eKhSuir
Інституційний репозитарій Херсонського державного університету
Ласкаво просимо до eKhSuir — електронного сховища наукових, навчальних і методичних напрацювань Херсонського державного університету. Репозитарій створений з метою накопичення, збереження та надання відкритого доступу до результатів інтелектуальної діяльності викладачів, дослідників, здобувачів вищої освіти та співробітників ХДУ.
У eKhSuir розміщуються:
- наукові статті, тези доповідей, звіти про дослідження;
- дисертації, автореферати, кваліфікаційні та дипломні роботи;
- навчальні посібники, методичні матеріали, презентації;
- публікації у збірниках та матеріали конференцій.
Мета репозитарію — забезпечити довготривале зберігання та вільний онлайн-доступ до науково-освітніх ресурсів університету, сприяти академічній прозорості, поширенню знань, розвитку відкритої науки та популяризації результатів досліджень серед української та міжнародної наукової спільноти.
Репозитарій працює на базі програмного забезпечення DSpace та підтримується Науковою бібліотекою ХДУ.
20907 results
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
РОЗРОБЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ДЛЯ ГЕНЕРАЦІЇ ПЕРСОНАЛІЗОВАНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПОРТФЕЛІВ
(2025) Савченко, С. О.
Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуальної науково-практичної задачі розроблення автоматизованої інформаційної системи фінансового консультування, призначеної для генерації персоналізованих інвестиційних портфелів. Актуальність обраної тематики пояснюється необхідністю забезпечення доступних та ефективних фінансових консультацій широкому колу користувачів, зокрема у контексті високої інфляції та обмеженої ефективності традиційних способів заощадження, таких як банківські депозити.
У вступі до роботи розкрито актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження. Зазначено, що сучасні системи автоматизованого фінансового консультування (Robo-Advisors) набувають популярності завдяки доступності, зручності використання, низькому порогу входу та можливості налаштування персоналізованих параметрів інвестиційних портфелів.
Перший розділ дисертації присвячено аналізу сучасних досліджень за темою дисертаційної роботи та існуючих підходів у сферах автоматизованих систем фінансового консультування та застосуванню засобів машинного навчання у фінансовій галузі. Доведено актуальність застосування методів і алгоритмів машинного навчання, зокрема нейронних мереж LSTM, для прогнозування ціни фінансових інструментів. Проаналізовано переваги поєднання класичної теорії Марковіца з сучасними методами машинного навчання, що дозволяє значно підвищити ефективність інвестиційних рішень. Також у першому розділі висвітлюються проблеми, з якими можуть зіштовхнутися інвестори-початківці. Зазначено важливість психологічних аспектів і врахування індивідуальних особливостей інвесторів.
Другий розділ присвячено обґрунтуванню методологічних підходів до задач прогнозування цін на фінансові інструменти, побудови початкового інвестиційного портфелю та його подальшому ребалансуванні. Також в другому розділі представлено розроблену архітектуру системи фінансового консультування, яка передбачає використання мікросервісної архітектури. Описано модулі прогнозування цін фінансових інструментів, формування та ребалансування портфелів, а також можливості взаємодії з користувачами через месенджери. Детально обґрунтовано використання моделі Марковіца та моделей прогнозування на основі множинної лінійної регресії та нейронних мереж LSTM. Також описано модель забезпечення постійного рівня споживання за допомогою алгоритму, що дозволяє визначити оптимальний розподіл заощаджень для інвесторів.
Третій розділ присвячений експериментальному тестуванню запропонованих методів та алгоритмів. Проведені дослідження показали високу ефективність LSTM-мереж для прогнозування валютних пар з похибкою менше 0,5%. Алгоритм множинної лінійної регресії продемонстрував високу ефективність прогнозування ціни закриття для усіх типів активів, що розглядаються в дослідженні. Порівняльний аналіз різних методів формування інвестиційного портфелю показав перевагу використання прогнозних даних для зниження втрат інвестиційного портфеля у періоди ринкової нестабільності. Запропонований алгоритм ребалансування портфеля на основі фінансових індикаторів показав перевагу над традиційною стратегією «купи і тримай», забезпечуючи стабільність портфеля навіть у кризові періоди. У результаті дослідження створено практичне рішення у вигляді чат-бота, що дозволяє автоматично надавати персоналізовані фінансові рекомендації широкому колу користувачів без спеціальних фінансових знань. Реалізована система забезпечує високу безпеку персональних даних, зручність використання та можливість подальшого масштабування.
Отримані теоретичні результати мають наукову новизну, яка полягає у поєднанні класичної портфельної теорії Марковіца з сучасними методами машинного навчання для підвищення якості інвестиційних портфелів. Також було експериментально доведено ефективність запропонованого автором алгоритму ребалансування інвестиційного портфелю, як під час економічного циклу зростання, так і в період глобальної рецесії. Практична значущість дослідження полягає у створенні окремих модулів автоматизованої системи фінансового консультування, які можуть бути впроваджені в повноцінний Robo-Advisor сервіс відповідно до розробленої архітектури.
The dissertation is devoted to solving the relevant scientific and practical problem of developing an automated financial consulting information system to generate personalized investment portfolios. The relevance of the chosen topic is explained by the need to provide accessible and effective financial advice to a wide range of users, particularly in the context of high inflation and the limited effectiveness of traditional savings methods, such as bank deposits.
The introduction reveals the topic's relevance and defines the study's purpose, objectives, object, subject, and methods. It is noted that modern automated financial advisory systems (Robo-Advisors) are gaining popularity due to their accessibility, ease of use, low entry threshold, and the ability to customize personalized parameters of investment portfolios.
The first section of the dissertation is devoted to the analysis of current research on the topic of the study and existing approaches in the areas of automated financial advisory systems and the use of machine learning tools in the financial industry. The relevance of using machine learning methods, particularly LSTM neural networks, for forecasting the value of financial instruments is proved. The advantages of combining the classical Markowitz theory with modern machine learning methods are analyzed, which can significantly improve the efficiency of investment decisions. The first section also highlights the problems that novice investors may face. The importance of psychological aspects and considering individual investor characteristics is highlighted.
The second section is devoted to substantiating methodological approaches to forecasting prices for financial instruments, building an initial investment portfolio, and its subsequent rebalancing. The second section also presents the developed architecture of the financial advisory system, which involves microservice architecture. The modules for forecasting the prices of financial instruments, forming and rebalancing portfolios, and the possibilities of interaction with users through messengers are described. The use of the Markowitz model and forecasting models based on multiple linear regression and LSTM neural networks is substantiated in detail. The study also describes a model for ensuring a constant level of consumption, which allows for determining the optimal distribution of savings for investors.
