ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
4162 results
Search Results
Item СЕНСОЖИТТЄВИЙ УНІВЕРСУМ МАРІЇ ПЕНТИЛЮК І НІЛИ ВОЛОШИНОЇ: СМИСЛОТВОРЕННЯ В НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ(2026) Шуляр В. І.; Shuliar V.Мета. У статті здійснено концептуальну реконструкцію сенсожиттєвого універсуму М. Пентилюк і Н. Волошиної як двох комплементарних моделей української мовно-літературної освіти: комуніка- тивно-діяльнісної та культурно-інтерпретаційної. Методи. Використано поняттєво-термінологічний, персонологічний, порівняльний, структурно-логічний і проєкційний аналіз; матеріалом стали праці М. Пентилюк про мовну особистість, культуру професійного спілкування й інтегративну підготовку майбутнього вчителя-словесника, а також сучасні дослідження спадщини Н. Волошиної, зокрема праці про наукову школу, виразне читання, діалог мистецтв, національно-культурну ідентичність і патріотич- не виховання. Результати. Доведено, що наукова діяльність обох професорок є формою культурно-ос- вітнього служіння українському слову, дитині, учительству і майбутньому України. Універсум М. Пен- тилюк вибудовується навколо мовної особистості, комунікативної діяльності, професійного мовлення, інтеграції філологічних дисциплін; універсум Н. Волошиної – навколо учня-читача, художнього слова, естетичного виховання, діалогу мистецтв, національно-культурної ідентичності та навчальної книги як культурно-методичного тексту. Запропоновано порівняльну модель, що співвідносить спадщину вчених із проєкціями ОДМ: цільовою, програмною, декомпозиційною, методичною, взаємодійною, контентною, моніторинговою, ціннісною і розвитковою. Висновки. М. Пентилюк і Н. Волошина не дублюють одна одну, а творять цілісну матрицю сучасної мовно-літературної освіти: перша забезпечує дію словом, друга – інтерпретацію і переживання слова. У синтезі вони формують методологічне під- ґрунтя для моделі Я-особистості майбутнього, здатної мислити, говорити, читати, творити, оцінювати й відповідально діяти. Purpose. The article conceptually reconstructs the meaning-of-life universe of M. Pentyliuk and N. Voloshyna as two complementary models of Ukrainian language and literary education: a communicative-activity model and a cultural-interpretive model. Methods. The study applies conceptual-terminological, personological, comparative, structural-logical and projection-based analysis. The corpus includes M. Pentyliuk’s works on language personality, professional communication culture and the integrative training of future language-and- literature teachers, as well as contemporary studies of N. Voloshyna’s legacy concerning her scientific school, expressive reading, dialogue of arts, national-cultural identity and patriotic education. Results. The article substantiates that the scientific activity of both professors represents a form of cultural and educational service to the Ukrainian word, the child, teachers and the future of Ukraine. M. Pentyliuk’s universe is structured around language personality, communicative activity, professional speech and the integration of philological disciplines. N. Voloshyna’s universe is structured around the student-reader, the artistic word, aesthetic education, dialogue of arts, national-cultural identity and the textbook as a cultural-methodological text. A comparative model is proposed that correlates the researchers’ legacy with the projections of the Education. Children. Future project: target, programme, decomposition, methodological, interactional, content, monitoring, value and development projections. Conclusions. Pentyliuk and Voloshyna do not duplicate each other; they create an integral matrix of modern language and literary education. The former provides action through the word, while the latter provides interpretation and experience of the word. Their synthesis forms a methodological basis for the model of the future Self-personality capable of thinking, speaking, reading, creating, evaluating and acting responsibly.Item МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СТИЛІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ НАУКОВО-ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ(2026) Торчинський М. М.; Торчинська Н. М.; Тorchynskyі M.; Тorchynskyі N.