THE RESEARCH OF TIME PERCEPTION OF CHILDREN WITH HEARING IMPAIRMENTS

Abstract

The article describes the peculiarities of perception of the length of time periods of children of elementary school age with hearing impairments. It is known that in the characteristics of time sensations the most important role is played by kinetic and auditory sensations. Therefore, the study of perception of time as an integral part of cognitive activity of children with hearing impairment is relevant. In studies whose purpose was to study the perception of the time of children with hearing impairment, we were asked to study the data of scientific sources and analyze the results of the pedagogical experiment. The purpose and tasks were realized by methods of analysis and generalization of scientific and methodological literature and pedagogical experiment. In investigational participated 24 children (an experimental group consisted of 12 girls with violation of rumor, control – from 12 girls in that a rumor was in a norm). For the study of perception of time in our research we used methodology of measuring of minute interval lot and executing an ccount to 60 after a second. According to the results of the experiment, it was found that the majority of girls who participated in the study demonstrated a decrease in the length of the individual minute. There was no significant difference between the mean group values of the control and experimental groups in the first and second tests (p> 0,05). The analysis of the results showed an ambiguous picture, which can be related to external and internal factors and features of the subjects. У статті досліджено особливості сприйняття тривалості часових періодів дітьми з вадами слуху молодшого шкільного віку. Відомо, що в характеристиках часових відчуттів найбільш важливу роль відіграють кінетичні й слухові відчуття. Тому опанування сприйняття часу як складової частини пізнавальної діяльності дітей із порушенням слуху є актуальним. У дослідженнях, мета яких полягала у вивченні сприйняття часу дітей із порушенням слуху, нами поставлено завдання вивчити дані наукових джерел і проаналізувати результати педагогічного експерименту. Мета та завдання реалізовувалися методами аналізу й узагальнення науково-методичної літератури та педагогічного експерименту. У досліджені взяли участь 24 дитини (експериментальна група складалася з 12 дівчаток із порушенням слуху , контрольна – із 12 досліджуваних, у яких слух був у нормі). Для вивчення сприйняття часу в нашому дослідженні ми використовували методику вимірювання хвилинного інтервалу без лічби й виконуючи рахунок до 60 через секунду. За результатами експерименту встановлено, що більшість дівчат, які брали участь у дослідженні, продемонстрували зменшення довжини індивідуальної хвилини. Між середньогруповими значеннями контрольної та експериментальної груп у першому й другу тестуванні не виявлено достовірної різниці (p>0,05). Аналіз результатів засвідчив неоднозначну картину, що може бути пов’язана із зовнішніми та внутрішніми факторами й особливостями досліджуваних.