THEORETICAL AND EMPIRICAL STUDY ON HARDINESS OF PARTICIPANTS IN MILITARY OPERATIONS

Abstract

The aim of the article is to conduct a theoretical and empirical analysis of the distinctive character istics of hardiness exhibited by individuals who have participated in military operations, elucidating its cor relation with coping strategies. Methods. Psychodi agnostic techniques were used to achieve the aim: the Hardiness Scale by S. Maddi; the Stress and Coping Inventory (SCI) by R. Lazarus and S. Folkman. Statisti cal methods of data analysis (comparative and corre lational analyses) were applied. The empirical study sample consisted of 35 men aged 22–55 who were in Ukraine and were involved in various ways in armed conflict (special operations forces, territorial defence, volunteers, etc.). Results. The indicators of the com ponents of hardiness in the sample were distributed as follows: “engagement” characterized by a high level in 63.50% of respondents, a medium level in 28.30%, and a low level in 8.20%; “control” – a high level in 69.20%, a medium level in 15.30%, a low level in 15.50%; “risk acceptance” – a high level displayed only by 14.10%, a medium level by 35.30%, a low level by 50.60%. Dominant coping strategies among the sub jects were found to be “acceptance of responsibility” (M = 15.10), “self-control” (M = 14.50), and “confron tational coping” (M = 10.30). The lowest level of cop ing was observed in “positive reappraisal” (M = 5.60). According to the results of the conducted correlational analysis, the following correlations were established: a correlation between “engagement” and “prob lem-solving planning” (R = .432; p ≤ .01) and “accept ance of responsibility” (R = .451; p ≤ .01), “risk accept ance” and “confrontational coping” (R = .611; p ≤ .01) and “escape-avoidance” coping (R = .550; p ≤ .01). As a result of the theoretical and empirical study, the char acterization of personality hardiness in the context of stress resistance and vitality is presented. It was established that the key to the formation of hardi ness is the development of personality vitality, which helps to overcome crisis situations. Hardiness is con sidered as a set of competencies enabling individu als not only to endure adversities but also to become stronger or acquire new skills. Discussion and con clusions. Empirical findings highlight the prevalence of hardiness components such as control and engage ment among participants, contrasted with a notably lower inclination towards risk acceptance. Predomi nant coping strategies include “acceptance of respon sibility”, “self-control”, and “confrontational coping”, while “positive reappraisal” coping exhibits the low est manifestation. Correlations between coping strat egies and hardiness components are delineated, namely: “engagement” correlating with “acceptance of responsibility” and “problem-solving planning”, and “risk acceptance” correlating with confrontational coping and “escape-avoidance” coping. These find ings expand the directions of psychological support and aid available to individuals for cultivating hardi ness and facilitating effective adaptation during crises situations. Метою статті є теоретико-емпіричне дослідження особливостей життєстійкості осіб, що були учас никами воєнних дій, та її зв’язку з копінг-стратегі ями. Задля досягнення мети використано псиході агностичні методики: тест життєстійкості С. Мадді та тест Д. Лазаруса. Застосовано методи статистич ної обробки даних (порівняльний та кореляційний аналізи). Вибірку емпіричного дослідження склали 35 чоловіків у віці 22–55 років, які перебували в Україні й у різний спосіб були залучені до воєнних дій (сили спеціальних операцій, тероборона, волон тери тощо). Результати. Показники складових жит тєстійкості вибірки розподілилися таким чином: “залучення” характеризується високим рівнем у 63.50% респондентів, середнім рівнем – у 28.30%, низьким рівнем – у 8.20%, “контроль” – високий рівень – 69.20%, середній рівень – 15.30%, низь кий рівень – 15.50%; “прийняття ризику” – висо кий рівень прояву характерний лише для 14.10%, середній рівень – для 35.30%, низький рівень – для 50.60%. Домінуючими копінгами у досліджува них виявлено “прийняття відповідальності” (М = 15.10), “самоконтроль” (М = 14.50) та “конфрон таційний копінг” (М = 10.30). Найнижчий рівень копінгу отримала “позитивна переоцінка” (М = 5.60). За результатами проведеного кореляцій ного аналізу з’ясовано наявність таких кореляцій них зв’язків: кореляційний зв’язок між “залучен ням” і “плануванням вирішення проблеми” (R = .432; р ≤ .01) та “прийняттям відповідальності” (R = .451; р ≤ .01), “прийняттям ризику” і “конфрон таційним копінгом” (R = .611; р ≤ .01) та копінгом “втеча-уникнення” (R = .550; р ≤ .01). У резуль таті теоретико-емпіричного дослідження подано характеристику життєстійкості особистості в кон тексті стресостійкості та життєздатності. Установ лено, що запорука формування життєстійкості – це розвиток життєздатності особистості, яка допо магає подолати кризові ситуації. Запропоновано розглядати життєстійкість як комплекс навичок, що допомагають людині не лише пережити важкі часи, а навіть зміцнити себе чи здобути нові вміння і навички. Дискусія та висновки. За результатами проведеного емпіричного дослідження вияв лено домінування в респондентів таких складни ків життєстійкості, як контроль та залученість, а також набагато менший рівень прояву прийняття ризику. Серед домінуючих копінг-стратегій виок ремлено “прийняття відповідальності”, “самокон троль” та “конфронтаційний копінг”. Найнижчий рівень прояву спостерігається в копінг-стратегії “позитивна переоцінка”. Визначено кореляційні зв’язки копінг-стратегій та складників життєстій кості, а саме: компонент “залучення” пов’язаний із копінг-стратегіями “прийняття відповідальності” та “планування вирішення проблем”, а “прийняття ризику” – з конфронтаційним копінгом і копінгом “утеча – уникнення”. Отримані результати дають змогу розширити напрями і методи психологічної підтримки та допомоги особам з формування жит тєстійкості задля ефективної адаптації у кризових ситуаціях