В умовах стрімкої трансформації вищої школи розвиток стилістичної компетентності здобувачів уже не обмежується лінгвістичним циклом, а стає фундаментальним елементом їхньої загальної професій- ної та дослідницької культури. Мета. Статтю присвячено обґрунтуванню міждисциплінарного підходу до формування стилістичної компетентності майбутніх фахівців у процесі їхньої науково-лінгвістич- ної підготовки в закладах вищої освіти, зокрема під час вивчення таких ОК, як «Основи філологічних і педагогічних досліджень», «Методологія та організація наукових досліджень», «Українська мова за професійним спрямуванням». Методи. У дослідженні застосовано аналіз наукових праць із лінгводи- дактики, системний аналіз освітніх програм, порівняння вимог до підготовки бакалаврів і магістрів, а також моделювання системи практичних завдань для аудиторної роботи. Результати. Доведено, що формування стилістичної компетентності має відбуватися наскрізно через інтеграцію мовних та мето- дологічних дисциплін. Розроблено комплекс завдань для студентів бакалаврату (укладання глосаріїв, робота з аналітичними матрицями стилів, бібліографічний опис джерел) та магістратури (реконструк- ція наукового тексту, порівняльний аналіз дефініцій, кейс-стаді з академічної доброчесності). Акцен- товано на необхідності перенесення основної частини практичної роботи в аудиторію задля розвитку критичного мислення здобувачів та мінімізації неконтрольованого використання інструментів штуч- ного інтелекту. Обґрунтовано відмінності у вимогах до академічного письма на різних рівнях освіти – від засвоєння стандартів на бакалавраті до вибудовування авторської наукової стратегії у магістратурі. Висновки. Упровадження міждисциплінарного підходу забезпечує трансформацію стилістичних знань у прикладний інструмент наукового пошуку. Вивчення методології досліджень у синергії зі стилістикою дає змогу майбутнім фахівцям успішно презентувати результати власної праці, дотримуючись етичних норм академічної комунікації та вимог академічної доброчесності. In the context of the rapid transformation of higher education, the development of students’ stylistic competence is no longer confined to the linguistic cycle; instead, it is becoming a fundamental element of their overall professional and research culture. Purpose. The article substantiates an interdisciplinary approach to forming the stylistic competence of future specialists during their scientific and linguistic training in higher education institutions. Methods. The study employs the analysis of scientific works on linguodidactics, systematic analysis of educational programs, comparison of training requirements for bachelor’s and master’s levels, and modeling of a system of practical tasks for classroom work. Results. It is proven that the formation of stylistic competence should occur consistently through the integration of language and methodological disciplines. A complex of tasks has been developed for undergraduate students (compiling glossaries, working with analytical matrices of styles, bibliographic description of sources) and graduate students (reconstruction of scientific texts, comparative analysis of definitions, case studies on academic integrity). Emphasis is placed on the necessity of moving the bulk of practical work into the classroom to minimize the uncontrolled use of artificial intelligence tools and develop students’ critical thinking. Differences in academic writing requirements at various educational levels are substantiated: from mastering standards at the bachelor’s level to constructing an author’s scientific strategy at the master’s level. Conclusions. The implementation of an interdisciplinary approach ensures the transformation of stylistic knowledge into a practical tool for scientific research. Studying research methodology in synergy with stylistics allows future specialists to successfully present their own results, adhering to the ethical norms of academic communication and requirements for academic integrity.Item ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНОМУ САМОРОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ(2026) Саратовський В. С.; Saratovsky V.В оглядовій статті обґрунтовано актуальність підвищення ефективності самоосвітньої діяльності науково-педагогічних і педагогічних працівників. Метою статті є теоретичний аналіз та узагальнення цифрових технологій у професійному саморозвитку викладачів закладів фахової передвищої освіти. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел, систематизація та узагальнення матеріалів. Результа- ти. Установлено потенціал цифрових ресурсів як інструменту розвитку професійних компетентно- стей викладачів та стимулювання інноваційної діяльності в закладах освіти. З’ясовано, що цифрові технології відіграють ключову роль у забезпеченні доступності, гнучкості та персоналізації процесів професійного саморозвитку викладачів у сучасному освітньо-цифровому середовищі. Рівень цифрової грамотності та володіння інструментами цифрової діяльності виступає визначальним чинником ефек- тивного професійного зростання й підвищення конкурентоспроможності викладачів закладів фахової передвищої освіти. Пропоновано створювати авторські онлайн-спільноти як інноваційний засіб профе- сійного саморозвитку викладачів, який поєднує цифрові платформи та традиційні методи підвищення кваліфікації і забезпечує ефективний обмін досвідом, постійну професійну підтримку та стійкий роз- виток компетентностей викладачів. Установлено, що найбільш результативним підходом до