ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
4177 results
Search Results
Item ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ЛОГОПЕДІВ ДО КОМПЛЕКСНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ТА КОНСУЛЬТАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ-PREPARING FUTURE SPEECH THERAPY TEACHERS FOR COMPREHENSIVE DIAGNOSTICS OF SPEECH DEVELOPMENT DISORDERS AND CONSULTATIVE ACTIVITY(2026) Суховієнко Н. А.-Sukhoviienko N. A.Мета. У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів-логопедів до комплексної діагностики порушень мовленнєвого розвитку та консультативної діяльності як взаємо-пов’язаних складників професійної готовності фахівця спеціальної освіти. Актуальність дослідження зумовлена розбудовою мережі інклюзивно-ресурсних центрів, у діяльності яких комплексна психоло-го-педагогічна оцінка розвитку дитини та консультування батьків і педагогів визначені серед провідних функцій, зростанням кількості дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку, зокрема внаслідок стресо-генних чинників воєнного часу, а також вимогами Стандарту вищої освіти за спеціальністю 016 Спеці-альна освіта щодо здатності випускника здійснювати діагностико-аналітичну та консультативну діяль-ність. Було застосовано методи компаративістики, аналізу, систематизації, порівняння, які дозволили виділити ключові аспекти та систематизувати результати. Результати. Розкрито сутність комплексної діагностики порушень мовленнєвого розвитку як багатоетапного процесу, що ґрунтується на принципах комплексності, системності, розвитку, індивідуального та діяльнісного підходів і передбачає обстеження всіх компонентів мовленнєвої системи у взаємозв’язку з немовленнєвими функціями. Схарактеризовано зміст консультативної діяльності вчителя-логопеда у роботі з батьками, педагогами та фахівцями коман-ди психолого-педагогічного супроводу. Уточнено структуру готовності майбутнього вчителя-логопеда до означених видів діяльності в єдності мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-діяльнісно-го, комунікативно-етичного та рефлексивного компонентів. Висновки. Обґрунтовано педагогічні умови та освітні технології підготовки: діагностичні практикуми, аналіз мовленнєвих карт і відеозаписів обсте-жень, кейс-метод, рольове моделювання консультативних бесід, практика на базі інклюзивно-ресурсних центрів і закладів освіти, професійне портфоліо. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають в експериментальній перевірці ефективності обґрунтованої методики. Purpose. The article substantiates the theoretical and methodological principles of training future speech therapist teachers for comprehensive diagnostics of speech development disorders and advisory activities as interrelated components of the professional readiness of a special education specialist. The relevance of the study is due to the development of a network of inclusive resource centers, in whose activities a comprehensive psychological and pedagogical assessment of child development and consulting for parents and teachers are identified among the leading functions, the increase in the number of children with speech development disorders, in particular as a result of the stress-provoking factors of wartime, as well as the requirements of the Higher Education Standard for the specialty 016 Special Education regarding the ability of a graduate to carry out diagnostic and analytical and advisory activities. Methods of comparability, analysis, systematization, comparison were applied, which allowed to highlight key aspects and systematize the results. Results. The essence of comprehensive diagnostics of speech development disorders as a multi-stage process is revealed, which is based on the principles of complexity, systematicity, development, individual and activity approaches and involves the examination of all components of the speech system in relation to non-speech functions. The content of the consultative activity of a speech therapist teacher in working with parents, teachers and specialists of the psychological and pedagogical support team is characterized. The structure of the readiness of a future speech therapist teacher for the specified types of activity in the unity of motivational-value, cognitive, operational-activity, communicative-ethical and reflective components is specified. Conclusions. Pedagogical conditions and educational technologies of training are substantiated: diagnostic workshops, analysis of speech maps and video recordings of examinations, case method, role modeling of consultative conversations, practice on the basis of inclusive resource centers and educational institutions, professional portfolio. Prospects for further research are outlined, which consist in experimental verification of the effectiveness of the substantiated methodology.Item КОНЦЕПЦІЯ «ПЕДАГОГІЧНОЇ ТУРБОТИ» У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-THE CONCEPT OF “PEDAGOGICAL CARE” IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING OF MILITARY PERSONNEL(2026) Пілюгіна К. Г.-Piliuhina K. H. ; Єлісєєв Є. С.-Yelisieiev Y. S.Стаття присвячена дослідженню концепції «педагогічної турботи» у контексті військової педагогі-ки. Мета статті полягає у розкритті сутності педагогічної турботи, її філософсько-педагогічного змі-сту, а також значення у становленні професійних компетентностей майбутніх військововлужбовців. Методи. У дослідженні використовуються порівняльний і структурний методи, метод педагогічного спостереження в аналізі практик педагогічної турботи у вищому військовому закладі, а також філо-софсько-антропологічний метод та метод історико-філософської реконструкції концепції «турботи» на різних етапах розвитку філософської думки. Результати. У статті розкриваються зв’язки між педаго-гічною турботою та сучасними принципами військового лідерства, діалогізацією освітнього процесу, онтологією військової ідентичності. Еволюція об’єкта турботи від давньогрецької до постмодерніст-ської філософії пов’язана з еволюцією педагогічних підходів та методів навчання. У статті розкриваєть-ся поняття «самотурботи» в процесі