eKhSuir
Інституційний репозитарій Херсонського державного університету
Ласкаво просимо до eKhSuir — електронного сховища наукових, навчальних і методичних напрацювань Херсонського державного університету. Репозитарій створений з метою накопичення, збереження та надання відкритого доступу до результатів інтелектуальної діяльності викладачів, дослідників, здобувачів вищої освіти та співробітників ХДУ.
У eKhSuir розміщуються:
- наукові статті, тези доповідей, звіти про дослідження;
- дисертації, автореферати, кваліфікаційні та дипломні роботи;
- навчальні посібники, методичні матеріали, презентації;
- публікації у збірниках та матеріали конференцій.
Мета репозитарію — забезпечити довготривале зберігання та вільний онлайн-доступ до науково-освітніх ресурсів університету, сприяти академічній прозорості, поширенню знань, розвитку відкритої науки та популяризації результатів досліджень серед української та міжнародної наукової спільноти.
Репозитарій працює на базі програмного забезпечення DSpace та підтримується Науковою бібліотекою ХДУ.
20940 results
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
ФЕНОМЕН ПАРТНЕРСТВА ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
(2025) Анісімова, О. Е.; Anisimova, О. Е.
Зміни, що відбуваються в соціально-економічній сфері різних країн світу,
відображаються у вимогах, які суспільство висуває до системи освіти. Основна мета
освіти полягає в тому, щоб підготувати людину не лише до адаптації до нових умов
життя, але й до успішної реалізації її потенціалу як в особистому, так і в професійному
плані. Відповідно до цих нових потреб, які виникають у кожному суспільстві, в
педагогічній науці та практиці розпочалися дослідження, спрямовані на вивчення ідей
педагогіки партнерства. У статті розглянуто досвід освітнього партнерства в різних
країнах; представлено гуманістичні принципи, що лежать в основі сучасної педагогіки;
схарактеризовано погляди щодо феномена партнерства науковців, чиї ідеї мали значний
вплив на формування цих традицій. У дослідженні розглядаються можливості мобільних
комунікацій як важливого чинника міжособистісного спілкування, професійної взаємодії
та спільного розвитку учасників освітнього процесу. Виокремлено основні критерії
ефективного використання дистанційного навчання: відповідність цілям,
універсальність інструментів та зрозумілість інтерфейсу. Використання сучасних
цифрових інструментів підсилює взаємодію між вихователями, дітьми та їхніми
батьками, сприяючи формуванню партнерського освітнього середовища.
The changes occurring in the socio-economic sphere of various countries are reflected
in the requirements that society places on the education system. The primary goal of education is
to prepare individuals not only for adaptation to new living conditions but also for the successful
realization of their potential on both personal and professional levels. Correspondingly to these
new needs, that appear in each society, researches were started in pedagogical science and practice
that aim at the study of pedagogy’s ideas of partnership. This article examines the experience of
educational partnership in different countries; presents the humanistic principles that lie in the
basis of modern pedagogy; characterizes the views on the phenomenon of scholars’ partnership,
whose ideas have a significant effect on the formation of these traditions. The research considers
the possibilities of mobile communication as an important factor in interpersonal intercourse,
professional cooperation, and mutual development of participants in the educational process. The
main criteria of the effective appliance of remote studying are outlined: congruence to goals,
versatility of instruments, and clarity of interface. The usage of modern digital tools strengthens
cooperation between educators, children, and their parents contributing to the formation of a
partnership-based educational environment.
РОЗВИТОК ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПЕДАГОГІВ У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ
(2025) Анісімова, О. Е.; Anisimova О. E.