посилен- ня професійного саморозвитку викладачів є інтеграція наявних методів у нову альтернативну модель, здатну підвищити ефективність або частково замінити традиційні системи підвищення кваліфікації. Акцентовано увагу на етичних і правових ризиках використання цифрових технологій у професійній діяльності викладачів, зокрема щодо захисту персональних даних, збереження інтелектуальної влас- ності, інформованої згоди та прозорості отриманих даних. Обґрунтовано, що збереження цифрової нерівності, пов’язаної з обмеженим доступом до технічних ресурсів і стабільного Інтернет-з’єднання в умовах воєнного стану, створює ризики поглиблення освітнього дисбалансу за умов обов’язкового впровадження цифрових практик у діяльність викладачів. Висновки. Теоретичне узагальнення науко- вого підґрунтя для обґрунтованого прогнозування тенденцій професійного саморозвитку викладачів закладів фахової передвищої освіти. This review article demonstrates the relevance of enhancing the effectiveness of self-directed learning among academic and teaching staff. The purpose of the article is to provide a theoretical analysis and overview of digital technologies in the professional self-development of teachers at pre-higher vocational education institutions. Methods: theoretical analysis of academic sources, systematisation and synthesis of materials. Results. Identification of the potential of digital resources as a tool for developing teachers’ professional competences and stimulating innovative activity in educational institutions. The relevance of the study is justified by the need to improve the effectiveness of self-education activities of scientific, pedagogical and teaching staff. The potential of digital resources as a tool for developing the professional competencies of lecturers and stimulating innovative activities in educational institutions has been identified. It has been established that digital technologies play a key role in ensuring the accessibility, flexibility and personalisation of professional self-development processes for lecturers in today’s educational and digital environment. The level of digital literacy and proficiency in digital tools is a determining factor in the effective professional growth and increased competitiveness of lecturers professional pre-higher education institutions. It is proposed to create author online communities as an innovative means of professional self-development for lecturers, combining digital platforms and traditional methods of professional development, and ensuring effective exchange of experience, ongoing professional support and sustainable development of lecturers’ competencies. It has been established that the most effective approach to enhancing the professional self- development of lecturers is to integrate existing methods into a new alternative model capable of improving the effectiveness or partially replacing traditional professional development systems. Emphasis is placed on the ethical and legal risks of using digital technologies in the professional activities of lecturers, in particular with regard to the protection of personal data, ensuring privacy, informed consent and transparency of the data obtained. It is justified that the preservation of digital inequality associated with limited access to technical resources and stable Internet connection in conditions of martial law creates risks of deepening educational imbalance in conditions of mandatory implementation of digital practices in the professional activities of lecturers. Conclusions. A theoretical synthesis of the scientific basis for the informed forecasting of trends in the professional self-development of teachers at pre-higher vocational education institutions.Item ВІД ГОТОВОЇ ВІДПОВІДІ ДО КЕРОВАНОГО МИСЛЕННЯ: МЕТОД ТРАСУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ ТРАЄКТОРІЇ У ВИКОРИСТАННІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ(2026) Саган О. В.; Sagan O.Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка дидактичної моделі педагогічно керованого використання штучного інтелекту у формуванні математичних компетентно- стей майбутніх учителів початкових класів, а також розкриття сутності методу трасування когнітивної траєкторії як інструмента аналізу навчальної діяльності студентів. Методи. У дослідженні використа- но аналіз наукових і нормативно-методичних джерел, педагогічне спостереження, опитування, аналіз діалогів студентів із ШІ, квазіексперимент із констатувальним, формувальним і контрольним етапами, а також статистичну обробку результатів із застосуванням t-критерію Стьюдента. У дослідженні взяли участь 33 здобувачі другого курсу спеціальності «Початкова освіта» двох послідовних академічних наборів. Результати. Запропоновано дидактичну модель використання ШІ, у якій його роль зміню- ється від інструмента перевірки та варіювання умов до об’єкта критичного