навчання, що є невід’ємною складовою навчальної діяльності май-бутнього військовослужбовця, який дбає про власну реалізацію в житті та майбутній професії. У статті визначені взаємозв’язки між педагогічною турботою та проблемно-орієнтованим підходом у сучасній педагогіці, а також те, як саме принципи педагогічної турботи відображають положення нормативних документів у військовій сфері. Висновки. Під «педагогічною турботою» автори розуміють практич-ну дію викладача по відношенню до здобувача, що передбачає увагу не тільки до якісного засвоєння здобувачем знань, а й до формування ним своєї національної, культурної, професійної ідентичності, до усвідомлення професійних ролей, а також приналежності до Збройних сил України. Професійне становлення здобувача потребує гармонійного поєднання дидактики з достатньою свободою підопіч-ного у вирішенні навчальних завдань. Автори підкреслюють, що педагогічна турбота полягає не тільки в удосконаленні методики викладання, а й у розкритті особистісного і професійного потенціалу май-бутнього захисника України. The article is devoted to the study of the concept of “pedagogical care” in the context of military pedagogy. The purpose of the article is to reveal the essence of pedagogical care, its philosophical and pedagogical content, as well as its importance in the formation of professional competencies of future military personnel. Methods. The study uses comparative and structural methods, the method of pedagogical observation in the analysis of practices of pedagogical care in a higher military school, as well as the philosophical and anthropological method and the method of historical and philosophical reconstruction of the concept of “care” at different stages of the development of philosophical thought. Results. The article reveals the connections between pedagogical care and modern principles of military leadership, dialogization of the educational process, and the ontology of military identity. The evolution of the object of care from ancient Greek to postmodern philosophy is linked to the evolution of pedagogical approaches. The article reveals the concept of “self-care” in the learning process, that is an integral part of the educational activity of a future military serviceman. The article defines the relationships between pedagogical care and the problem-oriented approach in modern pedagogy, as well as how the principles of pedagogical care reflect the provisions of military regulatory documents. Conclusions. By “pedagogical care”, the authors understand the practical action of the university teacher in relation to the student, which involves attention not only to the qualitative assimilation of knowledge by the student, but also to the formation of his national, cultural, professional identity, to the awareness of professional roles, as well as belonging to the Armed Forces of Ukraine. The professional development of the student requires a harmonious combination of didactics with sufficient freedom of the student in solving educational tasks. The authors emphasize that pedagogical care consists not only in improving teaching methods, but also in revealing the personal and professional potential of the Ukrainian defenderItem ПРОФІЛАКТИКА СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ ДО ПОЛЬЩІ-PREVENTION OF SOCIAL MALADAPTATION AMONG PRIMARY SCHOOL CHILDREN IN THE CONTEXT OF FORCED MIGRATION OF UKRAINIAN CHILDREN TO POLAND(2026) Петухова Л. Є.-Petuhova L. Y. ; Яремчук А. О.-Yaremchuk A. O.Мета. Метою статті є визначення особливостей соціальної дезадаптації молодших школярів в умо-вах вимушеної міграції українських дітей до Польщі та аналіз особливостей організації профілактичної та психолого-педагогічної підтримки дітей у польському освітньому середовищі. Методи. У проце-сі дослідження використано аналіз та узагальнення наукової літератури, аналіз нормативно-правових документів, анкетування учнів 3–4 класів та педагогічне спостереження за учасниками практичної роботи в різновікових групах дітей молодшого шкільного віку. Результати. Встановлено, що вимушена міграція може ускладнювати соціальну адаптацію дітей через зміну соціального, мовного та освітньо-го середовища, втрату усталених соціальних зв’язків і необхідність адаптації до нових умов навчання та взаємодії. Аналіз польського освітнього середовища засвідчив наявність комплексу форм психоло-го-педагогічної підтримки українських дітей, зокрема мовної підтримки, співпраці із сім’єю, залучення освітніх і спеціалізованих установ та створення умов для включення дітей у шкільне життя. Практич-на робота з українськими дітьми молодшого шкільного віку в Польщі супроводжувалася позитивною динамікою відкритості до взаємодії, участі у груповій діяльності, ініціативності та взаємопідтримки. Висновки. Профілактика соціальної дезадаптації молодших школярів в умовах вимушеної міграції потребує комплексного психолого-педагогічного підходу, що поєднує своєчасне виявлення труднощів, створення безпечного середовища, підтримку соціальної взаємодії, співпрацю із сім’єю та викори-стання можливостей позашкільної діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають у більш детальному вивченні чинників ризику та проявів соціальної дезадаптації українських дітей в умовах вимушеної міграції та вдосконаленні профілактичної роботи з урахуванням їхніх соціальних, емоцій-них та освітніх потреб. Purpose. The purpose of the article is to identify the specific features of social maladaptation among primary school children in the context of the forced migration of Ukrainian children to Poland and to analyze the organization of preventive and psychological-pedagogical support for children in the Polish educational environment. Methods. The study employed the analysis and generalization of scientific literature, analysis of regulatory and legal documents, a questionnaire survey of students in grades 3–4, and pedagogical observation of children participating in practical activities in mixed-age groups of primary school children. Results. The study established that forced migration may complicate children’s social adaptation