eKhSuir
Інституційний репозитарій Херсонського державного університету
Ласкаво просимо до eKhSuir — електронного сховища наукових, навчальних і методичних напрацювань Херсонського державного університету. Репозитарій створений з метою накопичення, збереження та надання відкритого доступу до результатів інтелектуальної діяльності викладачів, дослідників, здобувачів вищої освіти та співробітників ХДУ.
У eKhSuir розміщуються:
- наукові статті, тези доповідей, звіти про дослідження;
- дисертації, автореферати, кваліфікаційні та дипломні роботи;
- навчальні посібники, методичні матеріали, презентації;
- публікації у збірниках та матеріали конференцій.
Мета репозитарію — забезпечити довготривале зберігання та вільний онлайн-доступ до науково-освітніх ресурсів університету, сприяти академічній прозорості, поширенню знань, розвитку відкритої науки та популяризації результатів досліджень серед української та міжнародної наукової спільноти.
Репозитарій працює на базі програмного забезпечення DSpace та підтримується Науковою бібліотекою ХДУ.
21031 results
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
АНТИКРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ОСВІТНІЙ СПРОТИВ, СТІЙКІСТЬ І РОЗВИТОК У ВОЄННИЙ ЧАС
(2025) Співаковський О.; Омельчук С.; Мальчикова Д.; Spivakovsky O.; Omelchuk S.; Malchykova D.
У монографії комплексно осмислено досвід антикризового менеджменту сучасного університету в умовах повномасштабної війни. Розкрито трансформацію освітнього ланд шафту, особливості функціювання переміщених закладів вищої освіти в екстремальних умо вах (на прикладі Херсонського державного університету), взаємодію внутрішніх 1 зовнішніх чинників, що забезпечують освітній спротив і соціальну стійкість. Проаналізовано стратегії кризового реагування, цифрову трансформацію бізнес-процесів, Інноваційні освітні прак тики, збереження кадрового потенціалу та міжнародне партнерство. Особливу увагу приді лено інституційним політикам, зокрема використанню штучного інтелекту в освіті й науці, розвитку академійної доброчесносте, підтримці наукової діяльносте в умовах війни та пере міщення, інституалізації політик уживання тендерно чутливої мови в українських універ ситетах, інтеграції світових освітніх ресурсів. Монографія поєднує аналітичні узагальнення й управлінські Інструменти, спрямовані на забезпечення стійкосте й розвитку університетів у кризових ситуаціях.
Для науковців, освітніх управлінців, викладачів, здобувачів 1 всіх, хто досліджує чи впро ваджує інноваційні стратегії у галузі вищої освіти.
АНТИКРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ОСВІТНІЙ СПРОТИВ, СТІЙКІСТЬ І РОЗВИТОК У ВОЄННИЙ ЧАС
(2025) Співаковський, О. В.; Омельчук, С. А.; Мальчикова, Д. С.
У монографії комплексно осмислено досвід антикризового менеджменту сучасного університету в умовах повномасштабної війни. Розкрито трансформацію освітнього ландшафту, особливості функціювання переміщених закладів вищої освіти в екстремальних умовах (на прикладі Херсонського державного університету), взаємодію внутрішніх і зовнішніх чинників, що забезпечують освітній спротив і соціальну стійкість.
МИСТЕЦТВО НА ПЕРЕДОВІЙ : ВІЗУАЛЬНА КУЛЬТУРА ВІЙНИ ТА ОБРАЗ ПЕРЕМОГИ В УКРАЇНСЬКОМУ АРТ-ДИСКУРСІ 2022-2024 РОКІВ.
(2025) Левченко М. Г.; Лимаренко Л. І.; Терешенко Н. В.
