eKhSuir

Інституційний репозитарій Херсонського державного університету

Ласкаво просимо до eKhSuir — електронного сховища наукових, навчальних і методичних напрацювань Херсонського державного університету. Репозитарій створений з метою накопичення, збереження та надання відкритого доступу до результатів інтелектуальної діяльності викладачів, дослідників, здобувачів вищої освіти та співробітників ХДУ.

У eKhSuir розміщуються:

  • наукові статті, тези доповідей, звіти про дослідження;
  • дисертації, автореферати, кваліфікаційні та дипломні роботи;
  • навчальні посібники, методичні матеріали, презентації;
  • публікації у збірниках та матеріали конференцій.

Мета репозитарію — забезпечити довготривале зберігання та вільний онлайн-доступ до науково-освітніх ресурсів університету, сприяти академічній прозорості, поширенню знань, розвитку відкритої науки та популяризації результатів досліджень серед української та міжнародної наукової спільноти.

Репозитарій працює на базі програмного забезпечення DSpace та підтримується Науковою бібліотекою ХДУ.

 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

Thumbnail Image
Item
Thumbnail Image
Item
ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: АЛГОРИТМ, РИЗИКИ ТА ОСВІТНІ ПЕРСПЕКТИВИ
(2025) Волянюк А. С.
The rapid digitalization of education highlights the need for innovative tools to organize and enhance students’ research activities in higher education. This paper presents the findings of a study on the integration of Artificial Intelligence (AI) and other digital tools into the scientific training of future teachers. The research was conducted at Kherson State University within the courses «Fundamentals of Scientific Research» and «Methodology and Technology of Organizing Pedagogical Research. Educational Measure- ment». A combination of methods was applied, including theoretical analysis of Ukrainian and international sources, systematization of pedagogical experience, a survey of master’s students regarding their use of AI in academic work, and a SWOT analysis of integration opportunities and risks. The results revealed that digital tools and AI-based technologies help reduce demotivating factors in students’ research, such as difficulties with information search, data visualization, and academic writing. Their integration increases research ef- ficiency by automating routine operations, improving access to quality sources, and supporting the devel- opment of academic literacy. Based on the study, a four-stage pedagogical algorithm for AI application in students’ research was developed, including propaedeutic, normative-ethical, practical, and project-research phases. These stages provide a structured approach to cultivating students’ methodological competence, crit- ical thinking, and responsible use of AI. The study also identified major risks – academic dishonesty, algo- rithmic bias, and the formation of superficial knowledge – and proposed pedagogical conditions for their minimization through critical thinking development, media literacy, and guided mentorship. Overall, the integration of AI into higher education contributes to modernizing the training of future teachers, promoting methodological awareness, academic integrity, and motivation for research, while maintзaining the priority of human expertise and creativity in the digital age.
Thumbnail Image
Item
Thumbnail Image
Item
Thumbnail Image
Item
АЛГОРИТМ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВИХ ПОШУКАХ
(2025) Волянюк А. С.
У статті розкрито актуальність педагогічної підготовки здобувачів вищої освіти до свідомого, етичного й ефективного застосування штучного інтелекту (ШІ) у наукових дослідженнях. У контексті цифрової трансформації освіти ШІ розглядається не лише як інструмент автоматизації рутинних завдань, а як потенційний каталізатор розвитку дослідницької автономії, критичного мислення та академічної культури студентів. Обґрунтовано потребу у створенні поетапного педагогічного алгоритму, що дозволяє системно інтегрувати інструменти ШІ у підготовку молодих науковців, зберігаючи баланс між технічними можливостями й етичними орієнтирами наукового пошуку. Аналіз літератури, стратегічних документів ЄС та результатів емпіричних досліджень свідчить про недостатню методичну врегульованість процесів використання ШІ у вищій школі. Виявлено ключові суперечності: між доступністю ШІ-інструментів і відсутністю навичок їх усвідомленого застосування, між потенціалом ШІ щодо аналітики та слабкою сформованістю критичних і дослідницьких компетентностей, між активним використанням генеративного ШІ й загрозою порушень академічної доброчесності. У статті наголошено, що подолання цих протиріч можливе лише шляхом запровадження педагогічно вмотивованих підходів до навчання. На основі теоретичного аналізу й апробації освітніх практик у вищій школі розроблено алгоритм підготовки здобувачів вищої освіти до наукового пошуку із залученням ШІ, який включає чотири послідовні етапи: пропедевтичний, нормативно-етичний, практико- орієнтований та проєктно-дослідницький. Кожен етап спрямований на поетапне формування академічної грамотності, цифрової етики, навичок критичної роботи з даними, а також дослідницької автономії студентів. Алгоритм базується на принципах андрагогіки, етичної відповідальності, практичної доцільності та міждисциплінарної інтеграції. Практичну значущість запропонованого алгоритму підтверджено результатами його впровадження в освітньому процесі, зокрема в рамках освітньої компоненти «Методологія та технологія організації педагогічних досліджень. Освітні вимірювання» на базі педагогічного факультету Херсонського державного університету. У статті також подано SWOT-аналіз розробленого алгоритму, що висвітлює його сильні сторони (поетапність, етична орієнтація, практична спрямованість), слабкі сторони (залежність від кадрового й технічного потенціалу закладів освіти), можливості (адаптація до інших освітніх рівнів, зростання конкурентоспроможності випускників) і загрози (швидкі технологічні зміни, ризики зловживання ШІ). Такий аналіз дозволяє оцінити перспективність алгоритму у масштабуванні та подальшому вдосконаленні освітніх практик.