due to changes in their social, linguistic, and educational environment, loss of established social ties, and the need to adapt to new conditions of learning and interaction. The analysis of the Polish educational environment revealed a range of forms of psychological and pedagogical support for Ukrainian children, including language support, cooperation with families, involvement of educational and specialized institutions, and the creation of conditions for children’s participation in school life. Practical work with Ukrainian primary school children in Poland was accompanied by positive changes in their openness to interaction, participation in group activities, initiative, and mutual support. Conclusions. The prevention of social maladaptation among primary school children in the context of forced migration requires a comprehensive psychological and pedagogical approach that combines timely identification of difficulties, creation of a safe environment, support for social interaction, cooperation with families, and the use of opportunities provided by extracurricular activities. Further research should focus on a more detailed examination of the risk factors and manifestations of social maladaptation among Ukrainian children in the context of forced migration, as well as on improving preventive practices according to their social, emotional, and educational needs.Item КРИТЕРІАЛЬНО-РІВНЕВА МАТРИЦЯ ДІАГНОСТИКИ СФОРМОВАНОСТІ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ-A CRITERIA-AND-LEVEL MATRIX FOR ASSESSING THE FORMATION OF DIGITAL COMPETENCE IN FUTURE EDUCATION MANAGERS(2026) Іванчук В. В.-Ivanchuk V. V.Стаття висвітлює питання діагностування сформованості цифрової компетентності майбутніх мене-джерів освіти, що є наразі актуальним, оскільки саме від освітніх управлінців залежить впровадження інновацій та ефективність цифрового менеджменту. Невід’ємними професійними якостями менеджера освіти стають цифрове лідерство, управління цифровими змінами, відповідальне використання даних, забезпечення безпечного цифрового середовища тощо. Мета статті – презентація багатовимірної кри-теріально-рівневої матриці вивчення цифрової компетентності майбутніх менеджерів освіти, яка відхо-дить від фрагментарності традиційної діагностики та інтегрує компонентний, критеріальний, рівневий і доказовий виміри оцінювання. Використання матриці дозволяє не лише встановити загальний рівень сформованості цифрової компетентності, а й побудувати індивідуальні цифрові управлінські профілі здобувачів освіти, виявити сильні і проблемні зони їхньої підготовки, визначити траєкторії подаль-шого професійного розвитку у сфері цифрового освітнього менеджменту. У роботі застосовано комп-лекс теоретичних методів дослідження із проблеми діагностування цифрової компетентності освітніх менеджерів (пошук наукових джерел з теоретичних та практичних аспектів оцінювання досліджуваної якості в наукових базах даних, пошук нормативно-правових документів, аналіз відібраних досліджень, узагальнення й схематизація). Було застосовано також метод презентації результатів дослідження, що був пов’язаний із систематизацією й наочним поданням критеріально-діагностичного апарату сформо-ваності ЦК майбутніх менеджерів освіти. Результати демонструють етапи побудови матриці, харак-теристику когнітивно-змістового, операційно-діяльнісного та мотиваційно-рефлексивного критеріїв з відповідними показниками, що дає змогу охопити основні площини прояву цифрової компетентності: знання й розуміння цифрової трансформації освіти; здатність практично застосовувати цифрові тех-нології в управлінській діяльності; ціннісне ставлення, мотивацію, рефлексію та готовність до без-перервного професійного самовдосконалення. Описано рівні сформованості цифрової компетентності майбутніх менеджерів освіти, а також рекомендовані методи, найдоцільніші в оцінюванні кожного кри-терію. Подано візуальне унаочнення критеріально-рівневої матриці діагностики сформованості циф-рової компетентності майбутніх менеджерів освіти. У висновках підкреслено ефективність викори-стання розробленої матриці для професійного розвитку освітніх менеджерів та наведено перспективи дослідження, які полягають у її (матриці) експертному оцінюванні й практичній апробації. The article addresses the issue of diagnosing the formation of digital competence in future education managers, which is currently of particular relevance, since the implementation of innovations and the effectiveness of digital management largely depend on educational leaders. Digital leadership, management of digital change, responsible use of data, the provision of a safe digital environment, and related capacities are becoming integral professional qualities of an education manager. The purpose of the article is to present a multidimensional criteria-and-level matrix for examining the digital competence of future education managers. The proposed matrix departs from the fragmentary nature of traditional diagnostics and integrates component-based, criteria-based, level-based, and evidence-based dimensions of assessment. Its application makes it possible not only to determine the general level of digital competence formation, but also to construct individual digital managerial profiles of students, identify strong and problematic areas in their professional training, and outline trajectories for further professional development in the field of digital educational management. The study employs a set of theoretical research methods related to the problem of diagnosing the digital competence of education managers, including the search for scholarly sources on theoretical and practical aspects of assessing the phenomenon under study in academic databases, the search for regulatory and legal documents, the analysis of selected studies, generalization, and schematization. The method of presenting research results was also used; it was associated with the systematization and visual representation of the criteria-based diagnostic framework for the formation of digital competence in future education managers. The results demonstrate the stages