The third section is devoted to experimental testing of the proposed methods and algorithms. The studies have shown the high efficiency of LSTM networks for forecasting currency pairs with an error of less than 0.5%. The multiple linear regression algorithm has demonstrated high efficiency in predicting the closing price for all types of assets considered in the study. A comparative analysis of different methods of investment portfolio formation has shown the advantage of using forecast data to reduce investment portfolio losses in times of market instability. The proposed algorithm of portfolio rebalancing based on financial indicators has shown an advantage over the traditional 'buy and hold' strategy, ensuring portfolio stability even in times of crisis. The study resulted in a practical solution: a chatbot that automatically provides personalized financial advice to a wide range of users without special financial knowledge. The implemented system ensures high security of personal data, ease of use, and the possibility of further scaling.
The obtained theoretical results have a scientific novelty, combining the classical Markowitz portfolio theory with modern machine learning methods to improve the quality of investment portfolios. The algorithm's effectiveness for rebalancing an investment portfolio proposed by the author has been experimentally proven during the economic growth cycle and the global recession. The study's practical significance lies in creating individual modules of an automated financial advisory system that can be implemented in a full-fledged Robo-Advisor service per the developed architecture.
КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОКАЗІОНАЛЬНИХ СКЛАДНИХ СЛІВ У ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ
(2025) Попкова, О. А.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі
спеціальності 035 Філологія (03 Гуманітарні науки). – Херсонський державний
університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, Івано-Франківськ,
2025.
Дисертацію присвячено дослідженню складних слів-оказіоналізмів,
зафіксованих у газетному дискурсі початку ХХІ сторіччя. Увагу сфокусовано
на дериваційних, структурно-семантичних, формально-граматичних та
комунікативно-прагматичних (функціонально-стилістичних, семантико-
стилістичних) особливостях оказіональних складних слів у газетних текстах
початку ХХІ сторіччя.
Наукова новизна полягає у тому, що вперше в лінгвоукраїністиці
диференційовано оказіоналізми-складні слова обмеженої сфери породження та
уживання як такі, що є носіями різних часових маркерів їх появи в узусі та
закріплення в писемному газетному дискурсі перших десятиліть ХХІ ст. При
цьому стверджено, що такі текстові одиниці є номінаціями, що поєднують два
компоненти без видимих синтаксичних відносин (під час формально-
граматичного аналізу застосовано структурно-граматичний підхід до
характеристики мотивувальних основ з певними синтаксичними зв’язками –
сурядним та підрядним), котрі зреалізовують не так логічне, як емоційно-
образне сприйняття інформації.
Дисертація є першим комплексним дослідженням комунікативно-
прагматичних характеристик оказіональних складних слів на підставі їх
структурно-семантичних, семантико-стилістичних, формально-граматичних і
функціонально-стилістичних особливостей творення та уживання в сучасному
газетному дискурсі.
Комунікативно-прагматичний підхід до газетного дискурсу потрактовано
широко з урахуванням його інформативності, інтенційності, впливу, які
реалізуються за певних функціонально-семантичних навантажень конкретних
текстових одиниць мови з урахуванням екстралінгвальних чинників.
Вихідним стало положення про те, що центральна одиниця газетного
дискурсу – текст (або застиглий дискурс), у якому актуалізовані певні лексико-
семантичні складники відповідно до комунікативно-прагматичних завдань
тексту як діалогічної єдності, яку моделюють «автор – деперсоналізований
читач». Саме складні слова – оказіоналізми, які засвідчують активність
продуктивних і непродуктивних моделей українського словотворення – беруть
на себе важливу роль засобу і номінації, що привертає увагу читача, і засобу
оцінки явищ, подій, осіб, і засобу експресивізації контексту. Побіжно вони
виявляють креативність журналістів-медійників.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку
використаних джерел та додатків.
У першому розділі «Теоретико-методологійні засади дослідження
оказіональних складних слів у комунікативно-прагматичному аспекті»
розкрито інтерпретації ключових понять «комунікація», «прагматика»,
«газетний дискурс». Окрему увагу звернено на комунікативно-прагматичні
параметри функціонально-стильових різновидів мови, проаналізовано вплив
екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників на розвиток мови та
формування складних оказіоналізмів. Акцентовано на тлумаченні дефініцій
понять «складне слово», «оказіоналізм», а також запропоновано власне
тлумачення терміна «складне слово», «складний оказіоналізм»,
схарактеризовано параметри оказіональних складних слів, «потенційних»
складних слів, складних неологізмів.
Другий розділ «Сучасні тенденції творення оказіональних складних
слів в українському газетному дискурсі початку ХХІ сторіччя» присвячено
дослідженню активності оказіональних номінацій у сучасному газетному
дискурсі, виявлено результативність моделей у творенні оказіональних
іменників-композитів, серед яких переважають контамінація й аналогія.
Встановлено, що основоскладання є ефективним способом творення складних
оказіональних прикметників, серед яких переважають моделі на основі
підрядного зв’язку, а менш продуктивними є оказіональні прикметники, що
виникли на основі сурядного зв’язку. Констатовано, що переважна більшість
оказіональних одиниць у медіатекстах досліджуваного періоду є стилістично
маркованою із виразним експресивним та оцінним забарвленням.
Увесь масив зафіксованих у газетному дискурсі початку ХХІ ст.
оказіоналізмів-складних слів розподілено на дві групи за провідними
актуальними для початку ХХІ ст. способами творення оказіональних складних
лексем (композити та юкстапозити), здійснено дистрибуцію відповідних
номінацій за лексико-тематичними групами, запропоновано семантизацію
кожної лексичної одиниці, що в подальшому може прислужитися для створення
словників активної лексики досліджуваного періоду.
Наголошено на таких комунікативно-прагматичних особливостях
творення та вживання досліджуваних лексем: (1) прагнення журналістів до
оригінального висвітлення загальнодоступної інформації та її неочікуваної
оцінки з метою привернення уваги читачів, що посилює комунікативно-
прагматичні функції оказіоналізмів; (2) стилістичне увиразнення функцій
номінацій особи-діяча, назв нових реалій чи суспільно-політичних, культурних
процесів (цю функцію виконують оказіональні іменники); (3) актуалізація в
оказіональних номінаціях-прикметниках широкого спектру відносно-якісних
ознак осіб та реалій; (4) виразна соціальна конотація семантики іменникового і
прикметникового оказіонального словотвору.
У третьому розділі «Комунікативне навантаження та прагматика
оказіональних складних слів в українському газетному дискурсі початку
ХХІ сторіччя» диференційовано складні оказіоналізми з огляду на їх
раціональність та ірраціональність, розмовність, просторічність, іронічність,
зневажливість, епатажність тощо. Простежено, що в основу типологізації
комунікативно-прагматичних функцій, реалізованих складними словами в
сучасному українському газетному дискурсі, покладено властивості
оказіоналізмів-складних слів транслювати негативні та позитивні цінності
сучасного буття (раціональна оцінність номінацій). Розширено потрактування
аналізованих лексем з комунікативно-прагматичними ознаками як носіїв
ірраціональної оцінки, що мають два вектори реалізації: 1) номінації з
емоційно-оцінним колоритом; 2) номінації, що позначають нереальні явища,
предмети і под., які не можна збагнути розумом, не можна побачити в
реальності (фактично міфоніми). Установлено, що прагматику стилістичних
регістрів у семантиці оказіоналізмів репрезентували номінації із розмовною та
книжною маркованістю, а також просторічні назви зі зневажливою,
вульгаризованою, жаргонізованою експресією та іронічні найменування,
спродуковані щодо вираження оцінки осіб за їхніми посадами, суспільними
функціями тощо.
