ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІ ПРИЙОМИ ТЕКСТОТВОРЕННЯ У ЛІНГВОСИНЕРГЕТИЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ

Abstract

статті постмодерністські стилістичні засоби і прийоми розглѐнуто з позицій лінгвосинергетичного підходу ѐк цілеспрѐмовану комбінація виражально-зображальних засобів різних мовних рівнів з динамічноя зміноя їхніх функцій у складі стилістичних прийомів. Доведено, що у постмодерністському художньому тексті смислотвірними стаять суто постмодерністські прийоми (метабола, бажаяча машина, докса, епістема, симулѐкр, пастиш), що виѐвлѐютьсѐ в іронічному стилі письма.

The article deals with special stylistic means and devices typical for postmodern literary text, which are viewed from synergetic perspective as deliberately used combination of different language means with dynamic changes of their functions in the process of postmodern text formation. It is also proved that in postmodern literary text such postmodern stylistic devices as metabola, desire machine, doxa, episteme, simulacra, and pastiche became dominant and senseforming, which serve as a background for ironical writing.