ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ЗАМОЖНОГО СЕЛЯНСТВА РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ 1920-Х РОКІВ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ

Abstract

Метою роботи є вивчення соціальної структури заможного селянства 20х років ХХ ст. в Україні. Визначити їх особливість та зв’язок. Здійснено дослідження історіографічних та джерельних матеріалів, для розуміння понять та критеріїв заможного селянства і «куркульства». Розкрито політику комуністичної партії, щодо місцевого селянського населення, а також динаміку змін життя людей на селі в ці часи. Методологія дослідження. В роботі було використано методи загальнонаукові – історичний i логічний, методи аналізу, синтезу, порівняння, індукції та дедукції. При висвітленні положення заможного селянства був використаний метод об’єктивності, шляхом дослідження різних ідеологічно спрямованих робіт. Їх порівняння та аналіз дозволив оглянути тему з різних сторін. Висновки. Параноїдальна політика партії приписувала статус «заможник» майже кожному, хто був не бажаний, по тих чи інших причинах. Таким чином, «куркулем» називали людей з різних соціальних верств населення села: перекупників, поміщиків, лихварів, людей, що мали велику кількість землі. Процес пограбування заможного селянства породив окремий вид соціального прошарку – радянське заможне селянство. The purpose of the work is to study the social structure of the wealthy peasantry in the 20s of the 20th century. in Ukraine. To determine their peculiarity and connection. A study of historiographical and source materials was carried out to understand the concepts and criteria of the wealthy peasantry and "Kurkulstvo". The policy of the Communist Party in relation to the local peasant population, as well as the dynamics of changes in the life of people in the countryside during these times, are revealed. Research methodology. The work used general scientific methods - historical and logical, methods of analysis, synthesis, comparison, induction and deduction. When highlighting the position of the wealthy peasantry, the method of objectivity was used, through the study of various ideologically oriented works. Their comparison and analysis made it possible to examine the topic from different angles. Conclusions. The party's paranoid policy attributed the status of "wealthy" to almost anyone who was undesirable for one reason or another. Thus, people from different social strata of the village population were called "kurkul": merchants, landowners, moneylenders, people who owned a lot of land. The process of robbing the wealthy peasantry gave rise to a separate type of social stratum - the Soviet wealthy peasantry.