Зауважено, що оказіоналізми-складні слова – це і назви з ознаками
графічної капіталізації (мовна гра із виділенням семантично і стилістично
навантажених основ як носіїв негативної актуалізації). Стилістична функція тих
чи тих оказіоналізмів-складних слів увиразнена вживанням лапок. Встановлено,
що частина залапкованих оказіоналізмів оформлена поза правилами і не
відповідає принципам графічної норми української літературної мови щодо
вживання лапок у власних і загальних назвах.
Відзначено, що провідна прагматична функція оказіональних номінацій-
складних слів, засвідчених у сучасному газетному дискурсі, пов’язана з
реалізацією інтенції впливу, особливістю якої є орієнтація на
персонологійність, тобто спрямування інформації до конкретного читача
(стратегія взаємодії з читацькою аудиторією) і моделювання суспільної думки
про конкретного політичного чи суспільного лідера, чиновника, учасника
соціально-економічних, громадських рухів тощо. Отже, орієнтація на людину
приватну також простежується щодо структурно-семантичних особливостей
оказіональних номінацій. Засвідчено, що газетна інформативність має ознаки
епатажності, зневажливо-іронічної, вульгарно-згрубілої оцінності частини
засвідчених оказіональних слововживань.
Практична цінність одержаних результатів зумовлена можливістю їх
використання під час викладання курсів сучасної української літературної
мови, зокрема зі словотвору, для створення спецкурсів із лінгвостилістики,
лінгвоаналізу, прагмалінгвістики, теорії комунікації, теорії номінації, неології
та лексикології української мови, для читання спецкурсів та спецсемінарів з
дериватології, для написання курсових і кваліфікаційних робіт. Зафіксовані в
ході дослідження лексичні інновації можуть прислужитися для укладання
словників неологізмів, а також у науково-дослідній роботі студентів та
аспірантів.
Отже, дослідження оказіональних складних слів у газетному дискурсі
початку ХХІ ст. дало змогу визначити основні тенденції творення новітніх
номінацій, наслідування моделей словотворення європейських мов, окреслити
комунікативно-прагматичне навантаження неолексем як складників суспільно-
політичного словника мови української преси. Укладений індекс
оказіоналізмів-складних слів засвідчив масив позасловникової лексики, що має
переважно ознаки актуальної в сучасній мовній практиці.
Dissertation submitted for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty
035 Philology (03 Humanities). – Kherson State University of the Ministry of
Education and Science of Ukraine, Kherson, Ivano-Frankivsk, 2025.
The dissertation deals with the study of occasional compound words recorded
in newspaper discourse at the beginning of the 21st century. The research focuses on
derivational, structural and semantic, formal and grammatical, communicative and
pragmatic (functional and stylistic, semantic and stylistic) features of occasional
compound words in the early 21st-century newspaper texts.
The scientific novelty of the research is determined by the fact that, for the first
time in Ukrainian linguistics, occasional compound words limited to a specific
domain of origin and use have been differentiated as carriers of various temporal
markers of their emergence in usage and consolidation in the written newspaper
discourse of the early decades of the 21st century. It is asserted that such textual units
function as nominations combining two components without explicit syntactic
relations (in the course of formal and grammatical analysis, structural and
grammatical approach is applied to characterize the motivational bases with certain
syntactic relations – both coordinate and subordinate), which tend to realize not
logical but rather emotionally figurative perception of information.
The dissertation represents the first comprehensive study of the communicative
and pragmatic characteristics of occasional compound words based on their structural
and semantic, semantic and stylistic, formal and grammatical, functional and stylistic
features of formation and usage in contemporary newspaper discourse.
The communicative and pragmatic approach to newspaper discourse is
interpreted broadly, taking into account its informativeness, intentionality and
influence, which have been realized through certain functional and semantic loads of
specific language units in texts, considering extralinguistic factors.
The study starts with the premise that the central unit of newspaper discourse is
the text (or “frozen” discourse), in which certain lexical and semantic components are
actualized according to the communicative and pragmatic tasks of the text as a
dialogical unity modeled by the “author – depersonalized reader”. It is the compound
words – occasionalisms, which reflect the activity of both productive and nonproductive
models of Ukrainian word formation – that play an important role as a
means of nomination, attracting the reader’s attention, as well as a tool for evaluating
phenomena, events, individuals, and for expressing the context. Indirectly, they
demonstrate the creativity of media journalists.
The structure of the dissertation consists of an introduction, three chapters,
general conclusions, a list of references and appendices.
The first chapter “Theoretical and Methodological Foundations of the
Study of Occasional Compound Words in the Communicative and Pragmatic
Aspect” discusses the interpretations of key concepts such as “communication”,
“pragmatics,” and “newspaper discourse”. Special attention has been given to
communicative and pragmatic parameters of functional and stylistic varieties of
language; the influence of extralinguistic and intralinguistic factors on language
development and the formation of compound occasionalisms has been analyzed.
Emphasis is placed on the interpretation of definitions of the concept “compound
word”; an authorial interpretation of the term has been proposed, and the parameters
of occasional compound words, “potential” compound words and complex
neologisms have been characterized.
The second chapter “Modern Trends in the Formation of Occasional
Compound Words in Ukrainian Newspaper Discourse of the Early 21st
Century” deals with the study of the activity of occasional nominations in
contemporary newspaper discourse. The effectiveness of models in the formation of
occasional compound nouns has been revealed, with contamination and analogy
being the prevailing models. It has been established that compound word formation is
an effective way to create complex occasional adjectives, most of which are based on
subordinate relationships, while occasional adjectives formed using coordinate
relationships are less productive. The study also concludes that the overwhelming
majority of occasional units in the media texts of the researched period is stylistically
marked with clear expressive and evaluative connotations.
The entire array of occasionalisms-compound words recorded in newspaper
discourse of the early 21st century has been divided into two groups according to the
leading methods of creating occasional complex lexemes (compounds and
juxtapositions). The distribution of corresponding nominations by lexical and
thematic groups has been carried out, and the semantic analysis of each lexical unit
has been suggested. This can further contribute to the creation of a dictionary of
active vocabulary from the studied period.
