептивних процесів, як точність виконання окомірних завдань. Аналізування кількісних показників вказує на те, що в порівнянні з дошкільним віком точність окоміру в молодших школярів підвищується, але характеризується нестійкістю в залежності від виду завдання. В цьому віці діти вже здатні встановлювати відношення рівності та нерівності між об’єктами, але водночас показники динаміки поки що не досягають точності, як у дорослих. Окрім достовірних розбіжностей у точності окоміру, виявлено більшу неоднорідність групи дітей з церебральним паралічем у порівнянні зі здоровими дітьми як у дошкільному, так і молодшому шкільному віці. Це дає підстави припустити, що розвиток окоміру має індивідуальні властивості в дітей та пов’язаний із процесом природного дозрівання. На індивідуальні вимірювальні особливості дітей накладаються різноманітні порушення сенсорно-перцептивної сфери при ДЦП, зокрема, різний ступінь узгодженості роботи руки та ока. Висновок. Урахування індивідуальної специфіки психічного розвитку дитини щодо співвідношення узгодженості зорово-рухових функцій сприятиме визначенню відповідних засобів корекції та створенню оптимальних умов предметної, навчальної та трудової діяльності.