МІСЦЕ І РОЛЬ ЦЕРКВИ З ПОЗИЦІЙ ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ

Abstract

В роботі був проведений аналіз політичних та соціальних змін в українському суспільстві на зламі XIX-XX століть також визначено роль християнських суспільників у цих процесах, з'ясовано стратегії та тактики політичної боротьби, прийняті українськими суспільниками цього періоду. Завдання які були поставлені :виділити ключові моменти змін у політичній боротьбі та соціальному розвитку українського суспільства. Вивчити вплив християнських суспільників на політичний ландшафт та соціальні перетворення у цей період. Проаналізувати взаємозв'язок між соціальною структурою українського народу та політичними уподобаннями. В першому розділі було висвітлено як український рух сформувався під впливом польсько-литовської сфери, яка залишала свій вплив навіть після зникнення самої держави після поділу його територій між імперіями. Цей вплив продовжувався як у російських землях до Першої світової війни, так і на західних територіях до Другої світової війни. Українське національне відродження має свої корені в історичних традиціях та пробудженні національної свідомості. XIX століття було періодом значних змін у суспільстві, політиці, економіці та культурі. В другому розділі показано одну з важливих постатей того періоду Олександра Лотоцького,який активно діяв у Центрально-Західній Європі. Він займався громадсько-політичною роботою, сприяючи функціонуванню багатьох емігрантських установ і організацій. Його зацікавлення історією Церкви та особливо Українською Православною Церквою відображалося і в його наукових дослідженнях. Він приймав активну участь у політичних клубах та організаціях, спрямованих на підготовку антибільшовицького перевороту в Україні. Пізніше, у Варшаві, Лотоцький очолив створений Український науковий інститут, але через трагічні події в особистому житті та невизнання діяльності Уряду УНР в екзилі, він вийшов з його складу. Це дозволило йому більше уваги приділити викладацькій роботі та науковим заняттям у Варшавському університеті. Висновок для анотації Під час періоду кінця 19-го та початку 20-го століть українські християнські активісти виявили розуміння своєї політичної слабкості і шукали союзників. Структура українського суспільства відрізнялася, особливо роль козацтва. Тарас Шевченко відіграв важливу роль у формуванні української національної ідентичності. Проте, багато політичних сил того часу не вирішили питання про соціальне та національне визволення, проігнорувавши методологічні зауваги Михайла Грушевського. Олександр Лотоцький активно виступав за реформування Православної церкви, пропонуючи жорсткіші засоби впливу та підкреслюючи національну автокефалію як необхідність для України.