eKhSuir
Інституційний репозитарій Херсонського державного університету
Ласкаво просимо до eKhSuir — електронного сховища наукових, навчальних і методичних напрацювань Херсонського державного університету. Репозитарій створений з метою накопичення, збереження та надання відкритого доступу до результатів інтелектуальної діяльності викладачів, дослідників, здобувачів вищої освіти та співробітників ХДУ.
У eKhSuir розміщуються:
- наукові статті, тези доповідей, звіти про дослідження;
- дисертації, автореферати, кваліфікаційні та дипломні роботи;
- навчальні посібники, методичні матеріали, презентації;
- публікації у збірниках та матеріали конференцій.
Мета репозитарію — забезпечити довготривале зберігання та вільний онлайн-доступ до науково-освітніх ресурсів університету, сприяти академічній прозорості, поширенню знань, розвитку відкритої науки та популяризації результатів досліджень серед української та міжнародної наукової спільноти.
Репозитарій працює на базі програмного забезпечення DSpace та підтримується Науковою бібліотекою ХДУ.
20608 results
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
СУЧАСНІ ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЯК ЗАСІБ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
(2025) Волянюк, А. С.; Volianiuk, А. С.
У статті досліджується вплив сучасних цифрових інструментів на мотивацію
здобувачів вищої освіти педагогічних спеціальностей до здійснення наукових досліджень. У
контексті цифровізації освіти та трансформації традиційних освітніх підходів розкривається
актуальність інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки
майбутніх педагогів. Проаналізовано демотивуючі чинники, що ускладнюють здобувачам
вищої освіти процес здійснення наукової діяльності та написання наукових робіт, серед яких
найпоширенішими є труднощі з пошуком та опрацюванням наукової інформації,
оформленням тексту та списків використаних джерел за вимогами академічного письма,
створенням візуалізацій результатів, перекладом іноземних джерел та вибором актуальної
теми. У дослідженні, проведеному протягом 2023-2024 років на базі Херсонського
державного університету, взяли участь 159 респондентів (першого (бакалаврського) та
другого (магістерського) рівнів вищої освіти) спеціальностей «Дошкільна освіта»,
«Початкова освіта» та «Спеціальна освіта». На основі опитування було виокремлено три
основні групи цифрових інструментів, які сприяють науковій активності студентів:
інструменти для пошуку літератури та управління бібліографією; інструменти для генерації
ідей, структуризації досліджень і роботи з текстом; інструменти для візуалізації результатів
дослідження. Отримані результати засвідчили зростання рівня інтересу до наукової
діяльності серед респондентів, підвищення впевненості у дослідницьких навичках, рівня
готовності брати участь у наукових заходах, а також – зменшення рівня труднощів, які
знижують мотивацію до наукової діяльності (демотивуючих чинників). Стаття висвітлює не
лише потенціал цифрових технологій, а й методичні засади їх впровадження з метою
підвищення мотивації до наукової діяльності в цілому. Результати дослідження можуть бути
корисними для викладачів, наукових керівників, розробників освітніх програм і всіх, хто
зацікавлений в ефективному поєднанні цифрових інструментів та педагогічної науки.
Результати дослідження підтвердили, що використання цифрових технологій сприяє
підвищенню ефективності наукової роботи, усуненню основних бар'єрів та формуванню
дослідницької компетентності майбутніх педагогів, що позитивно впливає на мотивацію до
наукових досліджень. The article explores the impact of modern digital tools on the motivation of higher
education students in pedagogical fields to engage in scientific research. In the context of the
digitalization of education and the transformation of traditional educational approaches, the
relevance of integrating information and communication technologies into the process of preparing
future educators is revealed. The study analyzes demotivating factors that complicate the research
activities and scientific writing process for higher education students. The most common barriers
include difficulties with searching and processing scientific information, formatting text and
bibliographies according to academic writing standards, creating visualizations of results, translating
foreign sources, and choosing relevant topics. The study, conducted during 2023–2024 at Kherson
State University, involved 159 participants (bachelor’s and master’s students) from the fields of
“Preschool Education,” “Primary Education,” and “Special Education.” Based on the survey, three
main groups of digital tools that contribute to students' scientific activity were identified: tools for
literature search and bibliographic management; tools for idea generation, research structuring, and
text processing; and tools for visualizing research results. The results of the study showed an
increased interest in scientific activity among the respondents, enhanced confidence in research
skills, greater readiness to participate in scientific events, and a reduction in difficulties that
demotivate students from engaging in research activities. The article highlights not only the potential
of digital technologies but also the methodological foundations for their implementation to increase
motivation for scientific work. The study’s findings may be useful for educators, academic
supervisors, curriculum developers, and anyone interested in effectively combining digital tools and
pedagogical science. The results confirm that the use of digital technologies contributes to the
efficiency of scientific work, the removal of key barriers, and the development of research
competence in future educators, positively impacting their motivation to engage in scientific
research.
ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У МЕТОДОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2025) Волянюк, А.; Volianiuk, А.
Стаття присвячена аналізу можливостей використання ШІ в методології та
технологіях організації педагогічних досліджень, визначенню ефективних способів його
інтеграції з метою підвищення результативності дослідницького процесу та
узагальненню ризиків використання ШІ з метою їх мінімізації. Розглянуто сучасний
стан дослідження цієї проблеми, наголошено на недостатній увазі до методологічного
аспекту інтеграції ШІ у педагогічну науку, визначено ключові питання дослідження:
використання ШІ здобувачами при написанні наукових робіт та організації
досліджень, ефективні способи використання ШІ в педагогічних дослідженнях та
запобігання надмірному/неправильному його використанню. Розглянуто роль викладача
в інформаційну епоху та потенціал ШІ як потужного інструменту в наукових
дослідженнях. У статті проаналізовано виклики, пов’язані з використанням ШІ в
організації педагогічних досліджень, такі як якість даних, складність інтерпретації
результатів, етичні питання та ризики порушення академічної доброчесності.