У статті розглянуто питання розвитку цифрових компе-
тентностей педагогів закладів вищої освіти (ЗВО) у контексті цифровізації
освіти. Акцентовано увагу на необхідності формування у них здатності
ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у
професійній діяльності, зокрема для організації освітнього процесу,
комунікації, управління контентом, критичного оцінювання цифрових
ресурсів та забезпечення кібербезпеки. Проаналізовано сучасні тенденції
розвитку цифрових компетентностей, що охоплюють використання
онлайн-платформ для професійного розвитку, впровадження змішаного
навчання, адаптацію до новітніх цифрових освітніх технологій та
формування цифрової культури викладачів.
Окрему увагу приділено імплементації європейських стандартів
цифрової компетентності, зокрема DigCompEdu, які визначають рівні
цифрової грамотності та навички, необхідні для ефективного використання
технологій в освітньому процесі. Розглянуто державні ініціативи України
щодо цифровізації освіти, зокрема нормативно-правові акти, програми
Міністерства цифрової трансформації України «Цифрова освіта» та заходи
Міністерства освіти і науки України, спрямовані на створення цифрових
освітніх ресурсів. Визначено ключові напрями удосконалення цифрових
компетентностей педагогів, серед яких: впровадження професійних
стандартів у контексті цифрової трансформації, розвиток навичок роботи зі
штучним інтелектом, використання віртуальної та доповненої реальності в
освітньому процесі.
Зроблено висновок про те, що розвиток цифрових компетентностей
викладачів ЗВО є важливим чинником підвищення якості освіти та її
відповідності вимогам сучасного цифрового суспільства. Визначено
необхідність системного підходу до цифрової трансформації освіти, що
передбачає професійний розвиток викладачів, оновлення освітніх програм, удосконалення методик викладання та розширення міжнародної співпраці в галузі цифрової освіти.
The article discusses the development of digital competencies of
teachers of higher educational institutions (HEIs) in the context of digitalization
of education. Attention is focused on the need to form their ability to effectively
use information and communication technologies (ICT) in professional activities,
in particular for organizing the educational process, communication, content
management, critical assessment of digital resources and ensuring cybersecurity.
The current trends in the development of digital competencies are analyzed,
covering the use of online platforms for professional development, the
introduction of mixed learning, adaptation to the latest digital educational
technologies and the formation of a digital culture of teachers. Particular attention
is paid to the implementation of European standards of digital competence, in
particular DigCompEdu, which determine the levels of digital literacy and skills
necessary for the effective use of technology in the educational process. The state
initiatives of Ukraine on digitalization of education are considered, in particular
the program of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine "Digital
Education" and the events of the Ministry of Education and Science of Ukraine
aimed at creating digital educational resources. The key directions for improving
the digital competencies of teachers have been identified, including: the
introduction of professional standards in the context of digital transformation, the
development of skills in working with artificial intelligence, the use of virtual and
augmented reality in the educational process. It is concluded that the development
of digital competencies of university teachers is an important factor in improving
the quality of education and its compliance with the requirements of the modern
digital society. The need for a systematic approach to the digital transformation
of education has been identified, which involves the professional development of
teachers, updating educational programs, improving teaching methods and
expanding international cooperation in the field of digital education.
СИЛА ПАРТНЕРСТВА У ВИЩІЙ ОСВІТІ
(2024) Chovriy, S.; Yatsenko, O.; Kozhevnikova, A.; Anisimova, O.; Horbatiuk, O.; Kolbina, L.; Анісімова, О. Е.
The article considers the content and essential
features of partnership, identifies the main
principles of partnership, and shows their role in
the internal system of ensuring the quality of
education in a higher education institution;
indicates significant approaches and barriers in the
process of implementing partnership pedagogy,
the most common methods of cooperation
between enterprises and organizations and higher
education institutions, clusters of partnership
forms and partnership models of business
structures and universities. The advantages and
directions of partnership in the organization of the
educational process of higher education institutions and cooperation with business
corporations are substantiated. The purpose of the
experimental work was to prove the need to
implement the developed author's methodology
for forming the communicative competence of
future specialists when implementing partnership
relations, which will contribute to the growth of
the creative level of partnership interaction and, as
a result, the communicative competence of the
future specialist. The results of the comparison of
the ascertaining and formative stages of the
experiment indicate positive changes in the levels
of formation of communicative competence of
future specialists of the experimental group when
implementing partnership relations. The results of
the experiment make it possible to speak about the
effectiveness of the methodology for the
formation of communicative competence of future
specialists when implementing partnership
relations at the formative stage of the experiment.
