ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ВНУТРІШНЬОПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню резильєнтності осіб в умовах воєнного стану. Під час роботи над дипломом було проведено психодіагностичне тестування двох основних груп респондентів: перша група-особи, евакуйовані внаслідок бойових дій; друга-особи, що не змінювали місце проживання під час війни, мешканці м. Одеса. Для збору емпіричних даних використан комплекс психодіагностичних методик : шкала резилієнсу Коннор-Девідсона (СD-RISC-10) -для вимірювання витривалості людини; «Тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО)(Дж.Крамбо, Л.Махолік) - для визначення сенсожиттєвих орієнтацій та цілей життя осіб, «Тест життєстійкості»(С. Мадді) - для характеристики міри спроможності людини витримувати стрес. Для успішного досягнення поставленої мети в теоретичному розділі розглянуто феномен резильєнтності, який розуміється як здатність людини успішно адаптуватися до життєвих негараздів, а також вміння конструктивно реагувати на проблеми, змінюватись і зростати завдяки викликам. Розглянуті різні трактування резильєнтності. З’ясовано, що науковці спочатку виокремили характеристики людей, які вижили після травматичних подій, а згодом фокусом уваги стали шляхи і умови, які спричиняють здоровий психологічний розвиток та позитивну адаптацію. Виявлено, що існує 2 сучасних підходи до розгляду резилієнс: як індивідуальна риса особистості і як динамічний процес. Встановлено, що резилієнс поєднує внутрішній потенціал особистості і зовнішні ресурси. Охарактеризовано поняття «життєстійкість», її компоненти і механізми протистояння стресу. Припущено, що життєстійкість можна розглядати як складову резилієнсу. В практичному розділі здійснений емпіричний аналіз психологічних механізмів резильєнтності особистості під час вимушеної евакуації внаслідок війни. За допомогою програмного комплексу обробки даних SPSS виявлено, що показники резильєнтності вище у евакуйованих осіб ,ніж у тих ,хто не міняв місце проживання. При проведенні факторного аналізу з’ясовано, що провідними психологічними механізмами резильєнтності є життєстійкість, прийняття ризику, залученість, контроль; і є універсальними для обох груп респондентів. Запропонована тренінгова програма, яка направлена на посилення екстернальної поведінки та формування позитивних стратегій майбутнього. The master's thesis is devoted to the study of the resilience of individuals in the conditions of martial law. During the work on the diploma, psychodiagnostic testing of two main groups of respondents was conducted: the first group: persons evacuated as a result of hostilities; another- persons who did not change their place of residence during the war, residents of Odesa. A complex of psychodiagnostic techniques was used to collect empirical data: Connor-Davidson resilience scale (СD-RISC-10) - to measure human endurance; "Test of meaningful life orientations (SZHO)" (J. Krambo, L. Maholik) - to determine the meaningful life orientations and life goals of individuals, "Test of hardiness" (S. Muddy) - to characterize the degree of a person's ability to withstand stress. In order to successfully achieve the set goal, the theoretical section examines the phenomenon of resilience, which is understood as a person's ability to successfully adapt to life's adversities, as well as the ability to respond constructively to problems, change and grow due to challenges. Different interpretations of resilience are considered. It was found that scientists first identified the characteristics of people who survived traumatic events, and later the focus of attention became the ways and conditions that cause healthy psychological development and positive adaptation. It was revealed that there are 2 modern approaches to consideration of resilience: as an individual personality trait and as a dynamic process. It was established that resilience combines the internal potential of the individual and external resources. The concept of "resilience", its components and mechanisms of resistance to stress are characterized. It is assumed that resilience can be considered as a component of resilience. In the practical section, an empirical analysis of psychological mechanisms of individual resilience during forced evacuation due to war is carried out. With the help of the SPSS data processing software complex, it was found that the resilience indicators are higher in evacuated persons than in those who did not change their place of residence. When conducting a factor analysis, it was found that the leading psychological mechanisms of resilience are hardiness, risk acceptance, involvement, control; and are universal for both groups of respondents. The proposed training program is aimed at strengthening external behavior and forming positive strategies for the future.