of constructing the matrix and provide a characterization of the cognitive-content, operational-activity, and motivational-reflective criteria with their corresponding indicators. This makes it possible to cover the principal dimensions of digital competence manifestation: knowledge and understanding of the digital transformation of education; the ability to apply digital technologies in managerial activity; value-based attitudes, motivation, reflection, and readiness for continuous professional self-improvement. The article describes the levels of digital competence formation in future education managers and outlines the recommended methods that are most appropriate for assessing each criterion. A visual representation of the criteria-and-level matrix for diagnosing the formation of digital competence in future education managers is presented. The conclusions emphasize the effectiveness of the developed matrix for supporting the professional development of education managers and identify further research prospects, which involve expert evaluation and practical approbation of the matrix.Item SOFT SKILLS МАЙБУТНЬОГО ЛОГОПЕДА: СУЧАСНІ ВИМОГИ ПРОФЕСІЇ-SOFT SKILLS OF A FUTURE SPEECH THERAPIST: MODERN PROFESSIONAL REQUIREMENTS(2026) Курчатова А. В.-Kurchatova A. V. ; Шапочка К. А.-Shapochka K. A.Статтю присвячено дослідженню ролі soft skills (м’яких навичок) у професійній підготовці майбутні фахівці спеціальності А6 «Спеціальна освіта» в умовах сучасних трансформацій освітнього простору та зростання вимог до якості надання корекційно-розвиткових послуг. Обґрунтовано актуальність фор-мування м’яких навичок як невід’ємної складової професійної компетентності фахівця, здатного ефек-тивно працювати в інклюзивному освітньому середовищі, здійснювати міждисциплінарну взаємодію та забезпечувати індивідуалізований підхід до кожної дитини. Проаналізовано сучасні підходи до трактування поняття soft skills (м’які навички), визначено їх місце в структурі професійної компетентності логопеда та охарактеризовано найбільш значущі для майбутньої професійної діяльності навички: комунікативність, емоційний інтелект, емпатію, критичне й креативне мислення, здатність до командної роботи, адаптивність, стресостійкість, самоорганізацію, відповідальність, лідерські якості та готовність до безперервного професійного розвитку. Встановлено, що успішність професійної діяльності логопеда визначається не лише рівнем спеці-альних знань і практичних умінь, а й здатністю будувати ефективну комунікацію з дітьми, їхніми бать-ками, педагогами та іншими фахівцями, оперативно реагувати на зміни, приймати обґрунтовані рішен-ня та працювати в умовах професійних викликів. Наголошено на необхідності інтеграції розвитку soft skills (м’які навички) у зміст професійної підго-товки здобувачів вищої освіти шляхом використання компетентнісного підходу, інтерактивних методів навчання, тренінгових технологій, проєктної діяльності, кейс-методів, моделювання професійних ситу-ацій і розширення практичної складової освітнього процесу. Зроблено висновок, що системне формування soft skills (м’яких навичок) є важливою умовою під-готовки конкурентоспроможного, мобільного, відповідального та професійно компетентного логопеда, здатного до ефективної професійної діяльності, саморозвитку й успішної адаптації до сучасних вимог ринку праці та освітнього середовища. The article examines the role of soft skills in the professional training of future specialists in specialty A6 «Special Education» in the context of contemporary transformations of the educational environment and increasing requirements for the quality of corrective and developmental services. The relevance of developing soft skills as an integral component of a specialist’s professional competence is substantiated. Such competence enables specialists to work effectively in an inclusive educational environment, engage in interdisciplinary cooperation, and provide an individualized approach to each child. Contemporary approaches to interpreting the concept of soft skills are analyzed, their place in the structure of a speech therapist’s professional competence is determined, and the skills most significant for future professional practice are characterized, including communication skills, emotional intelligence, empathy, critical and creative thinking, teamwork, adaptability, stress resilience, self-organization, responsibility, leadership qualities, and readiness for continuous professional development. It is established that the effectiveness of a speech therapist’s professional activity is determined not only by the level of specialized knowledge and practical skills but also by the ability to establish effective communication with children, their parents, teachers, and other professionals, respond promptly to changes, make well-grounded decisions, and work effectively in challenging professional situations. The necessity of integrating the development of soft skills into the professional training of higher education students is emphasized through the implementation of a competency-based approach, interactive teaching methods, training technologies, project-based learning, case-based methods, professional situation simulations, and the expansion of the practical component of the educational process. It is concluded that the systematic development of soft skills is an important prerequisite for preparing a competitive, adaptable, responsible, and professionally competent speech therapist capable of effective professional practice, self-development, and successful adaptation to current labor market requirements and the modern educational environment.Item ЗАДАЧА ТРИСЕКЦІЇ КУТА ЯК ЗАСІБ ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАННЯ ГЕОМЕТРІЇ-ANGLE TRISECTION PROBLEM AS A TOOL FOR INQUIRY-BASED GEOMETRY LEARNING(2026) Смоліна А. І.-Smolina A. I.