У статті розглянуто зміст та сутнісні ознаки
партнерства; виокремлено основні принципи
партнерства та показано їх роль у внутрішній
системі забезпечення якості освіти в закладі
вищої освіти; зазначені вагомі підходи та
бар’єри у процесі реалізації педагогіки
партнерства, найбільш поширені методи
співпраці підприємств й організацій та закладів
вищої освіти, кластери форм партнерства та
моделі партнерства підприємницьких структур
та університетів. Обгрунтовано переваги та
напрями партнерства в організації освітнього
процесу закладів вищої освіти та при співпраці з
бізнес-корпораціями. Мета експериментальної роботи полягала в доведенні необхідності
впровадження розробленої авторської методики
формування комунікативної компетентності
майбутніх фахівців при упровадженні
партнерських взаємин, що сприятиме зростанню
творчого рівня партнерської взаємодії і як
результат – комунікативної компетентності
майбутнього фахівця. Результати порівняння
констатувального й формувального етапів
експерименту говорять про позитивні зміни у
рівнях формування комунікативної
компетентності майбутніх фахівців
експериментальної групи при упровадженні
партнерських взаємин. Результати
експерименту дають можливість говорити про
ефективність реалізованої на формувальному
етапі експерименту методику формування
комунікативної компетентності майбутніх
фахівців при упровадженні партнерських
взаємин.
РОЛЬ СТЕЙКХОЛДЕРІВ У ВДОСКОНАЛЕННІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
(2024) Анісімова, О. Е.; Anisimova, O. E.; Горлова, А. В.; Horlova, A. V.
Сучасні заклади вищої освіти функціонують у динамічному та мінливому середовищі, яке постійно
ставить перед ними нові виклики та пропонує нові можливості. Зокрема, це відчувається у сьогоденні
(військовий стан, соціальна нестабільність, інновації в освіті тощо). Однак, незважаючи на всі труднощі, успішний розвиток закладів вищої освіти значною мірою залежить від їхньої здатності ефек-
тивно взаємодіяти з різними групами зацікавлених сторін. У публікації представлено досвід співпраці
науково-педагогічних працівників педагогічного факультету Херсонського державного університету зі
стейкхолдерами. У статті обґрунтовано сутність, зміст, умови такої взаємодії. Це питання має особли-
ву актуальність та значущість для випускників педагогічного факультету, що регулюються потребами
ринку праці.
Метою статті є аналіз підходів до вдосконалення партнерської взаємодії суб’єктів педагогічного
факультету зі стейкхолдерами для підготовки конкурентоздатних на сучасному ринку праці фахівців.
У статті використано результати застосованих методів, серед яких – аналіз, синтез, узагальнення
практичного досвіду та систематизація результатів наукових пошуків та наявної науково-педагогічної
літератури.
Ґрунтуючись на концепціях партнерства, взаємної вигоди та соціальної відповідальності, авторами
обґрунтовано необхідність включення стейкхолдерів до освітньої діяльності педагогічного факультету.
Доведено, що позитивні результати досягаються за рахунок різноманітних форм та методів взаємо-
дії стейкхолдерів із педагогічним колективом та майбутніми фахівцями. Вибір педагогічно доцільних
форм і методів співпраці залежить від цілей та завдань, типів стейкхолдерів та їхніх потреб, можли-
востей та ресурсів закладу вищої освіти. Прикладами слугують: інформаційно-комунікаційні методи
співпраці (публікація інформації про діяльність ЗВО на вебсайті, у соціальних мережах, ЗМІ, прове-
дення тематичних зустрічей, семінарів, опитування, анкетування, фокус-групи); організаційно-діяльні
(створення спільних робочих груп для розроблення та реалізації освітніх програм, оцінювання якості
освіти, членство в наглядовій раді, вченій раді, створення ради стейкхолдерів та спілки роботодавців,
організація стажувань, практик, працевлаштування випускників); навчально-методичні (розроблення
та реалізація спільних освітніх програм залучення до освітнього процесу через проведення лекцій,
майстер-класів, тренінгів).