аналізу й засобу співтвор- чості. Обґрунтовано метод трасування когнітивної траєкторії, що дає змогу фіксувати не лише кінцевий результат, а й послідовність пізнавальних дій студента: постановку запиту, уточнення умов, вибір стра- тегії, перевірку, пояснення та рефлексію. Експериментальні результати засвідчили позитивну динаміку рівнів математичної компетентності, зростання частки аналітичних і рефлексивних дій, а також ознаки перенесення навчального досвіду в площину майбутньої методичної діяльності. Висновки. Педагогіч- но кероване використання ШІ може бути ефективним засобом формування математичних і методич- них компетентностей майбутніх учителів за умови чіткого дидактичного дизайну, людського контролю та орієнтації на процес мислення, а не лише на правильність відповіді. Purpose. The purpose of the article is to theoretically justify and experimentally verify a didactic model of pedagogically guided use of artificial intelligence in developing mathematical competencies of future primary school teachers, as well as to clarify the essence of the cognitive-trajectory tracing method as a tool for analysing students’ learning activity. Methods. The study employed analysis of scholarly and policy sources, pedagogical observation, questionnaires, analysis of student–AI dialogues, and a quasi-experiment with diagnostic, formative, and control stages. Statistical processing of the results was carried out using Student’s t-test. The participants were 33 second-year students majoring in Primary Education from two consecutive academic cohorts. Results. The article proposes a didactic model of AI use in which the role of artificial intelligence shifts from a tool for checking answers and varying task conditions to an object of critical analysis and a means of co-creation. The cognitive-trajectory tracing method is substantiated as a way to record not only the final answer but also the sequence of students’ cognitive actions in interaction with AI, including prompt formulation, clarification of conditions, choice of strategy, verification, explanation, and reflection. The experimental results demonstrated positive dynamics in the levels of mathematical competence, an increase in analytical and reflective actions, and signs of transfer from students’ own learning strategies to their emerging methodological competence as future teachers. Conclusions. Pedagogically guided AI use can serve as an effective means of developing mathematical and methodological competencies in future primary school teachers, provided that learning is based on clear didactic design, human oversight, and a shift of emphasis from answer production to the process of thinking.Item SOFT SKILLS ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ТУРИЗМУ(2026) Попова К. І.; Popova K. І.Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог сучасного ринку праці до професійної під- готовки майбутніх фахівців сфери туризму в умовах глобалізаційних процесів, цифровізації та тран- сформації туристичної індустрії. Особливого значення набувають soft skills як важливий складник професійної компетентності, що забезпечує здатність майбутніх фахівців ефективно взаємодіяти у про- фесійному середовищі, працювати в команді, адаптуватися до професійних змін та ефективно здійсню- вати міжкультурну комунікацію. Метою статті є дослідження ролі soft skills у структурі професійної компетентності майбутніх фахівців сфери туризму та обґрунтування значення їх розвитку у процесі професійної підготовки. Методи дослідження: аналіз та узагальнення наукових джерел, аналіз освіт- ніх програм, порівняння міжнародного досвіду професійної підготовки, а також аналіз сучасних вимог ринку праці у сфері туризму. Результати. У процесі дослідження обґрунтовано значення комуніка- тивних, організаторських, міжкультурних та особистісних навичок у професійній підготовці фахівців туристичної сфери. Проаналізовано вимоги сучасного ринку праці та вакансії туристичних компаній «Join UP!», «Anex Tour» і «Поїхали з нами», що дало змогу визначити найбільш затребувані soft skills у сучасній туристичній індустрії. Установлено, що професійна конкурентоспроможність фахівця знач- ною мірою залежить від рівня розвитку комунікативних здібностей, адаптивності, емоційної стійкості, відповідальності та здатності працювати в команді. Окрему увагу приділено міжнародному досвіду професійної підготовки у EHL Hospitality Business School та особливостям дуальної освіти у Німеччи- ні. Висновки. Сучасна система професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму потребує поєднання hard skills із системним розвитком soft skills, використанням практикоорієнтованого навчан- ня, виробничої практики та інтерактивних методів у закладах вищої освіти України.and personal skills in the professional training of tourism specialists. The requirements of the modern labor market and vacancies of