Мета. Обґрунтувати дидактичний потенціал класичної математичної проблеми поділу довільного кута на три рівні частини як навчально-дослідницького кейсу та показати можливості поєднання гео-метричної побудови, цифрового експерименту, кількісного аналізу похибки й математичної аргумен-тації у навчанні математики. Методи. Використано теоретичний аналіз і узагальнення наукової та нау-ково-методичної літератури, аналіз і моделювання геометричних побудов, цифровий експеримент у середовищі GeoGebra, вимірювання та порівняння кутових величин, кількісний аналіз абсолютної кутової похибки, елементи кореляційного аналізу, педагогічну інтерпретацію та структурно-логічне моделювання навчально-дослідницької діяльності. Авторську побудову розглянуто як дослідницьку гіпотезу, а не як доведений універсальний спосіб точного розв’язання класичної задачі. Результати. Цифрову перевірку проведено для 18 довільно обраних значень вихідного кута в діапазоні від 25,6° до 90°. Середня абсолютна похибка становила 0,0815°, максимальне зафіксоване відхилення окремої частини від теоретичного значення α/3 – близько 0,267°. Вираженої лінійної залежності між величиною вихідного кута та середньою абсолютною похибкою не виявлено (r ≈ −0,12). Установлено характерну симетрію результатів: крайні кути збігаються в межах точності цифрового вимірювання, тоді як від-хилення переважно виявляється у величині центрального кута. На основі педагогічної інтерпретації дослідження структуровано чотирикомпонентну модель діяльності, що охоплює проблемно-пошуко-вий, конструктивний, експериментально-аналітичний і рефлексивно-доказовий компоненти. Висновки. Запропонована конструкція має трактуватися як наближена. Її дидактична цінність полягає у можли-вості організувати цілісний цикл математичного дослідження: від постановки проблеми й висунен-ня гіпотези до цифрової перевірки, оцінювання похибки, критичної інтерпретації та аргументовано-го висновку. Такий підхід може бути використаний на уроках, факультативних і гурткових заняттях, зокрема у роботі з математично обдарованими учнями, для розвитку самостійного пошуку, критичного оцінювання цифрових результатів, культури математичного доказу та готовності переглядати початкові припущення. Purpose. The study aims to substantiate the didactic potential of the classical mathematical problem of dividing an arbitrary angle into three equal parts as a research-oriented learning case and to demonstrate how geometric construction, digital experimentation, quantitative error analysis, and mathematical reasoning can be combined in mathematics education. Methods. The study employed theoretical analysis and generalization of scientific and methodological literature, analysis and modelling of geometric constructions, a digital experiment in GeoGebra, measurement and comparison of angular values, quantitative analysis of absolute angular error, elements of correlation analysis, pedagogical interpretation, and structural-logical modelling of research-oriented learning activity. The authors’ construction was treated as a research hypothesis rather than as a proven universal method for an exact solution of the classical problem. Results. Digital verification was conducted for 18 selected initial angles ranging from 25.6° to 90°. The mean absolute error was 0.0815°, while the maximum recorded deviation of an individual part from the theoretically exact value α/3 was approximately 0.267°. No pronounced linear relationship was found between the initial angle and the mean absolute error (r ≈ −0.12). A characteristic symmetry of the results was identified: the two outer angles coincided within the precision of digital measurement, whereas the deviation was mainly manifested in the central angle. The pedagogical interpretation of the study resulted in a four-component model comprising problem-search, constructive, experimental-analytical, and reflective-proof components. Conclusions. The proposed construction should be interpreted as an approximation. Its didactic value lies in enabling a complete cycle of mathematical investigation, from problem formulation and hypothesis generation to digital verification, error assessment, critical interpretation, and a reasoned conclusion. The approach can be applied in mathematics lessons and extracurricular activities, particularly when working with mathematically gifted students, and supports the distinction between visually convincing experimental evidence and rigorous mathematical proof.Item ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МОВНИХ ДИСЦИПЛІН-FORMATION OF PROFESSIONAL LANGUAGE COMPETENCE OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS IN THE PROCESS OF STUDYING LANGUAGE DISCIPLINES(2026) Швидун Л. Т.-Shvydun L. T.Метою дослідження є теоретичне обґрунтування взаємодії дисциплін «Сучасна українська мова з практикумом» та «Українська мова за професійним спрямуванням» у формуванні професійної мовної компетентності майбутніх учителів початкової школи, визначення її структурних компонентів і прак-тичних механізмів розвитку. Методи. Методологічну основу становлять компетентнісний, системний, діяльнісний, комунікативний та інтегративний підходи. Використано аналіз, синтез, порівняння, уза-гальнення, аналіз нормативних документів та моделювання. Це дало змогу визначити функціональ-не співвідношення освітніх компонентів, наступність їх результатів і логіку формування професійної мовної компетентності. Результати. Уточнено сутність професійної мовної компетентності як інтегро-ваної характеристики професійної підготовленості майбутнього вчителя, що виявляється у здатності нормативно, доречно та ефективно використовувати українську мову в навчальній і професійно-кому-нікативній діяльності. Виокремлено п’ять компонентів: нормативно-мовний, мовленнєво-комунікатив-ний, професійно-лексичний, функціонально-стилістичний та рефлексивний. Обґрунтовано взаємодо-повнювальний характер двох дисциплін: «Сучасна українська мова з практикумом» забезпечує мовну й нормативну основу, а «Українська мова за професійним спрямуванням» – її професійне застосування. Визначено доцільність професійно орієнтованих завдань: редагування педагогічних текстів, моделю-вання комунікативних ситуацій, роботи з педагогічною термінологією та самоаналізу мовлення. Висно-вки. Доведено, що формування професійної мовної компетентності потребує не