Сформульовано висновок: стейкхолдери мають потенціал впливу на організацію вступної кампанії, адаптацію здобувачів вищої освіти до академічного життя, вибір технологій і методів викладання навчальних дисциплін, якість їх методичного забезпечення, розроблення, моніторинг, періодичний
перегляд освітніх програм спеціальностей та їх змісту, об’єктивність оцінювання результатів навчання
здобувачів вищої освіти.
Modern higher education institutions operate in a dynamic and changing environment, constantly facing
new challenges and being presented with new opportunities. This is particularly felt today, amid conditions
such as martial law, social instability, and innovations in education. Despite all difficulties, the successful
development of higher education institutions largely depends on their ability to effectively interact with various
stakeholder groups. The publication presents the experience of scientific and pedagogical staff of the pedagogical
faculty of Kherson State University in cooperation with stakeholders. The article substantiates the essence,
content, and conditions of such interaction, which holds special relevance and significance for the graduates
of the pedagogical faculty, governed by labor market needs.
The aim of the article is to analyze approaches to improving the partnership interaction of the subjects
of the pedagogical faculty with stakeholders to prepare specialists competitive in the modern labor market.
The article employs results of applied methods, including analysis, synthesis, generalization of practical
experience, and systematization of the results of scientific searches and available scientific-pedagogical
literature.
Based on the concepts of partnership, mutual benefit, and social responsibility, the authors justify the need to
include stakeholders in the educational activities of the pedagogical faculty. The authors demonstrate that positive
results are achieved through various forms and methods of interaction between stakeholders and the pedagogical
team and future specialists. The choice of pedagogically appropriate forms and methods of cooperation depends
on the goals and tasks, types of stakeholders and their needs, and the possibilities and resources of the higher
education institution. Examples include informational and communication methods of cooperation (publishing
information about the HEI’s activities on websites, in social networks, media, holding thematic meetings,
seminars, surveys, questionnaires, focus groups); organizational and active methods (creating joint working
groups to develop and implement educational programs, evaluating the quality of education, membership
in the Supervisory Board, the Academic Council, creating a Stakeholder Council and an Employers’ Union,
organizing internships, practices, employment of graduates); educational and methodological (development
and implementation of joint educational programs, involvement in the educational process through lectures,
master classes, trainings).
A conclusion is formulated – stakeholders have the potential to influence: the organization of the admissions
campaign; the students’ adaptation to academic life; the choice of technologies and methods for teaching
academic disciplines; the quality of their methodological support; the development, monitoring, periodic
review of educational programs of specialties and their content; the objectivity of assessing the learning
outcomes of students.
ОСНОВНІ ПОНЯТІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПІДГОТОВКИ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(2024) Анісімова, О. Е.; Anisimova O. E
Аналіз основних понять галузі професійної підготовки
майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти належить до важливих
завдань вдосконалення системи освіти.
Автор звертає увагу на розширене тлумачення поняття «професійна
підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти». Йдеться про
систематичний процес формування та розвитку необхідних професійних
компетентностей у здобувачів освіти, який спрямовано на отримання
майбутніми фахівцями кваліфікацій згідно з освітньо-професійними
програмами на рівнях вищої освіти «бакалавр» і «магістр» спеціальності 012
«Дошкільна освіта». Його метою є підготовка до успішного виконання
професійних обов’язків у сучасних умовах закладу дошкільної освіти,
забезпечення конкурентоспроможності та готовності до професійної
мобільності, моделювання педагогічних ситуацій та встановлення
партнерських відносин між усіма учасниками освітнього процесу, постійний
професійний розвиток.