tourism companies such as «Join UP!», «Anex Tour», and «Poikhaly z namy» were analyzed, which made it possible to identify the most demanded soft skills in the modern tourism industry. It was established that the professional competitiveness of a specialist largely depends on the level of development of communicative abilities, adaptability, emotional stability, responsibility, and teamwork skills. Particular attention was paid to the international experience of professional training at EHL Hospitality Business School and the peculiarities of dual education in Germany. Conclusions. The modern system of professional training of future tourism specialists requires the combination of hard skills with the systematic development of soft skills, as well as the implementation of practice-oriented learning, internship-based training, and interactive teaching methods in higher education institutions of Ukraine.Item ФОРМУВАННЯ СОЦІОЕМОЦІЙНИХ НАВИЧОК ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ НА РІВНІ МІСЦЕВИХ ГРОМАД(2026) Пилипчук Л. Л.; Борисенко Н. М.; Волкова С. А.; Pylypchuk L.; Borysenko N.; Volkova S.Мета. Дослідження спрямоване на визначення ролі співпраці громад та закладів освіти у форму- ванні соціоемоційних навичок (СЕН) здобувачів освіти в умовах післявоєнного відновлення України та екологічної діяльності. Особлива увага приділяється інтеграції цінностей сталого розвитку й еко- логічної свідомості в освітній процес, що є необхідною умовою для підготовки молоді до активної участі у суспільному житті та екологічних практиках. Методи. Використано аналіз наукових публіка- цій (Google Scholar, Web of Science, Springer), нормативно-правових документів та емпіричних даних громадських організацій за 2016–2024 рр. Застосовано онлайн-опитування серед дітей та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також методи спостереження, узагальнення та статистичної обробки даних. Дослідження проводилося у два етапи: до пандемії та під час війни, що дало змогу врахувати різні контексти формування СЕН і виявити специфіку їх розвитку в умовах підвищеного стресу та невизна- ченості. Результати. Установлено, що освітні заклади й громади відіграють ключову роль у розвитку соціоемоційних навичок, які забезпечують стійкість, емпатію, відповідальність, комунікацію та здат- ність до командної роботи. В умовах екологічних викликів особливого значення набуває формуван- ня навичок природокористування та екологічної свідомості. Прикладом практичної діяльності стала організація збору й утилізації батарейок, що сприяє розвитку відповідальності та колективної взаємо- дії. Дослідження підтвердило, що участь молоді у громадських екологічних проєктах підвищує рівень соціалізації, формує відчуття спільності та колективної відповідальності, а також стимулює екологічно свідомі моделі поведінки. Висновки. Соціоемоційні навички є визначальним чинником у формуванні екологічної свідомості та сталого розвитку суспільства. Саме громади у співпраці з освітніми заклада- ми створюють умови для інтеграції екологічних цінностей у навчальний процес, сприяють згуртовано- сті та підготовці молоді до активної участі в екологічних практиках. Практична цінність дослідження полягає у виробленні стратегій інтеграції СЕН у систему освіти та залученні громад до екологічних ініціатив, що забезпечує безпечне середовище для майбутніх поколінь і посилює роль громад як стей- кхолдерів освітніх змін. Purpose. The study investigates the role of cooperation between communities and educational institutions in shaping socio-emotional skills (SES) of learners during Ukraine’s post-war recovery and ecological activities. Particular emphasis is placed on integrating sustainable development values and ecological awareness into the educational process, which is essential for preparing young people for active participation in social life and ecological practices. Methods. The research employed analysis of scientific publications (Google Scholar, Web of Science, Springer), regulatory documents, and empirical data from civic organizations (2016–2024). Online surveys were conducted among children and internally displaced persons (IDPs), complemented by observation, generalization, and statistical data processing. The study was carried out in two stages: before the pandemic and during wartime, which allowed for identifying diverse contexts of SES formation and the specific challenges of learning under stress and uncertainty. Results. The findings demonstrate that schools and communities play a decisive role in fostering socio-emotional skills such as resilience, empathy, responsibility, communication, teamwork, and adaptability. In ecological contexts, these skills are closely linked to the development of environmental consciousness and sustainable resource use. A practical example was the organization of battery collection and recycling, which enhanced