The following communicative and pragmatic features of the creation and use of
the studied lexemes are emphasized: (1) journalists’ desire for original coverage of
publicly available information and its unexpected assessment in order to attract
readers’ attention, which enhances the communicative and pragmatic functions of
occasionalisms; (2) stylistic emphasis on the functions of nominations of a person,
names of new realities or social and political, cultural processes (this function is
performed by occasional nouns); (3) actualization in occasional nominationsadjectives
of a wide range of relatively qualitative features of persons and realities;
(4) distinct social connotations in the semantics of nominal and adjectival occasional
word formation.
In the third chapter “Communicative Load and Pragmatics of Occasional
Compound Words in Ukrainian Newspaper Discourse of the Early 21st
Century” occasional compounds are differentiated according to their rationality and
irrationality, colloquialism, vulgarity, irony, derogatory connotation, extravagance,
etc. It has been traced that the typologization of communicative and pragmatic
functions realized by compound words in contemporary Ukrainian newspaper
discourse is based on the properties of occasionalisms-compound words to transmit
negative and positive values of modern existence (rational evaluation of
nominations). The interpretation of the analyzed lexemes with communicative and
pragmatic features has been expanded to include carriers of irrational evaluation,
which have two vectors of realization: 1) nominations with emotional and evaluative
connotations; 2) nominations denoting unreal phenomena, objects, etc., that cannot be
comprehended by reason or seen in reality (essentially mythonyms). It has been
established that the pragmatics of stylistic registers in the semantics of
occasionalisms was represented by nominations with colloquial and bookish markers,
as well as vulgar names with derogatory, vulgarized, jargonized expressions and
ironic denominations, produced in relation to expressing evaluation of individuals
based on their positions, social functions, etc.
It has been noted that occasionalisms-compound words also include names
with features of graphic capitalization (language play through the emphasis of
semantically and stylistically loaded stems as carriers of negative actualization). The
stylistic function of certain occasionalisms-compound words is emphasized by the
use of quotation marks. It has been found that some of the quoted occasionalisms are
formatted outside of standard rules and do not conform to the graphic norms of the
Ukrainian literary language regarding the use of quotation marks in proper and
common nouns.
It has been emphasized that the leading pragmatic function of occasional
nomination-compound words, documented in contemporary newspaper discourse, is
linked to the realization of the intent to influence, with a focus on personalization,
that is, directing the information to a specific reader (the strategy of interaction with
the reading audience) and modeling public opinion about a specific political or social
leader, official, or participant in social and economic, as well as public movements,
etc. Therefore, the orientation towards private individuals is also traced in the
structural and semantic features of occasional nominations. It has been confirmed that
newspaper informativeness has elements of exhibitionism, with derogatory and
ironic, vulgar and rough evaluative shades in some of the occasional word usages.
The practical value of the results obtained has been determined by their
potential use in teaching courses on the contemporary Ukrainian literary language,
particularly in word formation, for creating specialized courses in linguo-stylistics,
linguistic analysis, pragmalinguistics, theory of communication, theory of
nomination, neology, and lexicology of the Ukrainian language, as well as for reading
specialized courses and seminars in derivatology and for writing term papers and
theses. The lexical innovations recorded during the research can be useful in
compiling dictionaries of neologisms, as well as in scientific research by students and
graduate students.
Thus, the study of occasional compound words in newspaper discourse of the
early 21st century has made it possible to identify the main trends in the creation of
new nominations, the imitation of word-formation models of European languages,
and to outline the communicative and pragmatic load of neologisms as components
of the social and political vocabulary of the Ukrainian press. The compiled index of
occasionalisms-compound words has confirmed the presence of a mass of extradictionary
vocabulary, which predominantly exhibits characteristics of being current
in contemporary linguistic practice.
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ ОСІБ З ОНКОЛОГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
(2025) Сергет, І. В.; Serhet, І.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 053 Психологія (05 Соціальні та поведінкові науки). – Херсонський державний університет МОН України, Херсон, 2025.
Дисертацію присвячено дослідженню соціально-психологічних чинників трансформації життєвих цінностей осіб з онкологічними захворюваннями. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи і сформульовано мету і завдання дослідження. Визначено, що об’єктом дослідження є трансформація життєвих цінностей осіб з онкологічними захворюваннями як соціально-психологічний феномен. Предметом дослідження є соціально-психологічні чинники трансформації життєвих цінностей осіб з онкологічними захворюваннями.
Подано інформацію про наукову новизну і практичну цінність виконаних досліджень, зазначено особистий внесок здобувача, відомості про апробацію результатів дисертаційної роботи і публікації.
У дослідженні визначено основні наукові підходи до вивчення соціально-психологічних чинників трансформації життєвих цінностей осіб з онкологічними захворюваннями – прагматичний та феноменологічний, відповідно до яких трансформацію життєвих цінностей розглянуто, як чинник впливу на процес лікування через засвоєння продуктивних соціально-психологічних норм та цінностей, а також, констатовано можливість їх цілеспрямованого формування. Розглянуто типології трансформації життєвих цінностей у різних наукових парадигмах. Надано рекомендації психологічної допомоги, яка враховує особистісно-смисловий контекст, орієнтований на відновлення або переосмислення сенсу життя з наближенням до цілісного розуміння досвіду онкохворої людини, з урахуванням того, як змінюється її внутрішній світ під впливом психологічної кризи, соціального тиску та потреби у новому способі осмислення життя.
Трансформацію життєвих цінностей осіб з онкологічними захворюваннями розглядаємо, як багатоаспектне та багаторівневе явище під впливом якого у хворих формується нова ідентичність у відповідності до цілей, цінностей, копінгів, що сприяє процесу лікування та одужання.
Визначено, що трансформація життєвих цінностей осіб з онкологічними захворюваннями складається із стану особливостей ціннісної сфери індивіда та взаємозв’язків між параметрами ціннісної сфери і психологічними властивостями пацієнтів.
Емпірично досліджено і обґрунтовано, що важке захворювання, наявність якого порушує біологічний та соціальний контекст, в якому розгортається життя людини, спричиняє трансформацію життєвих цінностей. Пацієнти онкологічного диспансеру зосереджені передусім на базових потребах (здоров’я, стосунки і підтримка близьких), матеріальній стабільності та збереженні життєвої активності. Інші цінності, пов’язані з позитивним психосоціальним функціонуванням особистості, втрачають значущість у порівнянні з потребами, які є критичними для подолання хвороби.
На основі емпіричного дослідження з’ясовано, що онкологічне захворювання спричиняє трансформацію життєвих цінностей хворих – вибудовує вектор спрямованості цілей та засобів, сконцентрований на власному життєзабезпеченні. Цінності власного «Я» утворюють головний сенс у системі психологічної самоорганізації особистості, яка перебуває у травматичному стані переживання смертельно небезпечного захворювання.
З’ясовано, що серед онкологічних хворих виявлено два підходи до оцінки власної здатності впливати на життя. Більша частина пацієнтів втрачає здатність контролювати події власного життя та схиляються до зовнішнього локусу контролю, менша частка пацієнтів демонструють переконаність у здатності впливати на події, відчувають відповідальність за свої дії та їх результати. Отримані переконливі свідчення впливу обмежень, спричинених хворобою, на смисложиттєві орієнтації пацієнтів. Явище втрати смисложиттєвих орієнтацій онкологічно хворими пацієнтами є поширеним та потребує відповідних психологічних втручань.
