ПОДІЇ ТА ПОСТАТІ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РР. В ПУБЛІЦИСТИЦІ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА

Abstract

Мета. Метою статті є аналіз есеїстики та публіцистики Євгена Маланюка, що стосується значущих подій доби Української революції, учасником яких був автор. Аналіз творчої спадщини Є. Маланюка продовжує становити значний інтерес для дослідників визвольних змагань із погляду його значної поінформованості як ад’ютанта впливових старшин армії УНР про нюанси прийняття доленосних для історії Української революції рішень. Найбільшою мірою це стосується подій 1919 р. Тому завданням статті є привернення уваги до есеїстки та публіцистичної спадщини Є. Маланюка як важливого джерела боротьби за незалежність 1917–1921 рр. Методи. Стан наукової розробки проблеми спонукає до продовження аналізу публіцистики Є. Маланюка в історичному контексті подій визвольних змагань. Його творчий доробок, присвячений подіям Української революції, можна класифікувати за кількома підходами: жанром творів та їх проблематикою. Розпочнемо з жанрової класифікації. Твори Є. Маланюка, які стосуються доби визвольних змагань, – це публіцистика, біографічні нариси, поезії. Для аналізу його текстів було застосовано логічний метод, методику герменевтичного аналізу текстів, підходи біографістики та компаративістики. Також було використано міждисциплінарний інструментарій, оскільки дослідження базується на аналізі біографічних та творчих фрагментів біографії поета, публіциста, який був учасником визвольних змагань. Результати. Проаналізовано публіцистику, есеїстику, поезію Є. Маланюка, що стосуються доби визвольних змагань. З’ясовано оцінку автором різних періодів, явищ, персоналій Української революції 1917–1921 рр. Зокрема, Василя Тютюнника, Симона Петлюри, Євгена Мішковського, Володимира Сінклера. Розглянуто версії Є. Маланюка стосовно причин «Київської катастрофи» 1919 р., українсько-польських та українсько-російських міждержавних взаємин 1919 р., проаналізовано нюанси прийняття рішень організації Першого Зимового походу та укладання Варшавської угоди, політики Гетьманату та Директорії у сфері військового будівництва. Висновки. Творча спадщина Є. Маланюка залишається актуальною для дослідників, як істориків, так і філологів. А його змістовні узагальнення та історичні паралелі є цінним надбанням для української комеморації та розвитку сучасної інформаційної політики в умовах російсько-української війни ХХІ ст. Purpose. The task of the article is to analyze the essayist and journalism of Yevhen Malanyuk, which concerns significant, interesting and at the same time insufficiently known episodes of the Ukrainian Revolution, in which Yevhen Malanyuk was kept secret. Also the subject of the study are biographical sketches of officers of the UPR army. The analysis of E. Malaniuk’s creative heritage may be of great interest to researchers of liberation struggles in view of E. Malaniuk’s significant awareness of important and little-known nuances of making fateful decisions for Ukrainian history. Methods. The state of scientific development of the problem encourages the continuation of the analysis of E. Malanyuk’s literary heritage in the historical context. His creative work, dedicated to the events of the Ukrainian revolution, can be classified according to several approaches: the genre of works and their problems. Let’s start with the genre classification. E. Malaniuk’s works devoted to the events of the Ukrainian revolution are journalism, biographical essays, and poetry. For the analysis of Yevhen Malanyuk’s texts we use the method of hermeneutic analysis of his texts, approaches of biography and comparative studies. Interdisciplinary tools will also be used, as the study is based on the analysis of biographical and creative fragments of the biography of the poet, publicist, participant in the liberation struggle. Results. E. Malanyuk’s journalism, essays, and poetry related to the era of liberation struggles are analyzed. The assessment of the author, whose work is the subject of the article, to different periods, phenomena, personalities of the Ukrainian revolution of 1917–1921. In particular, V. Tyutyunnyk, S. Petliura, E. Mishkovsky, V. Sinclair. E. Malaniuk’s view on the causes of the Kiev catastrophe, Ukrainian-Polish and Ukrainian-Russian interstate relations in 1919, the nuances of decision-making on the Warsaw Pact and the organization of the First Winter Campaign, the policy of the Hetmanate and the Directory in the field of military construction are analyzed. Conclusions. E. Malaniuk’s creative legacy remains relevant for researchers, both historians and philologists. And his advice is a valuable asset for Ukrainian commemoration and the development of modern information policy in the Russian-Ukrainian war of the XXI century.