Дана стаття розглядає теоретичні засади поняття перекладацької адаптації у зв’язку з виокремленням прагматичних типів тексту в межах релігійного дискурсу. Автором запропоновано адаптивну перекладацьку модель, застосування якої уможливить еквіваленту передачу прагматичного ефекту ДжТ у варіанті перекладу.
The article presents the research of the theories of translational adaptation of pragmatic texts, which belong to religious discourse. The author’s translational adaptive model can be applied to the text of translation with the expectations of the pragmatic effect received from the original text.