Виявлено ступінь впливу хвороби на повсякденне життя пацієнтів, як значний або дуже негативний. Переживання пацієнтами руйнівного впливу хвороби на повсякденне життя виступає значущим чинником трансформації життєвих цінностей. Цей вплив лише частково пов’язаний з вибором життєвих цілей, але помітно впливає на вибір інструментальних цінностей. Пацієнти, які відчувають значний негативний вплив хвороби, порівняно більше цінують незалежність, але поряд із тим втрачають ресурси для підтримки власної автономності.
На основі емпіричного дослідження з’ясовано, що більшість виявлених зв’язків є нелінійними. Це свідчить про складні механізми трансформації життєвих цінностей осіб із онкологічним захворюваннями, на які впливають чинники різної природи: фізіологічні, соціальні, психологічні, духовні. Рекомендації для пацієнтів повинні враховувати ступінь негативного впливу хвороби на їх життя, оскільки різний ступінь адаптації потребує індивідуального підходу.
Виявлено, що чим більш виразними є складові смисложиттєвої орієнтованості особистості, тим більш виражене адаптивне ставлення до хвороби та менший ризик порушень адаптації.
З’ясовано, що пацієнти найчастіше обирають стратегії подолання, орієнтовані на планування вирішення проблеми та збереження психологічного балансу (самоконтроль). Вони спрямовують значні зусилля на те, щоб придушити негативні емоції та думки. У важкі хвилини намагаються нікому не показувати свого справжнього стану. Важливим ресурсом для них є соціальна підтримка, що може полягати у наданні інформації, практичних діях, співчутті та розумінні, а також у зверненні за допомогою до фахівців.
З’ясовано можливість передбачити виникнення у онкологічних хворих екзистенційних криз на основі знання визначених змінних-предикторів, а отже можливість запропонувати дієві психологічні втручання.
Окреслено наукову новизну: теоретично та емпірично обґрунтовано продуктивність застосування діагностичних методів у сфері психологічної підтримки онкологічних пацієнтів, для аналізування соціально-психологічних чинників впливу на трансформацію життєвих цінностей для подальшого продуктивного впливу на психічне здоров’я та процес лікування; з’ясовано та описано особливості трансформації життєвих цінностей осіб із онкологічними захворюваннями; визначено особливості ціннісної сфери у осіб різного віку та статі; виявлено взаємозв’язки між параметрами ціннісної сфери та іншими психологічними властивостями пацієнтів: ставленням до хвороби, провідними стратегіями подолання труднощів, емоційним станом та особливостями мотивації.
Подано практичне значення результатів дослідження, яке полягає у тому, що його основні положення і висновки можуть стати основою для розробки конкретних рекомендацій, які будуть застосовані у практичній психології для психологічної допомоги онкологічним хворим; для розробки програм психологічної допомоги спрямованої на підтримку здатності пацієнтами зберігати віру в себе, ставити цілі й знаходити сенс життя, формувати активні стратегії подолання хвороби; для розробки індивідуалізованих психологічних утручань для посилення конструктивних стратегій подолання, зокрема позитивної переоцінки труднощів, планування та віри у власні можливості як ключових стратегій подолання хвороби, а також у діагностичних, корекційних, розвивальних цілях.
Отримали подальший розвиток уявлення про трансформацію життєвих цінностей осіб із онкологічними захворюваннями.
Теоретичне значення результатів дослідження полягає у застосуванні системного підходу до вивчення трансформації життєвих цінностей та її впливу на процес лікування і одужання осіб з онкологічними захворюваннями.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці прикладних програм для роботи практичних психологів з онкологічними хворими у процесі лікування та на стадії ремісії.
Dissertation for obtaining a degree of Doctor of Philosophy in the specialty 053 Psychology (05 Social and Behavioral Sciences). – Kherson State University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, 2025.
The dissertation is devoted to the study of social and psychological factors of the life values transformation in individuals with oncological diseases.
The introduction substantiates the relevance of the dissertation topic and formulates the aim and objectives of the research. It’s defined that the object of the research is the life values transformation in individuals with oncological diseases as social and psychological phenomenon.
The subject of the research is the social and psychological factors of the transformation of life values in individuals with oncological diseases.
The information about scientific novelty and the practical value of the performed research was submitted. Personal contribution of the applicant and the information on the approbation of the dissertation results and publications have been noted.
The research identifies the main scientific approaches to study of the social and psychological factors of the transformation of life values in individuals with oncological diseases—pragmatic and phenomenological. According to these approaches, the transformation of life values is considered as a factor influencing the treatment process through the assimilation of productive social and psychological norms and values. Additionally, the possibility of their purposeful formation is acknowledged. The typologies of the transformation of life values in different scientific paradigms have been considered.
Recommendations for psychological help have been provided, taking into account the personal and meaningful context aimed at restoring or reinterpreting the meaning of life, approaching a holistic understanding of the experience of a person with cancer. It considers how their inner world changes under the influence of psychological crisis, social pressure, and the need for a new way of comprehending life.
The life values transformation in individuals with oncologic diseases we consider as the multi-aspect and multi-level phenomenon under which influence the new identity of patients is being formed according to the purposes, values, coping, which facilitates the process of treatment and recovery.
It is defined that life values transformation in individuals with oncologic disease consists of condition of characteristics of the value sphere of an individual and the interrelations between the parameters of the value sphere and the psychological properties of patients.
It has been empirically studied and substantiated that a severe illness, the presence of which disrupts the biological and social context in which a person's life unfolds, causes a transformation of life values.
The patients of the oncological center are focused primarily on basic needs (health, relationships and support from loved ones), financial stability and keeping the life activity. The other values, connected with the positive psycho-socials functioning of the personality, loose the significance comparing to the needs which are crucial for overcoming the disease.
Based on an empirical study, it has been established that oncological disease causes a transformation of patients' life values—it shapes the vector of goal orientation and means, concentrated on their own survival. The values of the individual 'self' form the core meaning within the system of psychological self-organization of a person who is in a traumatic state of experiencing a life-threatening illness.
It has been established that among oncology patients, two approaches to assessing their ability to influence their life have been identified. The majority of the patients lose the ability to control events in their own lives and tend to adopt an external locus of control, while a smaller portion of patients demonstrate confidence in their ability to influence events, feeling responsible for their actions and their outcomes.
Convincing evidence has been obtained regarding the impact of disease-related limitations on patients' life purpose orientations. The phenomenon of losing life-purpose orientations among oncology patients is widespread and requires appropriate psychological interventions.