Стаття присвячена дослідженню трансформації візуальної культури в Україні під впливом повномасппабного російського вторгнення у період 2022-2024 рр. Метою дослідження є виявлення відображення війни у різних формах візуального мистецтва та простеження процесу формування образу перемоги в українському арт-дискурсі. Методологія дослідження грунтується на комплексному підході, що включає: аналіз наукових публікацій з теорії візуальної культури та мистецтвознавства, присвячених дослідженню впливу війни на мистецтво; контент-аналіз візуальних матеріалів, представлених на виставках, у соціальних мережах та медіа, що відображають російсько- українську війну; аналіз інтерв’ю з митцями та кураторами мистецьких проектів (частково представлені у тексті статті); синтез та інтерпретація отриманих даних для виявлення тенденцій та закономірностей формування образу перемоги. Результати дослідження демонструють значний вплив війни на українську візуальну культуру, що проявилося в: активізації документальної фіксації воєнних злочинів та гуманітарної катастрофи; використанні мистецтва як засобу терапії та осмислення травматичного досвіду; еволюції образу перемоги від героїчного опору до рефлексивного осмислення ціни свободи та необхідності відновлення; активному використанні цифрових технологій й соціальних мереж для поширення візуальної культури та культурного спротиву; зміщенні тематичного фокусу на питання національної ідентичності, героїзму та боротьби; появі нових іконографічних образів героїв та меморіальних практик (мурали). Дослідження виявило, що образ перемоги є динамічним та включає не лише звільнення територій, але й ментальне відновлення та утвердження української ідентичності. Новизна дослідження полягає у комплексному аналізі візуальної культури України в умовах повномасштабної війни 2022-2024 рр., виявленні ключових тенденцій її розвитку та особливостей формування образу перемоги в цей переломний історичний період. Здійснено узагальнення та систематизацію різноманітних візуальних практик, що відображають воєнний досвід українського суспільства та його прагнення до перемоги. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для подальших наукових розвідок у галузі візуальної культури, мистецтвознавства, історії та соціологи. Матеріали статті стануть у нагоді для розробки навчальних курсів, музейних експозицій та культурних проектів, спрямованих на осмислення досвіду війни, збереження пам’яті про героїв та формування національної ідентичності. Результати дослідження також можуть бути використані для аналізу інформаційного простору та протидії дезінформації в умовах воєнних конфліктів. The article is devoted to the study of the transformation of visual culture in Ukraine under the influence of the full- scale Russian invasion in the period 2022-2024. The purpose o f the study is to analyze the reflection of war in various forms of visual art and trace the process of forming the image of victory in the Ukrainian art discourse. The research methodology is based on a comprehensive approach, which includes: analysis of scientific publications on the theory of visual culture and art history, dedicated to the study of the impact of war on art; content analysis of visual materials presented at exhibitions, in social networks and media, reflecting the Russian-Ukrainian war; analysis of interviews with artists and curators of art projects (partially presented in the text of the article); synthesis and interpretation of the data obtained to identify the main trends and patterns in the formation of the image of victory. The results of the study demonstrate the significant impact of the war on Ukrainian visual culture, which was manifested in: the intensification of documentary recording of war crimes and humanitarian catastrophe; the use of art as a means of therapy and understanding of traumatic experience; the evolution of the image of victory from heroic resistance to a reflexive understanding of the price of freedom and the need for restoration; the active use of digital technologies and social networks to spread visual culture and cultural resistance; the shift of the thematic focus to issues of national identity, heroism and struggle; the emergence of new iconographic images of heroes and memorial practices (murals). The study revealed that the image of victory is dynamic and includes not only the liberation of territories, but also the mental restoration and affirmation of Ukrainian identity. The novelty of the study lies in the comprehensive analysis of the visual culture of Ukraine in the conditions of a full-scale war of 2022-2024, the identification of key trends in its development and the features of the formation of the image of victory in this crucial historical period. A generalization and systematization of various visual practices reflecting the war experience of Ukrainian society and its desire for victory has been carried out. The practical significance o f the study lies in the possibility of using its results for further scientific explorations in the field of visual culture, art history, history and sociology. The materials of the article can be useful for the development of training courses, museum exhibitions and cultural projects aimed at understanding the war experience, preserving the memory of heroes and forming national identity. The results of the study can also be used to analyze the information space and counteract disinformation in conditions of military
ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ХУДОЖНІЙ ОСВІТІ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ.
