ГУМОР ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ РЕСУРС У ЖИТТЄВИХ КРИЗАХ ОСОБИСТОСТІ

Abstract

Метою даної роботи є здійснення теоретико-емпіричного аналізу використання гумору в боротьбі з життєвими кризами особистості. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження з виявлення впливу використання гумору на рівень стресу респондентів. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (30 осіб, серед них 15 жіночої статі і 15 чоловічої). На підставі проведеного дослідження ми виявили обернений взаємозв’язок між високим показником стресу і рівнем копінгу гумором (за двома методиками В. Щербатих й І. Домбровської). Що означає, що реципієнти, котрі не використовують гумор як ресурс для подолання складних життєвих ситуацій, мають високий рівень стресу. Тоді як досліджувані, що показали високі результати за шкалою копінгу гумором мають низький рівень стресу. Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників, методик і шкали, завдяки яким стало можливим перевірити гіпотезу позитивного впливу адаптивних стилів почуття гумору на боротьбу зі стресом у складних життєвих обставинах. The purpose of this work is to carry out a theoretical and empirical analysis of the use of humor in the fight against life crises of the individual. To achieve this goal, in the course of our work, an empirical study was conducted to identify the impact of humor on the level of stress of respondents. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material by other scientists. The second section presents the results of an empirical study of the sample (30 people, including 15 females and 15 males). Based on the study, we found an inverse relationship between high stress and the level of coping with humor (according to two methods of V. Shcherbatykh and I. Dombrovskaya). This means that recipients who do not use humor as a resource to overcome difficult life situations have a high level of stress. Whereas subjects who showed high results on the scale of coping with humor have a low level of stress. The material for the study was a synthesis of questionnaires, methods and scales, which made it possible to test the hypothesis of the positive impact of adaptive styles of humor on the fight against stress in difficult life circumstances.