дублювання змісту мовних дисциплін, а наступності та послідовної трансформації мовних знань у професійно-мовленнє-ву діяльність. Запропоновано послідовність: мовні знання, мовні норми, практичні мовні вміння, про-фесійно-мовленнєва діяльність, рефлексія та самокорекція, професійна мовна компетентність. Резуль-тати можуть бути використані під час розроблення робочих програм і мовних завдань для здобувачів спеціальності «Початкова освіта». Purpose. The purpose of the study is to provide a theoretical substantiation of the interaction between the academic disciplines Modern Ukrainian Language with Practicum and Ukrainian Language for Professional Purposes in developing the professional language competence of future primary school teachers, as well as to identify its structural components and practical mechanisms of development. Methods. The methodological framework of the study is based on competency-based, systemic, activity-based, communicative, and integrative approaches. The study employed analysis, synthesis, comparison, generalization, analysis of regulatory documents, and modeling. These methods made it possible to determine the functional relationship between the educational components, the continuity of their learning outcomes, and the logic underlying the development of professional language competence. Results. The essence of professional language competence is clarified as an integrated characteristic of a future teacher’s professional preparedness, manifested in the ability to use the Ukrainian language accurately, appropriately, and effectively in educational and professional communication. Five components are identified: linguistic-normative, speech-communicative, professional-lexical, functional-stylistic, and reflective. The complementary nature of the two disciplines is substantiated: Modern Ukrainian Language with Practicum provides the linguistic and normative foundation, while Ukrainian Language for Professional Purposes ensures its professional application. The expediency of professionally oriented tasks is established, including editing pedagogical texts, modeling communicative situations, working with pedagogical terminology, and conducting self-analysis of professional speech. Conclusions. It is proved that the development of professional language competence requires not duplication of the content of language disciplines, but continuity and the consistent transformation of linguistic knowledge into professional speech activity. The following sequence is proposed: linguistic knowledge → language norms → practical language skills → professional speech activity → reflection and self-correction → professional language competence. The results can be used in developing course syllabi and language-related tasks for students majoring in Primary Education.Item РЕКУРСИВНА МАТЕМАТИЧНА ТРИВОЖНІСТЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ: СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА ТА МЕХАНІЗМИ-RECURSIVE MATHEMATICAL ANXIETY IN PRE-SERVICE MATHEMATICS TEACHERS: ESSENCE, STRUCTURE AND MECHANISMS(2026) Таточенко В. І.-Tatochenko V. I.; Гаран І. О.-Haran I. O.Мета. Метою статті є теоретико-методологічний аналіз рекурсивної математичної тривожності у майбутніх учителів математики, уточнення її сутності, структури та механізмів, а також концепту-альне визначення рівнів і типів рекурсивності. Методи. Використано системний, компетентнісний та особистісно орієнтований підходи, а також теоретичний аналіз, синтез, порівняння, систематизацію, узагальнення, категоріальний синтез і концептуально-структурне моделювання. Результати. Уточнено поняття «рекурсивна математична тривожність» як динамічного багатовимірного психолого-педагогіч-ного явища, у якому попередній негативний математичний досвід може актуалізуватися в нових ситуа-ціях і підтримувати циклічне відтворення та посилення тривожності. Концептуально виокремлено три рівні рекурсивності (ситуативний, стійкий та професійно-інтеріоризований) і п’ять її типів: когнітив-ний, емоційний, поведінковий, метакогнітивний та соціально-педагогічний. Обґрунтовано теоретично передбачувані взаємозв’язки рекурсивної математичної тривожності з математичною компетентністю, педагогічною рефлексією, професійною самооцінкою та мотивацією. Висновки. Запропоноване кон-цептуальне представлення систематизує сутність, рівні, типи та механізми рекурсивної математичної тривожності й створює теоретичне підґрунтя для подальшої емпіричної перевірки. Purpose. The article provides a theoretical and methodological analysis of recursive mathematics anxiety in pre-service mathematics teachers, clarifying its essence, structure, mechanisms, levels, and types of recursiveness. Methods. The study employs systemic, competency-based, and person-centered approaches together with theoretical analysis, synthesis, comparison, systematization, generalization, categorical synthesis, and conceptual-structural modeling. Results. Recursive mathematics anxiety is specified as a dynamic multidimensional psychological and pedagogical phenomenon in which previous negative mathematical experiences may be reactivated in new situations and contribute to the recurrent intensification of anxiety. Three theoretically distinguished levels are identified: situational, persistent, and professionally internalized; five types are proposed: cognitive, emotional, behavioral, metacognitive, and socio-pedagogical. Theoretical relationships with mathematical competence, pedagogical reflection, professional self-evaluation, and motivation are outlined. Conclusions. The proposed conceptual representation systematizes the essence, levels, types, and mechanisms of recursive mathematics anxiety and provides a basis for subsequent empirical verification.Item РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА ВРАЗЛИВИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИН ЗАСОБАМИ АРТТЕХНОЛОГІЙ-DEVELOPMENT OF COGNITIVE ACTIVITY IN PRESCHOOL CHILDREN UNDER CONDITIONS OF UNCERTAINTY AND VULNERABLE LIFE CIRCUMSTANCES THROUGH ART TECHNOLOGIES(2026) Канарова О. В.-Kanarova O. V.