The degree of the disease’s impact on patients’ daily lives has been identified as significant or very negative. Patients' experience of the destructive effects of the disease on their daily life serves as a crucial factor in the transformation of their life values. This impact is only partially related to the choice of life goals but noticeably influences the selection of instrumental values. The patients who feel the significant negative influence of the disease comparably appreciate independence but along with that they lose the resources for support of their own autonomy.
Based on empirical research, it has been determined that most of the identified connections are nonlinear. This is the evidence of the complex mechanisms of the transformation of life values in individuals with oncologic disease which are influenced by the factors of different nature such as physiological, social, psychological, spiritual. The recommendations for the patients should consider the degree of the negative impact of the disease on their life, because the degree of adaptation requires individual approach.
It has been found out the more distinct purpose of life orientations of the personality are, the more pronounced adaptive attitude to the disease is and the less risk of adaptation disorders.
It’s has been found that the patients are choosing the coping strategies more frequently which are oriented on the planning of problem solving and keeping the psychological balance (self-control). They direct their efforts to suppress the negative thoughts. In difficult moments patients try not to show anybody their real condition. The important resource for them is social support that may involve providing information, practical actions, compassion and understanding, and also appeal to the help of professionals.
It has been determined that it is possible to predict the occurrence of existential crises in cancer patients based on knowledge of specific predictor variables, and therefore, to propose effective psychological interventions.
The scientific novelty has been outlined: the productivity of applying diagnostic methods in the field of psychological support for oncology patients has been theoretically and empirically substantiated. These methods are used to analyze the social and psychological factors influencing the transformation of life values, aiming for a more productive impact on mental health and the treatment process. The study has identified and described the peculiarities of life value transformation in individuals with oncological diseases. Furthermore, the characteristics of the value sphere among individuals of different ages and gender have been determined. Connections between value parameters and other psychological attributes of patients—such as attitudes toward illness, leading coping strategies, emotional state, and motivational features—have also been revealed.
The practical significance of the research results has been presented, highlighting that its main provisions and conclusions can serve as a foundation for developing specific recommendations to be applied in practical psychology for providing psychological support to oncology patients. This includes designing psychological assistance programs aimed at helping patients maintain self-belief, set goals, find meaning in life, and develop active strategies for overcoming illness. Additionally, the findings contribute to the creation of individualized psychological interventions to strengthen constructive coping strategies, particularly positive reevaluation of difficulties, planning, and fostering belief in one's abilities as key strategies for managing illness. These insights can also be utilized for diagnostic, corrective, and developmental purposes.
The understanding of the transformation of life values in individuals with oncological diseases has been further developed.
The theoretical significance of the research results lies in the application of a systematic approach to studying the transformation of life values and its impact on the treatment and recovery process of individuals with oncological diseases.
The prospects for further research involve the development of applied programs for practical psychologists working with oncology patients during treatment and at the remission stage.
КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОКАЗІОНАЛЬНИХ СКЛАДНИХ СЛІВ У ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ
(2025) Попкова, О. А.
Комунікативно-прагматичний потенціал оказіональних складних слів у газетному дискурсі початку ХХІ сторіччя. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія (03 Гуманітарні науки). – Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, Івано-Франківськ, 2025.
Дисертацію присвячено дослідженню складних слів-оказіоналізмів, зафіксованих у газетному дискурсі початку ХХІ сторіччя. Увагу сфокусовано на дериваційних, структурно-семантичних, формально-граматичних та комунікативно-прагматичних (функціонально-стилістичних, семантико- стилістичних) особливостях оказіональних складних слів у газетних текстах початку ХХІ сторіччя.
Наукова новизна полягає у тому, що вперше в лінгвоукраїністиці диференційовано оказіоналізми-складні слова обмеженої сфери породження та уживання як такі, що є носіями різних часових маркерів їх появи в узусі та закріплення в писемному газетному дискурсі перших десятиліть ХХІ ст. При цьому стверджено, що такі текстові одиниці є номінаціями, що поєднують два компоненти без видимих синтаксичних відносин (під час формально- граматичного аналізу застосовано структурно-граматичний підхід до характеристики мотивувальних основ з певними синтаксичними зв’язками –
сурядним та підрядним), котрі зреалізовують не так логічне, як емоційно- образне сприйняття інформації.
Дисертація є першим комплексним дослідженням комунікативно- прагматичних характеристик оказіональних складних слів на підставі їх структурно-семантичних, семантико-стилістичних, формально-граматичних і функціонально-стилістичних особливостей творення та уживання в сучасному газетному дискурсі.
Комунікативно-прагматичний підхід до газетного дискурсу потрактовано широко з урахуванням його інформативності, інтенційності, впливу, які реалізуються за певних функціонально-семантичних навантажень конкретних текстових одиниць мови з урахуванням екстралінгвальних чинників.
Вихідним стало положення про те, що центральна одиниця газетного дискурсу – текст (або застиглий дискурс), у якому актуалізовані певні лексико- семантичні складники відповідно до комунікативно-прагматичних завдань тексту як діалогічної єдності, яку моделюють «автор – деперсоналізований читач». Саме складні слова – оказіоналізми, які засвідчують активність продуктивних і непродуктивних моделей українського словотворення – беруть на себе важливу роль засобу і номінації, що привертає увагу читача, і засобу оцінки явищ, подій, осіб, і засобу експресивізації контексту. Побіжно вони виявляють креативність журналістів-медійників.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.
У першому розділі «Теоретико-методологійні засади дослідження оказіональних складних слів у комунікативно-прагматичному аспекті»
розкрито інтерпретації ключових понять «комунікація», «прагматика», «газетний дискурс». Окрему увагу звернено на комунікативно-прагматичні параметри функціонально-стильових різновидів мови, проаналізовано вплив екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників на розвиток мови та формування складних оказіоналізмів. Акцентовано на тлумаченні дефініцій понять «складне слово», «оказіоналізм», а також запропоновано власне тлумачення терміна «складне слово», «складний оказіоналізм», схарактеризовано параметри оказіональних складних слів, «потенційних» складних слів, складних неологізмів.
Другий розділ «Сучасні тенденції творення оказіональних складних слів в українському газетному дискурсі початку ХХІ сторіччя» присвячено
дослідженню активності оказіональних номінацій у сучасному газетному дискурсі, виявлено результативність моделей у творенні оказіональних іменників-композитів, серед яких переважають контамінація й аналогія.
Встановлено, що основоскладання є ефективним способом творення складних оказіональних прикметників, серед яких переважають моделі на основі підрядного зв’язку, а менш продуктивними є оказіональні прикметники, що виникли на основі сурядного зв’язку. Констатовано, що переважна більшість оказіональних одиниць у медіатекстах досліджуваного періоду є стилістично маркованою із виразним експресивним та оцінним забарвленням.