Підкреслено необхідність експертної перевірки результатів, отриманих за допомогою
ШІ, та дотримання нормативної бази, що регулює його використання.
Описано досвід інтеграції ШІ в освітню компоненту «Методологія та технологія
організації педагогічних досліджень. Освітні вимірювання» на педагогічному
факультеті Херсонського державного університету. Проведено опитування здобувачів
щодо їхньої взаємодії з ШІ, виявлено проблеми, з якими вони стикаються під час
взаємодії з ШІ, такі як некоректні запити, надмірне використання ШІ, відсутність
діалогу з ШІ та ризики недотримання академічної доброчесності. На основі опитувань
та практичних завдань встановлено, що найчастіше ШІ використовують на етапах
формулювання тематики, пошуку інформації та редагування тексту; надано
рекомендації ефективного використання ШІ у методології та технологіях організації
педагогічних досліджень.
У статті запропоновано принципи взаємодії з ШІ, такі як формування етичних
норм, розвиток критичного мислення та використання ШІ як допоміжного
інструменту. Систематизовано основні проблеми використання ШІ та способи їх
мінімізації у таблиці, де розглянуто такі ризики, як академічна недоброчесність,
плагіат, низька якість даних, етичні питання, відсутність критичного мислення,
проблема «чорної скриньки», конфіденційність даних, спрощення дослідницького
процесу та упередженість даних. Для кожного ризику запропоновано відповідні
способи мінімізації. Також у статті представлено рекомендації щодо використання
ШІ на різних етапах організації педагогічного дослідження, від формулювання теми до
поширення результатів. Підкреслено, що ШІ може бути корисним інструментом на
кожному етапі, підвищуючи ефективність роботи та допомагаючи уникати рутинних
завдань. Наголошено на необхідності подальших наукових розвідок у цій сфері, розробці практичних рекомендацій та впровадженні міждисциплінарних підходів для
формування дослідницьких компетентностей здобувачів педагогічних спеціальностей. The article is dedicated to analyzing the possibilities of using AI in the methodology and
technologies of organizing pedagogical research, determining effective ways of its integration
to improve the effectiveness of the research process, and summarizing the risks of using AI in
order to minimize them. The current state of research on this problem is considered,
emphasizing the lack of attention to the methodological aspect of AI integration into
pedagogical science. Key research questions are defined: the use of AI by students in writing
scientific papers and organizing research, effective ways of using AI in pedagogical research,
and preventing excessive/incorrect use. The role of the teacher in the information age and the
potential of AI as a powerful tool in scientific research are considered. The article analyzes the
challenges associated with the use of AI in organizing pedagogical research, such as data
quality, complexity of result interpretation, ethical issues, and risks of academic dishonesty.
The necessity of expert verification of AI-generated results and adherence to the regulatory
framework governing its use is emphasized.
The experience of AI integration into the educational component «Methodology and
Technology of Organizing Pedagogical Research. Educational Measurements» at the Faculty
of Pedagogy of Kherson State University is described. A survey of students regarding their
interaction with AI was conducted, revealing problems they encounter during AI interaction,
such as incorrect queries, excessive use of AI, lack of dialogue with AI, and risks of academic
dishonesty. Based on surveys and practical tasks, it was established that AI is most often used
at the stages of topic formulation, information retrieval, and text editing. Recommendations
for the effective use of AI in the methodology and technologies of organizing pedagogical
research are provided.
The article proposes principles of interaction with AI, such as the formation of ethical
norms, the development of critical thinking, and the use of AI as an auxiliary tool. The main
problems of AI use and ways to minimize them are systematized in a table, which considers
risks such as academic dishonesty, plagiarism, low data quality, ethical issues, lack of critical
thinking, the «black box» problem, data confidentiality, simplification of the research process,
and data bias. Corresponding minimization methods are proposed for each risk. The article
also presents recommendations for using AI at various stages of organizing pedagogical
research, from topic formulation to dissemination of results. It is emphasized that AI can be a
useful tool at every stage, increasing work efficiency and helping to avoid routine tasks. The
necessity of further research in this area, the development of practical recommendations, and
the implementation of interdisciplinary approaches to develop research competencies of
pedagogical specialties students are emphasized.
МІЖНАРОДНІ СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ
(2025) Волянюк, А.; Горб, А.; Макуха, О.; Горлова, А.; Gorb, A.; Makukha, О.; Horlova, А.; Volianiuk, А.
Масштабна вимушена міграція українських дітей через війну створила унікальні
виклики для освітніх систем приймаючих країн. У статті розглянуто ефективні стратегії
підтримки дітей-мігрантів у різних країнах. Аналіз практик показує, що ключовими факторами
успішної адаптації є підготовчі класи, мовні посередники, інтеграційні програми, психологічна
підтримка, наставництво та залучення батьків до освітнього процесу. The large-scale forced migration of Ukrainian children due to the war has created unique
challenges for the educational systems of host countries. The article examines effective strategies for
supporting migrant children in various countries. An analysis of practices shows that key factors for
successful adaptation include preparatory classes, language mediators, integration programs,
psychological support, mentoring, and parental involvement in the educational process.