Статтю присвячено комплексному аналізу проблеми розвитку пізнавальної активності дітей дошкіль-ного віку в умовах невизначеності та вразливих життєвих обставин із використанням арттехнологій як ефективного педагогічного засобу. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне осмис-лення потенціалу арттехнологій у стимулюванні пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери та вну-трішньої мотивації дошкільників, які перебувають у ситуаціях соціальної, психологічної чи освітньої нестабільності. Методологічну основу дослідження становлять системний, діяльнісний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи, що дали змогу розглядати пізнавальну активність дитини як інтегративне утворення, пов’язане з когнітивними, емоційними та соціальними чинниками. У процесі дослідження використано теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння психолого-педаго-гічних джерел), а також емпіричні методи (педагогічне спостереження, аналіз продуктів дитячої творчос-ті, елементи педагогічного експерименту). Особливу увагу приділено арттехнологіям (ізотерапії, музико-терапії, казкотерапії, лялькотерапії, елементам драматизації), які розглядаються як безпечний і ресурсний інструмент підтримки дітей в умовах невизначеності. Результати роботи полягають в уточненні змісту поняття «пізнавальна активність дітей дошкільного віку в умовах невизначеності та вразливих життєвих обставин» з урахуванням сучасних соціальних викликів, а також у визначенні педагогічних можливо-стей арттехнологій як інтегрованого засобу розвитку пізнавальної сфери дошкільників. Обґрунтовано доцільність використання арттехнологій не лише як корекційно-терапевтичного, а й як розвивального інструменту, що сприяє формуванню допитливості, уяви, самостійності мислення та позитивного емоцій-ного ставлення до пізнавальної діяльності. Зроблено висновки, що застосування арттехнологій у роботі з дітьми дошкільного віку, які перебувають у вразливих життєвих обставинах, створює сприятливі умови для активізації пізнавальної діяльності, зниження рівня тривожності та підвищення адаптаційних мож-ливостей дитини. Арттехнології забезпечують м’який, ненасильницький вплив на особистість дитини, сприяють інтеграції емоційного та когнітивного досвіду й можуть розглядатися як перспективний напрям удосконалення освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в умовах сучасної нестабільності. The article examines the problem of developing cognitive activity in preschool children who grow up in conditions of uncertainty and vulnerable life circumstances, with particular attention to the pedagogical potential of art-based educational technologies. The relevance of the study is determined by contemporary social challenges that significantly influence the emotional well-being and cognitive development of young children. In unstable social contexts, such as crisis situations, displacement, or family vulnerability, preschool children often demonstrate decreased motivation for exploration, reduced curiosity, and lower engagement in cognitive tasks. These circumstances require the search for educational approaches that simultaneously support children’s emotional resilience and stimulate their intellectual development. The purpose of the study is to substantiate theoretically and analyze empirically the role of art technologies as an effective pedagogical means for fostering cognitive activity among preschool children living in conditions of uncertainty and vulnerability. The research is grounded in modern psychological and pedagogical concepts that interpret cognitive activity as an integrative personal characteristic combining curiosity, initiative in learning, problem-solving ability, and emotional involvement in the process of acquiring knowledge. The methodology of the research is based on systemic, activity-based, learner-centered, and competence-oriented approaches that enable the comprehensive analysis of children’s cognitive development in complex social environments. A combination of theoretical and empirical methods was applied. Theoretical methods included analysis, synthesis, comparison, and generalization of scientific literature on preschool pedagogy, child psychology, and art pedagogy. Empirical methods involved pedagogical observation, analysis of children’s creative works, and elements of a pedagogical intervention aimed at integrating art technologies into educational activities. Particular attention was given to such art-based practices as visual artistic activities, music-based exercises, fairy-tale therapy, puppet play, and dramatization techniques. The scientific novelty of the study lies in the conceptualization of art technologies not only as therapeutic or corrective tools but also as effective pedagogical instruments for enhancing cognitive engagement in preschool children experiencing social instability. The research clarifies the understanding of cognitive activity in the context of uncertainty and highlights the importance of integrating emotional and cognitive dimensions of development through creative educational practices. The results of the study demonstrate that the systematic use of art technologies in preschool education contributes to the activation of children’s curiosity, supports exploratory behavior, and encourages independent thinking. Creative activities create a psychologically safe environment that reduces anxiety and allows children to express emotions symbolically, which in turn facilitates their readiness to participate in cognitive tasks. The findings indicate that art-based educational strategies increase children’s motivation to learn, improve their concentration and communication skills, and foster a more positive attitude toward educational interaction. The conclusions emphasize that art technologies represent a promising direction for supporting the cognitive development of preschool children living in vulnerable life conditions. Their integration into the educational process promotes the harmonious interaction of emotional and intellectual development, strengthens adaptive capacities, and provides a child-friendly environment for learning and exploration. Consequently, the implementation of art-based pedagogical approaches can significantly enhance the effectiveness of preschool education in contexts characterized by social uncertainty and instability.Item ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ БОРТПРОВІДНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ-DEVELOPING FOREIGN LANGUAGE PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE FLIGHT ATTENDANTS THROUGH INTERACTIVE ENGLISH LANGUAGE TEACHING METHODS(2026) Немлій Л. С.