ПРОСТОРОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ: МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗБОРУ ТА ОБРОБКИ ДАНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Abstract

Дослідження перетворень міського простору має на меті відобразити їх зміни під впливом головних магістральних напрямів розвитку у високоглобалізованому світі. Через механізми перебудови просторових господарських, розселенських та інших видів зв’язків можлива трансформація функцій окремих міських територій. Глибинні трансформації компактних територій міст України в пострадянський період їх розвитку пов’язані з докорінною зміною функції, є похідною переходу міського розвитку через кризу до нових форм існування. Сучасні міста є продуктом розвитку за значні періоди. Їхня територія є вмістилищем та носієм пам’яті, наслідком організації міських просторів у минулому, зміни основних історико-географічних зрізів (розвитком від кризи до кризи). Тривалість стабільних умов та законів розвитку міських територій, які визначали закономірності організації міських просторів, була досить значною. Від епохи домінування індустрії в розвитку міст і до сьогодні вона почала суттєво скорочуватись. Польове дослідження в цих умовах залишається надійним методом отримання достовірної інфор- мації та наукових результатів. У статті акцентується на нових підходах до його реалізації. Исследование преобразований городского пространства отображает их изменения под влиянием магистральных направлений развития в высокоглобализированном мире. Через механизмы пере- стройки пространственных хозяйственных, расселенческих и других видов связей возможна транс формация функций отдельных городских территорий. Глубинные трансформации компактных тер- риторий городов Украины в постсоветский период их развития, связанные с коренным изменением функции, является производной перехода городского развития из-за кризиса к новым формам существования. Современные города являются продуктом развития за длительные периоды. Их территория является вместилищем и носителем памяти, следствием былой организации городских пространств, изменения основных историко-географических срезов (развитием от кризиса до кризиса). Продолжительность стабильных условий и законов развития городских территорий, которые определяли закономерности организации городских пространств, была весьма значительной. От эпохи доминирования индустрии в развитии городов до нынешнего времени она стала существенно сокращаться. Полевое исследование в этих условиях остается надежным способом получения достоверной информации и научных результатов. В статье акцентируется на новых подходах к его реализации. The study of urban space transformations is intended to reflect its changes under the influence of the principal mainstream directions of development in a highly globalized world. The functional transformation of individual urban areas is possible through the mechanisms resulting in restructuring of spatial economic and settlement ties etc. The profound transformations of the compact areas within the Ukrainian cities in the post-Soviet period of development are related to the radical functional change of functions and constitute the derivative of the urban development transition through the crisis to new forms of existence. Modern cities represent a product of a long term development. Their territory is a repository and bearer of memory, the result of the preceding urban space organization, as well as the changes at the main historical-geographical cross-sections (i.e. development from crisis to crisis). In the more distant past, the duration of stable conditions and urban development regularities, determining the urban spatial development patterns, was quite significant. However, starting from the industrial burst and up to nowadays, this duration has begun to decline substantially. Under these conditions, field research remains a proven method to obtain reliable information and scientific results. This article focuses on new approaches to its implementation.