responsibility and collective engagement. Participation of youth in community-based ecological projects strengthened socialization, collective responsibility, and a sense of belonging, while also encouraging environmentally conscious behavioral models. Conclusions. Socio-emotional skills are a critical factor in building ecological awareness and ensuring sustainable societal development. Communities, in cooperation with educational institutions, act as the primary drivers of SES formation, creating conditions for integrating ecological values into education, strengthening cohesion, and preparing young people for active ecological engagement. The practical significance of the study lies in developing strategies for embedding SES into the educational system and mobilizing communities as stakeholders of educational change. This approach ensures a safe environment for future generations and highlights the central role of communities in shaping socio-emotional competencies essential for post-war recovery and ecological sustainability.Item ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БЕНЧМАРКІНГУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ(2026) Петухова Л. Є.; Андрієвський Б. М.; Petukhova L.; Andrievsky B.У статті досліджено педагогічний потенціал бенчмаркінгу в умовах цифрової трансформації освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних механізмів забезпечення якості освіти в умовах активного впровадження цифрових технологій та формування цифрового освітнього середовища. Установлено, що цифровізація освіти сприяє модернізації змісту, форм і методів навчан- ня, розширенню доступу до освітніх ресурсів, розвитку цифрових компетентностей та вдосконаленню освітньої комунікації. Метою статті є обґрунтування педагогічного потенціалу бенчмаркінгу та визна- чення можливостей його використання в умовах цифрової трансформації освіти. Для досягнення мети використано методи аналізу, узагальнення та систематизації наукових джерел. Результати. З’ясовано сутність бенчмаркінгу як інструменту систематичного пошуку, аналізу, порівняння та адаптації кращих освітніх практик. Визначено, що використання цифрових платформ, хмарних сервісів, відкритих освіт- ніх ресурсів і професійних мереж значно розширює можливості реалізації бенчмаркінгового підходу в освіті. Доведено, що бенчмаркінг сприяє поширенню інноваційного педагогічного досвіду, професій- ному розвитку педагогів, удосконаленню змісту освіти та модернізації освітнього процесу. Проаналізо- вано міжнародний досвід використання цифрового бенчмаркінгу та окреслено основні проблеми його впровадження в українських закладах освіти. Обґрунтовано перспективи подальшого розвитку бенч- маркінгу, пов’язані з розширенням використання цифрових платформ, розвитком професійних освітніх мереж та активізацією міжнародної співпраці. The article explores the pedagogical potential of benchmarking in the context of digital transformation of education. The relevance of the study is due to the need to find effective mechanisms for ensuring the quality of education in the context of the active implementation of digital technologies and the formation of a digital educational environment. It has been established that the digitalization of education contributes to the modernization of the content, forms and methods of teaching, expanding access to educational resources, developing digital competencies and improving educational communication.The purpose of the article is to substantiate the pedagogical potential of benchmarking and determine the possibilities of its use in the conditions of digital transformation of education. To achieve the goal, methods of analysis, generalization and systematization of scientific sources were used. The essence of benchmarking as a tool for systematic search, analysis, comparison and adaptation of best educational practices was clarified. It was determined that the use of digital platforms, cloud services, open educational resources and professional networks significantly expands the possibilities of implementing the benchmarking approach in education. It is proven that benchmarking contributes to the dissemination of innovative pedagogical experience, professional development of teachers, improvement of educational content and modernization of the educational process. The international experience of using digital benchmarking was analyzed and the main problems of its implementation in Ukrainian educational institutions were outlined. The prospects for further development of benchmarking, related to the expansion of the use of digital platforms, the development of professional educational networks and the activation of international cooperation, were substantiated.Item ВСТУПНЕ СЛОВО ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА(2026) Пермінова Л. А.Item МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАГІСТРАНТІВ – МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ(2026) Паустовська М. В.; Paustovska M. V.