Педагогічний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108
Browse
806 results
Search Results
Item МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЛЕКЦІЙНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ОБОВ’ЯЗКОВОЇ КОМПОНЕНТИ «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ» СПЕЦІАЛЬНОСТІ А2 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА (012 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА)(2026) Анісімова О.Е.У навчальному виданні систематизовано та викладено теоретичні основи і методичні рекомендації щодо фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Посібник містить детальні методичні розробки практичних занять, приклади різних форм роботи з фізичного виховання дошкільників, а також завдання для самостійної роботи, питання для тестового та підсумкового контролю. Для кращого засвоєння матеріалу подано словник основних термінів, список базової, додаткової літератури та актуальних інтернет - джерел. Може бути рекомендований для здобувачів вищої освіти спеціальності «Дошкільна освіта», а також вихователям закладів дошкільної освіти, методистам та педагогам, які прагнуть поглибити свої знання та вдосконалити практичні навички фізичного виховання дошкільників. Рекомендовано здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності А2 Дошкільна освіта (012 Дошкільна освіта), освітньо- професійної програми Дошкільна освіта.Item ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ТВОРЧОСТІ. ПРАКТИКУМ(2026) Владимирова А. Л.Практикум «Теорія і методика музичного виховання: від теорії до творчості. Практикум» є ефективним поєднанням класичних принципів музичної педагогіки з інноваційними підходами, що є методологічною основою для формування музично-творчої особистості. Рекомендовано здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності А2 Дошкільна освіта, освітньо-професійної програми «Дошкільна освіта», слухачам закладів системи післядипломної освіти, викладачам, педагогам-практикам.Item ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ “СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА” З ПЕДАГОГІЧНОЮ ДЕОНТОЛОГІЄЮ(2026) Ляшко В. В.У посібнику подано методичні вказівки і рекомендації щодо організації та виконання різних видів навчальної діяльності з обов’язкової освітньої компоненти циклу професійної підготовки «Вступ до спеціальності “Спеціальна освіта”з педагогічною деонтологією». Видання містить дидактичні матеріали для проведення семінарських і практичних занять, перелік питань до модульного контролю та підсумкового заліку, глосарій основних термінів, а також список базової й додаткової літератури та інтернет-ресурсів. Рекомендовано здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності А6 Спеціальна освіта спеціалізації А6.01 Логопедія та А6.02 Корекційна психопедагогіка для оптимізації підготовки до практичних занять та самостійної роботи з освітньої компоненти.Item НАВЧАЛЬНА (ПРИРОДНИЧА, КРАЄЗНАВЧА) ПРАКТИКА: МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ(2026) Бальоха А. С.; Борисенко Н. М.У навчально-методичному виданні висвітлено інформацію щодо плану, змісту, бази, порядку, термінів проведення практики, обов’язків керівника і практиканта, а також порядку звітності про результати практики. Посібник відображає зміст робочої програми навчальної практики, розробленої для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей А2 Дошкільна освіта (012 Дошкільна освіта), А3 Початкова освіта (013 Початкова освіта) денної та заочної форм навчання, що розроблено на основі освітньо-професійних програм «Початкова освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та «Дошкільна освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Передбачає знайомство з біотопами плавнів, берегової зони Чорного моря, степовими біоценозами, архітектурними пам’ятками міста Херсона. Рекомендовано здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей А2 Дошкільна освіта (012 Дошкільна освіта), А3 Початкова освіта (013 Початкова освіта), викладачам та педагогам, які викладають відповідні освітні галузі у ЗВО, ЗЗСО чи ЗДО.Item МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ОБОВ’ЯЗКОВОЇ КОМПОНЕНТИ «ОСНОВИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ»(2026) Дрозд, Л. В.У навчальному виданні викладено методичні рекомендації щодо виконання різних видів навчальної роботи з обов’язкової освітньої компоненти циклу професійної підготовки «Основи інклюзивної освіти». Навчальне видання містить дидактичний матеріал для виконання практичних робіт, питання до модульного контролю та підсумкового заліку, словник основних термінів, список базової, додаткової літератури та інтернет джерел. Може бути рекомендований в першу чергу для здобувачів дефектологічних спеціальностей, вчителям та вихователям спеціальних загальноосвітніх закладів, закладів інтегрованої та інклюзивної освіти. Рекомендовано здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності А6 Спеціальна освіта, спеціалізації А6.01 Логопедія та А6.02 Корекційна психопедагогіка, освітньо-професійної програми Логопедія, Олігофренопедагогіка.Item МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ОБОВ’ЯЗКОВОЇ КОМПОНЕНТИ «ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ» СПЕЦІАЛЬНОСТІ А2 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА (012 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА)(2026) Швець, Т. А.