КОГНІТИВНО-СЕМІОТИЧНИЙ КОД ХУДОЖНІХ ПОРІВНЯНЬ У ВІРШОВАНИХ ТВОРАХ (на матеріалі англомовної канадської поезії)

Abstract

Художнє порівняння визначається як поліфункціональний лінгвосеміотичний конструкт, що інкорпорує його концептуальний зміст та вербальне вираження. Комплексна методика семіотичного аналізу художніх порівнянь уможливила їх семіотичну типологізацію відповідно до домінантного типу семіотичного зв’язку між планом змісту і планом вираження. В основу виокремлення іконічних художніх порівнянь покладено відношення подібності, у свою чергу індексальні художні порівняння побудовані на відношенні суміжності між позначуваним і позначувальним, натомість символічні художні порівняння диференціюються відношенням конвенціональності. Способи об’єктивації іконічного художнього порівняння корелюють з рівнем мови, на якому воно актуалізується. У структурі індексальних художніх порівнянь знаки-індекси встановлюють відносини суміжності між планом змісту і планом вираження і таким чином впорядковують його співвіднесеність з навколишнім світом. Символічне художнє порівняння визначаємо як лінгвосеміотичний конструкт, в словесних одиницях суб’єктної та об’єктної частинах якого разом із зафіксованими культурними кодами актуалізуються і знаки-символи. Художественное сравнение представляет собой полифукнкциональный лингвосемиотический конструкт, в котором инкорпорируется концептуальное содержание и его вербальная манифестация. Комплексная методика семиотического анализа художественного сравнения позволила разработать и предложить семиотическую классификацию художественных сравнений на основе доминирующего типа семиотической связи между планом содержания и планом выражения, которая включает следующие типы: иконические художественные сравнения, индексальные художественные сравнения и символические художественные сравнения. Способы объективации иконического художественного сравнения коррелируют с уровнем языка, на котором оно актуализируется. В структуре индексальных художественных сравнений знаки-индексы устанавливают отношения смежности между планом содержания и планом выражения и таким образом упорядочивают его соотнесенность с окружающим миром. Символическое художественное сравнение определяем как лингвосемиотический конструкт, в словесных единицах субъектной и объектной частях которого вместе с зафиксированными культурными кодами актуализируются и знаки-символы. Simile is viewed as a multifunctional linguistic and semiotic construal representing verbal patterns of form and semantic function. Simile as a multifunctional lingosemiotic construal is studied in accordance with three aspects of semiosis – semantic, syntactic, and pragmatic. The semantic aspect of the semiosis involves identifying the features of the interaction between the content side and the expression side within a simile. This interaction may be based on the iconic, indexical or symbolic connection. The study of the syntactics of the simile aims at studying the valency of verbal signs in its surface structure and its horizontal compatibility with other elements of the poetic text, which ultimately serves as the basis for the creation of text worlds. The pragmatic potential of simile can be described due to its ability to influence the interpretation adequacy of the addressee. Linguistic and semiotic analysis of similes enables their classification into iconic, indexical and symbolic ones. The semiotic classification of similes is premised on the type of semiotic relation that exists between a “sign vehicle” and its meaning. Iconic similes are based on similarity between a sign and its referent, while indexical similes show relations of contiguity. Symbolic similes are differentiated on the basis of conventional pairing of a signified and a signifier within a simile.