Мета дослідження полягає у визначенні й обґрунтуванні методичних підходів і технологій форму- вання іншомовної комунікативної компетентності магістрантів – майбутніх учителів іноземної, зокрема німецької, мови в закладах вищої освіти України і світу. Методи: теоретичний аналіз наукової літера- тури з педагогіки і методики викладання іноземних мов, синтез педагогічних концепцій розвитку мов- ної компетентності, порівняльний аналіз міжнародних стандартів мовної підготовки (CEFR), вивчення й критичний аналіз досвіду підготовки вчителів іноземних мов, детальне дослідження сучасних мето- дичних підходів до викладання іноземних мов у магістратурі, дослідження та апробація інноваційних технологій розвитку комунікативних навичок і вмінь. Результати. Установлено, що ефективне фор- мування комунікативної компетентності магістрантів базується на комплексній інтеграції комуніка- тивного підходу, задачного навчання, проблемного методу і систематичного розвитку міжкультурної компетентності у професійному контексті. Обґрунтовано доцільність застосування проблемного мето- ду для стимулювання критичного мислення, активізації навчальної мотивації та розвитку професій- них («твердих») навичок у контексті вивчення ділової іноземної мови і комунікації. Виявлено дуальну природу розвитку комунікативної компетентності магістрантів: розвиток власної компетентності на індивідуальному рівні та одночасна підготовка методологічної основи для педагогічної компетентності щодо передачі цієї компетентності своїм майбутнім учням. Визначено, що розвиток міжкультурної ком- петентності залишається важливою і пріоритетною частиною підготовки майбутніх учителів у контек- сті глобалізації освітніх систем і європейської інтеграції України. Висновки. Запровадження комплек- сної науково обґрунтованої методичної системи підготовки магістрантів, чітко орієнтованої на CEFR і сучасні інноваційні методичні підходи, істотно підвищуватиме якість та ефективність професійної підготовки майбутніх учителів іноземної, зокрема німецької, мови. Подальші дослідження доцільно спрямовувати на експериментальну перевірку розроблених рекомендацій у практиці різних закладів вищої освіти та розроблення адаптивних диференційованих методик для різних категорій магістрантів з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, цілей та особливостей навчання. Purpose: to identify and substantiate methodological approaches and technologies for developing foreign language communicative competence in future foreign language teachers, including the German language teachers pursuing a Master’s Degree at higher education institutions of Ukraine and worldwide. Methods: theoretical analysis of scientific literature in pedagogy and foreign language teaching methodology, synthesis of pedagogical concepts of language competence development, comparative analysis of international language training standards (CEFR), investigation and critical analysis of pedagogical experience in training foreign language teachers, detailed study of modern methodological approaches to foreign language teaching in Master’s programs, research and implementation of innovative technologies for developing communicative skills and competencies. Results: it was established that effective development of communicative competence among Master’s Degree students is based on complex integration of communicative approach, task-based learning and problem-based learning methods, and systematic development of intercultural competence in professional context. The expediency of applying problem-based learning for stimulating critical thinking, activating learning motivation, and developing hard professional skills in the context of business foreign language study and communication was substantiated. The dual nature of Master’s Degree students’ communicative competence development was revealed which includes two major components: first, the development of their own competence at personal level, and second, the simultaneous preparation of methodological basis for their pedagogical competence empowering them to share such a competence with their future students. It was found that intercultural competence development remains the important and priority component of future teachers’ training in the context of globalization of education systems and European integration of Ukraine. Conclusions: the implementation of comprehensive and scientifically substantiated methodological system for Master’s Degree training clearly oriented toward CEFR and modern innovative methodological approaches will significantly improve quality and effectiveness of future teachers’ professional training in foreign language teaching, including the German language teaching. Further research should be focused on the experimental verification of developed recommendations in practice at various higher education institutions and on the development of adaptive and differentiated methods for teaching various categories of Master’s Degree students based on their individual needs, goals, and learning.Item ФЕНОМЕН ПОСТАТІ МАРІЇ ПЕНТИЛЮК В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОДИДАКТИЦІ: МАЛОВІДОМІ ФАКТИ ТА ЇХ НАУКОВЕ ОСМИСЛЕННЯ(2026) Омельчук С. А.; Omelchuk S. А.