(2025) Левченко, М.; Терешенко, Н.; Кузякіна, Д.; Levchenko, М.; Tereshenko, N.; Kuziakina, D.
Інтеграція штучного інтелекту (ШІ) в художню освіту відкриває нові можливості для розвитку творчих здібностей здобувачів вищої освіти і вдосконалення навчальних процесів. Однак, цей процес також супроводжується низкою викликів, зокрема технічними, педагогічними й етичними проблемами.
Мета дослідження полягає в аналізі можливостей інтеграції ШІ в художні дисципліни, визначенні основних педагогічних стратегій, які підтримують творчий процес, а також розробці практичних рекомендацій щодо покращення навчального процесу за допомогою новітніх технологій. Це дозволить підвищити ефективність навчання та зберегти творчий підхід здобувачів вищої освіти, стимулюючи їхню самостійність.
Методи дослідження включають контент-аналіз наукової літератури, порівняння різних підходів до застосування ШІ в навчальному процесі, а також емпіричні методи для оцінки результатів інтеграції технологій у художні навчальні програми. Досліджуються конкретні приклади використання ШІ в художній освіті для автоматизації технічних завдань, персоналізації навчання та розвитку професійних компетенцій здобувачів вищої освіти.
Результати дослідження показали, що інтеграція ШІ в художню освіту має великий потенціал для підвищення ефективності навчання та розвитку творчих здібностей, але водночас виникають проблеми, пов’язані з технічними перешкодами, підготовкою викладачів та етичними аспектами. Автоматизація технічних завдань дозволяє зосередитись на більш складних творчих процесах, однак це може призвести до зниження самостійності у творчості.
Встановлено, що найефективніше ШІ може бути використано в поєднанні з традиційними методами навчання, що допоможе зберегти баланс між інноваціями та класичними підходами до мистецтва.
Висновки. Для успішної інтеграції ШІ в художню освіту необхідно створювати спеціалізовані програми підготовки викладачів, забезпечити рівний доступ до технологій і розробляти нові навчальні підходи, які поєднують традиційні мистецькі методи з сучасними технологіями. ШІ має бути використано як інструмент для підвищення творчих здібностей здобувачів вищої освіти, зберігаючи при цьому їхню інтелектуальну й емоційну самостійність. Abstract. The integration of artificial intelligence (AI) into art education opens up new opportunities for developing students' creative abilities and improving educational processes. However, this process is also accompanied by a number of challenges, including technical, pedagogical and ethical issues.
The оbjective of the study is to analyze the possibilities of integrating AI into art disciplines, identify the main pedagogical strategies that support students' creative process, and develop practical recommendations for improving the educational process using the latest technologies. This will increase the effectiveness of learning and preserve students' creative approach, stimulating their independence.
The research methods include a critical analysis of scientific literature, a comparison of different approaches to the use of AI in the educational process, as well as empirical methods for assessing the results of integrating technologies into art curricula. Specific examples of the use of AI in art education for the automation of technical tasks, personalization of learning and development of students' professional competencies are studied.
The results of the study showed that the integration of AI into art education has great potential to improve the effectiveness of teaching and the development of creative abilities, but at the same time there are problems associated with technical barriers, teacher training and ethical aspects. Automation of technical tasks allows you to focus on more complex creative processes, but this can lead to a decrease in student autonomy in creativity. It was found that AI can be used most effectively in combination with traditional teaching methods, which will help maintain a balance between innovation and classical approaches to art.
The conclusions indicate that for the successful integration of AI into art education it is necessary to create specialized teacher training programs, ensure equal access to technology and develop new educational approaches that combine traditional artistic methods with modern technologies. AI should be used as a tool to enhance students' creative abilities, while maintaining their intellectual and emotional independence.