-Nemlii L. S.Метою статті є обґрунтування ефективності інтерактивних методів навчання у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх бортпровідників під час відпрацювання нестандарт-них професійних ситуацій та представлення комплексного плану практичного заняття з дисципліни «Фахо-ва англійська мова», побудованого на поєднанні мовної підготовки з контекстним моделюванням професій-ної діяльності. Методи. Для обґрунтування та розробки запропонованої методики використано комплекс наукових методів: теоретичні – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури для визначення сут-ності іншомовної професійної компетентності; лексико-семантичний аналіз технічних авіаційних текстів для добору автентичного мовного матеріалу; емпіричні – педагогічне моделювання під час проєктування комплексного плану заняття та симулятивних вправ; метод кейс-стаді для структурування етапу аналізу авіаційного інциденту; метод рольового моделювання для відтворення стандартних операційних процедур екіпажу англійською мовою; методи аналізу результатів – узагальнення педагогічного досвіду та якісний аналіз ефективності інтерактивного моделювання професійного дискурсу. Результати. Представлено комп-лексний план практичного заняття з дисципліни «Фахова англійська мова», який передбачає поєднання мов-ної підготовки з контекстним відтворенням професійної діяльності та сприяє розвитку іншомовної профе-сійної компетентності. Окрему увагу приділено доцільності використання інтерактивних технологій на всіх етапах заняття, використанню автентичних відеоматеріалів та методу кейс-стаді (аналіз інциденту на річці Гудзон) для активізації когнітивної діяльності студентів. Визначено роль симулятивних вправ та рольових ігор у розвитку навичок комунікативної взаємодії екіпажу та реалізації стандартних операційних процедур англійською мовою. Результати дослідження підтверджують ефективність поєднання лексико-семантично-го аналізу технічних текстів із інтерактивним моделюванням професійного дискурсу. У результаті дослідження доведено, що вивчення англійської мови в контексті авіаційної безпе-ки та аварійної евакуації сприяє підвищенню навчальної мотивації студентів і забезпечує практичну спрямованість іншомовної підготовки. Встановлено, що контекстуалізація навчання створює умови для переходу від засвоєння мовних знань до формування професійно-комунікативної готовності, необ-хідної для виконання службових обов’язків у нестандартних ситуаціях. Висновки. Результати дослі-дження підтверджують ефективність поєднання лексико-семантичного аналізу фахових текстів, роботи з автентичними матеріалами та інтерактивного моделювання професійного дискурсу для формування іншомовної професійної компетентності майбутніх бортпровідників. Purpose. Purpose of the article is to explore the potential of interactive teaching methods in developing the foreign-language communicative competence of future flight attendants through the practice of nonroutine professional situations. Methods. To substantiate and develop the proposed methodology, a complex of scientific methods was applied: theoretical methods included the analysis and synthesis of scientific and pedagogical literature to define the essence of foreign language professional competence, alongside the lexico-semantic analysis of technical aviation texts for selecting authentic linguistic material; empirical methods comprised pedagogical modeling used in designing the comprehensive lesson plan and simulation exercises, the case study method for structuring the aviation incident analysis phase, and the role-play modeling method to recreate crew standard operating procedures in English; data analysis methods involved the generalization of pedagogical experience and qualitative analysis of the effectiveness of interactive professional discourse modeling. Results. A comprehensive practical lesson plan for the course Professional English is presented, combining language training with the contextual simulation of professional activities and contributing to the development of foreign-language professional competence. Particular attention is paid to the appropriateness of employing interactive technologies at all stages of the lesson. Special emphasis is placed on the use of authentic video materials and the case-study method (the analysis of the Hudson River incident) to enhance students’ cognitive engagement. The role of simulation-based exercises and role-playing activities in developing crew communication skills and implementing Standard Operating Procedures (SOPs) in English is also examined. The findings confirm the effectiveness of integrating lexical-semantic analysis of technical texts with interactive modelling of professional discourse. The findings of the study demonstrate that learning English within the framework of aviation safety and emergency evacuation significantly enhances students’ motivation and increases the practical relevance of foreign language training. The research confirms that the contextualization of learning facilitates the transition from the acquisition of linguistic knowledge to the development of professional communicative readiness required for performing occupational duties in non-routine and emergency situations. Conclusions. The results indicate that the integration of lexical and semantic analysis of specialized texts, authentic instructional materials, and interactive simulation of professional communication contributes effectively to the formation of foreign-language professional competence among future flight attendants