Мета. Дослідження спрямовано на виявлення, узагальнення й наукове осмислення невідомих або маловідомих фактів біографії та професійної діяльності Марії Пентилюк, з’ясування їхньої ролі у фор- муванні її як педагогині й науковиці, а також переосмислення на цій основі її внеску в розвиток україн- ської лінгводидактики. Методи. Дослідження ґрунтується на поєднанні біографічного, історико-педа- гогічного та джерелознавчого підходів. Емпіричну основу становлять архівні матеріали Херсонського державного університету (особова справа, матеріали кафедральних та університетського архівів), що дали змогу уточнити хронологію професійної діяльності та конкретизувати участь дослідниці в освіт- ніх, наукових і громадських процесах; усні джерела (інтерв’ю з Марією Пентилюк та її сучасниками) опрацьовано як наративні свідчення з подальшою верифікацією, а також опубліковані джерела про неї, використані для контекстуалізації. Аналітичний етап передбачав тематичне групування виявле- них фактів за основними напрямами діяльності. Результати. У процесі дослідження встановлено нові факти біографії Марії Пентилюк, що розкривають ранній етап її професійного становлення в умовах радянського періоду, а також висвітлюють її життєвий і науковий шлях у контексті сучасних воєнних викликів. До наукового обігу введено нові архівні джерела, зокрема особову справу дослідниці, а також інтерв’ю, записані після 24 лютого 2022 р. Здійснено реконструкцію внутрішньої логіки професійного розвитку науковиці в єдності біографічного досвіду, педагогічної практики, наукового пошуку й гро- мадської діяльності. Висновки. Марія Пентилюк є ключовою постаттю становлення сучасної україн- ської лінгводидактики, а її професійний шлях відображає еволюцію національної мовної освіти другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Виявлені маловідомі факти істотно доповнюють усталений науковий образ дослідниці та засвідчують визначальну роль, яку відіграли окремі біографічні обставини у фор- муванні її наукової концепції. Результати дослідження актуалізують значення педагогічної біографіки як перспективного напряму розвитку педагогічної науки. Purpose. The study aims to identify, generalize, and provide a scholarly interpretation of unknown or little-known facts from the biography and professional activity of Mariia Pentyliuk, to clarify their role in her development as an educator and scholar and, on this basis, to reconsider her contribution to the development of Ukrainian linguodidactics. Methods. The study is based on a combination of biographical, historical- pedagogical, and source studies approaches. The empirical basis includes archival materials from Kherson State University (personnel file, official correspondence, and materials from departmental and university archives), which made it possible to clarify the chronology of her professional activity and specify her involvement in educational and scholarly processes; oral sources (interviews with Mariia Pentyliuk and her contemporaries), treated as narrative testimonies with subsequent verification; as well as the researcher’s published works and sources about her, used for contextualization. The analytical stage involved the thematic grouping of the identified facts by main areas of activity. Results. The study establishes new biographical facts about Mariia Pentyliuk, revealing the early stage of her professional formation during the Soviet period and highlighting her life and academic path in the context of contemporary wartime challenges. New archival sources have entered scholarly circulation, including the researcher’s personnel file and interviews recorded after February 24, 2022. The internal logic of the scholar’s professional development has been reconstructed as a unity of biographical experience, pedagogical practice, academic inquiry, and civic engagement. Conclusions. Mariia Pentyliuk is a key figure in the formation of modern Ukrainian linguodidactics, and her professional trajectory reflects the evolution of national language education in the second half of the 20th and early 21st centuries. The identified little-known facts significantly complement the established scholarly image of the researcher and demonstrate the decisive role of specific biographical circumstances in shaping her academic concept. The results of the study emphasize the importance of pedagogical biography as a promising area for the development of pedagogical science.