У навчальному виданні систематизовано та викладено теоретичні основи і методичні рекомендації щодо формування елементарних математичних уявлень дітей дошкільного віку. Посібник містить детальні методичні розробки практичних занять, приклади дидактичних ігор та вправ для формування уявлень про кількість, число, величину, форму, простір та час, а також завдання для самостійної роботи, питання для модульного контролю та підсумкового контролю. Для кращого засвоєння матеріалу подано словник основних термінів, список базової, додаткової літератури та актуальних інтернет-джерел. Може бути рекомендований в першу чергу для здобувачів вищої освіти спеціальності «Дошкільна освіта», а також вихователям закладів дошкільної освіти, методистам та педагогам, які прагнуть поглибити свої знання та вдосконалити практичні навички у формуванні елементарних математичних уявлень. Рекомендовано здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності А2 Дошкільна освіта (012 Дошкільна освіта), освітньопрофесійної програми Дошкільна освіта.Item ГЕНЕРАТИВНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТВОРЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО КАЗКОВОГО КОНТЕНТУ В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ.(2025) Бальоха А.; Balokha A.У статті здійснено комплексний теоретичний аналіз та представлено практичні перспективи впроваджен- ня технологій генеративного штучного інтелекту в освітній простір закладів дошкільної освіти, які працюють в кризових умовах. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою цифровізацією суспільства та необхідністю модернізації традиційних педагогічних методів відповідно до запитів «цифрового покоління» дітей. Казка роз- глядається не лише як засіб компетентнісного становлення, а як фундаментальний інструмент розвитку емо- ційного інтелекту, критичного мислення та соціалізації дошкільників. Розкрито можливості мультимодальної моделі Gemini від Google, а саме його Gem-бот Storybook, який дозво- ляє створювати персоналізований казковий контент, що враховує індивідуальні потреби, психологічні особли- вості та поточні інтереси кожної дитини. Особливу увагу приділено механізмам генерації сюжетних ліній, які дозволяють адаптувати складність мови та повчальний зміст відповідно до вікової групи. Метою статті є визначення сучасного підходу до використання казки в умовах цифровізації освітнього середовища. Представлено методику реалізації інтерактивних авторських казок шляхом інтеграції згенерова- ного тексту в освітній зміст закладу дошкільної освіти, наведено приклади впливу дітей на вибір героїв та роз- виток сюжету в реальному часі. У дослідженні також проаналізовано етичні та психолого-педагогічні ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту в роботі з дошкільниками, зокрема питання переваг та недоліків Storybook у збереження автентичності літературних авторських казок. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні моделі поєд- нання класичної казки з імерсивними технологіями штучного інтелекту. Результати дослідження можуть бути використані вихователями ЗДО та методистами для створення інноваційних програм розвитку, спрямованих на формування когнітивної гнучкості та творчої уяви вихованців. The article carries out a comprehensive theoretical analysis and presents practical prospects for the implementation of generative artificial intelligence technologies in the educational space of preschool educational institutions operating in crisis conditions. The relevance of the study is due to the rapid digitalization of society and the need to modernize traditional pedagogical methods in accordance with the needs of the “digital generation” of children. The fairy tale is considered not only as a means of competence formation, but also as a fundamental tool for the development of emotional intelligence, critical thinking and socialization of preschoolers. The possibilities of the multimodal model Gemini from Google are revealed, namely its Gem-bot Storybook, which allows you to create personalized fairy tale content that takes into account the individual needs, psychological characteristics and current interests of each child. Special attention is paid to the mechanisms for generating storylines that allow you to adapt the complexity of the language and instructive content according to the age group. The purpose of the article is to determine a modern approach to the use of fairy tales in the conditions of digitalization of the educational environment. The methodology for implementing interactive author's fairy tales by integrating generated text into the educational content of a preschool educational institution is presented, examples of children's influence on the choice of heroes and the development of the plot in real time are given. The study also analyzes the ethical and psychological and pedagogical risks associated with the use of artificial intelligence in working with preschoolers, in particular the issues of the advantages and disadvantages of Storybook in preserving the authenticity of literary author's fairy tales. The scientific novelty of the work lies in substantiating the model of combining a classic fairy tale with immersive artificial intelligence technologies. The results of the study can be used by preschool educators and methodologists to create innovative development programs aimed at forming cognitive flexibility and creative imagination of pupils.Item НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА «СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА НАУКОВА ДИПЛОМАТІЯ»(2025) Слюсаренко Н. В.; Пермінова Л. А.; Коллі-Шамне А. В.; Тавровецька Н.І.