Увесь масив зафіксованих у газетному дискурсі початку ХХІ ст. оказіоналізмів-складних слів розподілено на дві групи за провідними актуальними для початку ХХІ ст. способами творення оказіональних складних
лексем (композити та юкстапозити), здійснено дистрибуцію відповідних номінацій за лексико-тематичними групами, запропоновано семантизацію кожної лексичної одиниці, що в подальшому може прислужитися для створення словників активної лексики досліджуваного періоду.
Наголошено на таких комунікативно-прагматичних особливостях творення та вживання досліджуваних лексем: (1) прагнення журналістів до оригінального висвітлення загальнодоступної інформації та її неочікуваної оцінки з метою привернення уваги читачів, що посилює комунікативно- прагматичні функції оказіоналізмів; (2) стилістичне увиразнення функцій номінацій особи-діяча, назв нових реалій чи суспільно-політичних, культурних процесів (цю функцію виконують оказіональні іменники); (3) актуалізація в оказіональних номінаціях-прикметниках широкого спектру відносно-якісних ознак осіб та реалій; (4) виразна соціальна конотація семантики іменникового і прикметникового оказіонального словотвору.
У третьому розділі «Комунікативне навантаження та прагматика оказіональних складних слів в українському газетному дискурсі початку
ХХІ сторіччя» диференційовано складні оказіоналізми з огляду на їх раціональність та ірраціональність, розмовність, просторічність, іронічність, зневажливість, епатажність тощо. Простежено, що в основу типологізації комунікативно-прагматичних функцій, реалізованих складними словами в сучасному українському газетному дискурсі, покладено властивості оказіоналізмів-складних слів транслювати негативні та позитивні цінності сучасного буття (раціональна оцінність номінацій). Розширено потрактування аналізованих лексем з комунікативно-прагматичними ознаками як носіїв ірраціональної оцінки, що мають два вектори реалізації: 1) номінації з емоційно-оцінним колоритом; 2) номінації, що позначають нереальні явища, предмети і под., які не можна збагнути розумом, не можна побачити в реальності (фактично міфоніми). Установлено, що прагматику стилістичних регістрів у семантиці оказіоналізмів репрезентували номінації із розмовною та книжною маркованістю, а також просторічні назви зі зневажливою, вульгаризованою, жаргонізованою експресією та іронічні найменування, спродуковані щодо вираження оцінки осіб за їхніми посадами, суспільними функціями тощо.
Зауважено, що оказіоналізми-складні слова – це і назви з ознаками графічної капіталізації (мовна гра із виділенням семантично і стилістично навантажених основ як носіїв негативної актуалізації). Стилістична функція тих чи тих оказіоналізмів-складних слів увиразнена вживанням лапок. Встановлено, що частина залапкованих оказіоналізмів оформлена поза правилами і не відповідає принципам графічної норми української літературної мови щодо вживання лапок у власних і загальних назвах.
Відзначено, що провідна прагматична функція оказіональних номінацій- складних слів, засвідчених у сучасному газетному дискурсі, пов’язана з реалізацією інтенції впливу, особливістю якої є орієнтація на персонологійність, тобто спрямування інформації до конкретного читача (стратегія взаємодії з читацькою аудиторією) і моделювання суспільної думки про конкретного політичного чи суспільного лідера, чиновника, учасника соціально-економічних, громадських рухів тощо. Отже, орієнтація на людину
приватну також простежується щодо структурно-семантичних особливостей оказіональних номінацій. Засвідчено, що газетна інформативність має ознаки епатажності, зневажливо-іронічної, вульгарно-згрубілої оцінності частини засвідчених оказіональних слововживань.
Практична цінність одержаних результатів зумовлена можливістю їх використання під час викладання курсів сучасної української літературної мови, зокрема зі словотвору, для створення спецкурсів із лінгвостилістики, лінгвоаналізу, прагмалінгвістики, теорії комунікації, теорії номінації, неології та лексикології української мови, для читання спецкурсів та спецсемінарів з дериватології, для написання курсових і кваліфікаційних робіт. Зафіксовані в ході дослідження лексичні інновації можуть прислужитися для укладання словників неологізмів, а також у науково-дослідній роботі студентів та аспірантів.
Отже, дослідження оказіональних складних слів у газетному дискурсі початку ХХІ ст. дало змогу визначити основні тенденції творення новітніх номінацій, наслідування моделей словотворення європейських мов, окреслити комунікативно-прагматичне навантаження неолексем як складників суспільно- політичного словника мови української преси. Укладений індекс оказіоналізмів-складних слів засвідчив масив позасловникової лексики, що має переважно ознаки актуальної в сучасній мовній практиці.
Communicative and Pragmatic Potential of Occasional Compound Words in Newspaper Discourse of the Early 21st Century. –
Qualification research thesis submitted as a manuscript.
Dissertation submitted for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 035 Philology (03 Humanities). – Kherson State University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, Ivano-Frankivsk, 2025.
The dissertation deals with the study of occasional compound words recorded in newspaper discourse at the beginning of the 21st century. The research focuses on derivational, structural and semantic, formal and grammatical, communicative and pragmatic (functional and stylistic, semantic and stylistic) features of occasional compound words in the early 21st-century newspaper texts.
The scientific novelty of the research is determined by the fact that, for the first time in Ukrainian linguistics, occasional compound words limited to a specific domain of origin and use have been differentiated as carriers of various temporal markers of their emergence in usage and consolidation in the written newspaper discourse of the early decades of the 21st century. It is asserted that such textual units function as nominations combining two components without explicit syntactic relations (in the course of formal and grammatical analysis, structural and grammatical approach is applied to characterize the motivational bases with certain syntactic relations – both coordinate and subordinate), which tend to realize not logical but rather emotionally figurative perception of information.
The dissertation represents the first comprehensive study of the communicative and pragmatic characteristics of occasional compound words based on their structural and semantic, semantic and stylistic, formal and grammatical, functional and stylistic features of formation and usage in contemporary newspaper discourse.
The communicative and pragmatic approach to newspaper discourse is
interpreted broadly, taking into account its informativeness, intentionality and influence, which have been realized through certain functional and semantic loads of specific language units in texts, considering extralinguistic factors.
The study starts with the premise that the central unit of newspaper discourse is the text (or “frozen” discourse), in which certain lexical and semantic components are actualized according to the communicative and pragmatic tasks of the text as a dialogical unity modeled by the “author – depersonalized reader”. It is the compound words – occasionalisms, which reflect the activity of both productive and non- productive models of Ukrainian word formation – that play an important role as a means of nomination, attracting the reader’s attention, as well as a tool for evaluating phenomena, events, individuals, and for expressing the context. Indirectly, they demonstrate the creativity of media journalists.
The structure of the dissertation consists of an introduction, three chapters, general conclusions, a list of references and appendices.
The first chapter “Theoretical and Methodological Foundations of the Study of Occasional Compound Words in the Communicative and Pragmatic
Aspect” discusses the interpretations of key concepts such as “communication”, “pragmatics,” and “newspaper discourse”. Special attention has been given to communicative and pragmatic parameters of functional and stylistic varieties of language; the influence of extralinguistic and intralinguistic factors on language development and the formation of compound occasionalisms has been analyzed.