У сучасних умовах важко переоцінити значення спеціальної підготовки
педагога, орієнтованої на гуманістичні цінності. Ця актуальність випливає з
необхідності адаптації педагогічної практики до сучасних викликів і реалій.
Гуманістично зорієнтована особистість визначається високим рівнем
соціальної відповідальності, дбайливим ставленням до кожного вихованця.
Педагог, спрямований на гуманістичні цінності, відзначається емпатією,
толерантністю та здатністю створювати позитивне освітнє середовище.
Оперативна реакція на динаміку соціально-економічних умов вимагає не
лише знань та навичок, але і гнучкості мислення та творчого підходу до
вирішення проблем. Зміни в суспільстві, економіці та технологіях вимагають
від постійного удосконалення та відкритості до новаторських методик та
підходів до навчання. Майбутньому вихователю дошкільного закладу необхідно розвивати
професійні компетентності, такі як ефективна комунікація, уміння співпрацю-
вати з батьками та колегами, а також здатність адаптувати свою педагогічну
практику до індивідуальних потреб кожної дитини.
У публікації проаналізовано та систематизовано дослідження зарубіжних
та вітчизняних вчених, які визначали сутність підготовки майбутніх вихователів
закладів дошкільної освіти.
З метою вирішення проблеми формування у здобувачів освіти
готовності до партнерської взаємодії у майбутній професійній діяльності
першочерговим постає завдання, котре дає змогу з’ясувати природу поняття
«партнерська взаємодія».
Аналіз наявних в літературі підходів щодо поняття «партнерська
взаємодія» дозволяє відзначити загальну для всіх вчених початкову позицію:
під час взаємодії завжди є активність двох сторін, котра дає можливість
отримати особистісний сенс проведеної дії.
The analysis of the main concepts in the field of professional
training of future educators of preschool education institutions is among the
important tasks of improving the education system.
The author focuses on an expanded interpretation of the term «professional
training of future educators of preschool education institutions». This refers to a
systematic process of forming and developing the necessary professional
competencies in students, aimed at acquiring qualifications by future specialists in
accordance with educational-professional programs at the levels of higher education
«bachelor» and «master» in the specialty 012 «Preschool Education». Its purpose is
to prepare for the successful performance of professional duties in the modern
conditions of a preschool education institution, to ensure competitiveness and
readiness for professional mobility, modeling of pedagogical situations, and
establishing partnership relations among all participants of the educational process,
continuous professional development. In modern conditions, the importance of special training of educators, oriented
towards humanistic values, is hard to overestimate. This relevance stems from the
need to adapt pedagogical practice to contemporary challenges and realities.
A humanistically-oriented individual is characterized by a high level of social
responsibility, caring attitude towards each pupil. An educator, oriented towards
humanistic values, is noted for empathy, tolerance, and the ability to create a positive
educational environment.
A prompt response to the dynamics of socio-economic conditions requires not
only knowledge and skills but also flexibility of thought and a creative approach to
problem-solving. Changes in society, economy, and technology require continuous
improvement and openness to innovative methods and approaches to learning.
Future educators of preschool institutions need to develop professional
competencies such as effective communication, the ability to cooperate with parents
and colleagues, and the ability to adapt their pedagogical practice to the individual
needs of each child.
The publication analyzes and systematizes research by foreign and domestic
scientists who defined the essence of training future educators of preschool
education institutions.
To address the issue of forming students' readiness for partnership interaction
in future professional activity, the primary task is to clarify the nature of the concept
of «partnership interaction».
The analysis of the approaches to the concept of «partnership interaction»
available in the literature allows to note a common initial position for all scientists:
during interaction, there is always the activity of two sides, which allows obtaining
a personal sense of the conducted action.