Навчальна програма «Сучасні освітні технології та наукова дипломатія» присвячена формуванню в аспірантів системного бачення сучасних освітніх підходів, технологій, зокрема інноваційних, а також принципів і стратегій наукової дипломатії у глобалізованому академічному просторі. Особлива увага приділена розвитку навичок організації освітнього процесу, використанню інформаційно-комунікаційних технологій, дотриманню принципів академічної доброчесності, а також психологічному супроводу біженців та осіб, які пережили війну. Програма включає модуль англійською мовою, присвячений психічному здоров’ю, фасилітативним умінням і кризовій допомозі. Рекомендовано здобувачам третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, спеціальності ОНП «Освітні, педагогічні науки», А1 Освітні науки; ОНП «Середня освіта (українська мова)», ОНП «Середня освіта (фізика), А4 Середня освіта (за предметними спеціальностями); ОНП «Фізична культура і спорт», А7 Фізична культура і спорт; ОНП «Історія та археологія», В9 Історія та археологія; ОНП «Філологія» В11 Філологія (за спеціалізаціями); ОНП «Економіка» С1 Економіка та міжнародні економічні відносини; ОНП «Психологія» С4 Психологія; ОНП «Географія» С6 Географія та регіональні студії; ОНП «Правознавство» D8 Право; ОНП «Біологія» Е1 Біологія та біохімія; ОНП «Інженерія програмного забезпечення» F2 Інженерія програмного забезпечення; ОНП «Соціальна робота та консультування» І10 Соціальна робота та консультування.Item МОТИВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ У СТАРШОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ(2025) Волянюк, А. С.; Волянюк, О. В.Item LOGISTICS OF EDUCATIONAL BUSINESS PROCESSES UNDER MARTIAL LAW: DIGITAL SOLUTIONS(2025) Петухова, Л. Є.; Воропай, Н.; Волянюк, А. С.Abstract. Martial law, which has been ongoing in Ukraine since 2022, has presented higher education institutions with new challenges related to the need to ensure the continuity of the educational process, adapt to changes, and integrate digital solutions. This article is dedicated to the analysis of digital solutions applied in the logistics of educational business processes of higher education institutions in Ukraine under martial law, using the example of Kherson State University. The purpose of the study is to analyze the digital solutions for the logistics of educational business processes, their organization, adaptation, and effective functioning in higher education institutions of Ukraine under martial law. Special attention is paid to identifying key digital tools that contributed to maintaining the quality of education and supporting the academic community in crisis conditions. The article examines the specific features of the educational process in a relocated higher education institution during the full-scale war, in particular, identifies effective communication and feedback channels, as well as the role of digital platforms for the educational process in wartime. The research methodology includes the analysis of scientific sources and publications dedicated to the digital transformation of education, a historical review of the experience of Kherson State University in the period 2022-2024, monitoring of digital platforms and their impact on the organization of the educational process, analysis of adaptation strategies of higher education institutions in crisis conditions, and the study of the impact of digital technologies on the quality of education and the mental health of higher education students. The results of the study show that under of martial law, digital solutions have become a key factor in ensuring the continuity and quality of the educational process. Kherson State University has successfully adapted to the new challenges, using distance learning platforms, video conferences, electronic journals, and other digital tools. Effective communication and feedback channels, as well as psychological support for participants in the educational process, have played an important role. The article shows that the digitalization of educational business processes in wartime not only provides technical support but also contributes to the creation of a resilient and adaptive educational environment. The experience of Kherson State University can be useful for other higher education institutions facing similar challenges. Воєнний стан, який триває в Україні з 2022 року, поставив перед закладами вищої освіти нові виклики, пов’язані з потребою забезпечення безперервності освітнього процесу, адаптації до змін та інтеграції цифрових рішень. Стаття присвячена аналізу цифрових рішень, що застосовуються в логістиці освітніх бізнес-процесів закладів вищої освіти України в умовах воєнного стану на прикладі Херсонського державного університету. Метою дослідження є аналітика цифрових рішень логістики освітніх бізнес-процесів, їхньої організації, адаптації та ефективного функціонування у закладах вищої освіти України за умов воєнного стану. Особлива увага приділяється визначенню ключових цифрових інструментів, що сприяли збереженню якості освіти та підтримці академічної спільноти у кризових умовах. У статті розглядаються особливості освітнього процесу в релокованому закладі вищої освіти під час повномасштабної війни, зокрема, визначаються ефективні канали комунікації та зворотного зв’язку, а також роль цифрових платформ для освітнього процесу в умовах війни. Методологія дослідження включає аналіз наукових джерел та публікацій, присвячених цифровій трансформації освіти, історичний огляд досвіду Херсонського державного університету в період 2022- 2024 років, моніторинг цифрових платформ та їхнього впливу на організацію освітнього процесу, аналіз адаптаційних стратегій закладів вищої освіти у кризових умовах, а також вивчення впливу цифрових технологій на якість навчання та психічне здоров’я здобувачів вищої освіти. Результати дослідження показують, що в умовах воєнного стану цифрові рішення стали ключовим чинником для забезпечення безперервності та якості освітнього процесу. Херсонський державний університет успішно адаптувався до нових викликів, використовуючи платформи дистанційного навчання, відеоконференції, електронні журнали та інші цифрові інструменти. Важливу роль відіграли ефективні канали комунікації та зворотного зв’язку, а також психологічна підтримка учасників освітнього процесу. Стаття показує, що цифровізація освітніх бізнес-процесів у воєнний час не лише забезпечує технічну підтримку, але й сприяє створенню стійкого та адаптивного освітнього середовища. Досвід Херсонського державного університету може бути корисним для інших закладів вищої освіти, які стикаються з подібними викликами.