Emphasis is placed on the interpretation of definitions of the concept “compound word”; an authorial interpretation of the term has been proposed, and the parameters of occasional compound words, “potential” compound words and complex neologisms have been characterized.
The second chapter “Modern Trends in the Formation of Occasional Compound Words in Ukrainian Newspaper Discourse of the Early 21st
Century” deals with the study of the activity of occasional nominations in contemporary newspaper discourse. The effectiveness of models in the formation of occasional compound nouns has been revealed, with contamination and analogy being the prevailing models. It has been established that compound word formation is an effective way to create complex occasional adjectives, most of which are based on subordinate relationships, while occasional adjectives formed using coordinate relationships are less productive. The study also concludes that the overwhelming majority of occasional units in the media texts of the researched period is stylistically marked with clear expressive and evaluative connotations.
The entire array of occasionalisms-compound words recorded in newspaper discourse of the early 21st century has been divided into two groups according to the leading methods of creating occasional complex lexemes (compounds and juxtapositions). The distribution of corresponding nominations by lexical and thematic groups has been carried out, and the semantic analysis of each lexical unit has been suggested. This can further contribute to the creation of a dictionary of active vocabulary from the studied period.
The following communicative and pragmatic features of the creation and use of the studied lexemes are emphasized: (1) journalists’ desire for original coverage of publicly available information and its unexpected assessment in order to attract
readers’ attention, which enhances the communicative and pragmatic functions of occasionalisms; (2) stylistic emphasis on the functions of nominations of a person, names of new realities or social and political, cultural processes (this function is performed by occasional nouns); (3) actualization in occasional nominations- adjectives of a wide range of relatively qualitative features of persons and realities; (4) distinct social connotations in the semantics of nominal and adjectival occasional word formation.
In the third chapter “Communicative Load and Pragmatics of Occasional Compound Words in Ukrainian Newspaper Discourse of the Early 21st
Century” occasional compounds are differentiated according to their rationality and irrationality, colloquialism, vulgarity, irony, derogatory connotation, extravagance, etc. It has been traced that the typologization of communicative and pragmatic functions realized by compound words in contemporary Ukrainian newspaper discourse is based on the properties of occasionalisms-compound words to transmit negative and positive values of modern existence (rational evaluation of nominations). The interpretation of the analyzed lexemes with communicative and pragmatic features has been expanded to include carriers of irrational evaluation, which have two vectors of realization: 1) nominations with emotional and evaluative connotations; 2) nominations denoting unreal phenomena, objects, etc., that cannot be comprehended by reason or seen in reality (essentially mythonyms). It has been established that the pragmatics of stylistic registers in the semantics of occasionalisms was represented by nominations with colloquial and bookish markers, as well as vulgar names with derogatory, vulgarized, jargonized expressions and ironic denominations, produced in relation to expressing evaluation of individuals based on their positions, social functions, etc.
It has been noted that occasionalisms-compound words also include names with features of graphic capitalization (language play through the emphasis of semantically and stylistically loaded stems as carriers of negative actualization). The stylistic function of certain occasionalisms-compound words is emphasized by the use of quotation marks. It has been found that some of the quoted occasionalisms are formatted outside of standard rules and do not conform to the graphic norms of the Ukrainian literary language regarding the use of quotation marks in proper and common nouns.
It has been emphasized that the leading pragmatic function of occasional nomination-compound words, documented in contemporary newspaper discourse, is linked to the realization of the intent to influence, with a focus on personalization, that is, directing the information to a specific reader (the strategy of interaction with the reading audience) and modeling public opinion about a specific political or social leader, official, or participant in social and economic, as well as public movements, etc. Therefore, the orientation towards private individuals is also traced in the structural and semantic features of occasional nominations. It has been confirmed that newspaper informativeness has elements of exhibitionism, with derogatory and ironic, vulgar and rough evaluative shades in some of the occasional word usages.
The practical value of the results obtained has been determined by their potential use in teaching courses on the contemporary Ukrainian literary language, particularly in word formation, for creating specialized courses in linguo-stylistics, linguistic analysis, pragmalinguistics, theory of communication, theory of
nomination, neology, and lexicology of the Ukrainian language, as well as for reading specialized courses and seminars in derivatology and for writing term papers and theses. The lexical innovations recorded during the research can be useful in compiling dictionaries of neologisms, as well as in scientific research by students and graduate students.
Thus, the study of occasional compound words in newspaper discourse of the early 21st century has made it possible to identify the main trends in the creation of new nominations, the imitation of word-formation models of European languages, and to outline the communicative and pragmatic load of neologisms as components of the social and political vocabulary of the Ukrainian press. The compiled index of occasionalisms-compound words has confirmed the presence of a mass of extra- dictionary vocabulary, which predominantly exhibits characteristics of being current in contemporary linguistic practice.
ДІАГНОСТИКА ЗНАНЬ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
(2025) Тронець, О. С.
Кваліфікаційна робота присвячена діагностиці знань учнів у процесі вивчення фізичної географії у закладах загальної середньої освіти, з акцентом на використання сучасних онлайн-інструментів. Актуальність теми зумовлена необхідністю адаптації освітнього процесу до цифрових умов та впровадження компетентнісного підходу у новій українській школі. У роботі обґрунтовано, що нетрадиційні форми контролю знань, особливо в онлайн-форматі, сприяють підвищенню мотивації учнів, забезпечують зворотний зв’язок і дозволяють враховувати вікові особливості учнів.
Для дослідження використовувались методи літературного аналізу, педагогічного експерименту, анкетування і статистичної обробки результатів. Було проведено опитування серед учнів 6–11 класів щодо зручності форм контролю, після чого створено та апробовано три діагностичні роботи на онлайн-платформах Kahoot!, Quizizz та LearningApps. Встановлено, що використання таких ресурсів підвищує ефективність навчання, а учні позитивно оцінюють можливість працювати з ними надалі. Результати підтверджують ефективність застосування цифрових діагностичних інструментів у географічній освіті.
The qualification thesis is devoted to the diagnostics of students’ knowledge in the process of studying physical geography in general secondary education institutions, with an emphasis on the use of modern online tools. The relevance of the topic lies in the need to adapt the educational process to digital conditions and implement a competency-based approach in the New Ukrainian School. The study substantiates that non-traditional forms of knowledge assessment, especially in online formats, increase student motivation, ensure feedback, and consider age-specific features.
The research employed methods such as literature review, pedagogical experiment, surveys, and statistical data analysis. A questionnaire was conducted among students of grades 6–11 to determine their preferences in knowledge assessment formats, followed by the development and testing of three diagnostic works using online platforms Kahoot!, Quizizz, and LearningApps. It was found that these tools enhance learning efficiency, and students expressed a positive attitude towards continuing to use them. The results confirm the effectiveness of digital diagnostic tools in geographic education.