ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
10278 results
Search Results
Item МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ ЗДОБУВАЧІВ ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ D4 «ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ»(2026) Петренко В. С. Мохненко А. С. Мельникова К. В. Ковальов В. В.Методичні рекомендації розроблено для організації підготовки, виконання, оформлення та захисту кваліфікаційних робіт здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти освітньої програми «Публічне управління та адміністрування» спеціальності D4 «Публічне управління та адміністрування». У виданні визначено загальні вимоги до кваліфікаційної роботи, її структури та змісту, порядку вибору й обґрунтування теми, формулювання мети, завдань, об’єкта і предмета дослідження, застосування методів наукового дослідження, представлення наукової новизни та практичного значення отриманих результатів. Особливу увагу приділено відповідності кваліфікаційної роботи програмним результатам навчання освітньої програми, її зв’язку з науково-дослідною діяльністю кафедри, дотриманню принципів академічної доброчесності та підготовці здобувача до публічного захисту. Методичні рекомендації призначені для здобувачів вищої освіти, наукових керівників, рецензентів та інших учасників освітнього процесу, залучених до підготовки й атестації магістрів за спеціальністю D4 «Публічне управління та адміністрування».Item ЗБІРНИК ПРОГРАМ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН/ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТ КАФЕДРИ ЕКОНОМІКИ, МЕНЕДЖМЕНТУ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ(2026) Петренко В. С. Мохненко А. С. Мельникова К. В. Ковальов В. В.Збірник містить програми навчальних дисциплін / освітніх компонент кафедри економіки, менеджменту та адміністрування, розроблені для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань D Бізнес, адміністрування та право спеціальності D4 Публічне управління та адміністрування освітньої програми Публічне управління та адміністрування. У програмах представлено предмет, мету та завдання навчальних дисциплін, їх зміст, структурований за змістовими модулями і темами, а також рекомендовані джерела та навчально-методичні матеріали. Видання спрямоване на систематизацію навчально-методичного забезпечення освітнього процесу та може бути використане здобувачами вищої освіти й науково-педагогічними працівниками під час організації, викладання та вивчення освітніх компонент освітньої програми. Рекомендовано здобувачам другого (магістерського) рівня вищої освіти, галузі знань D Бізнес, адміністрування та право спеціальності D4 Публічне управління та адміністрування, освітньо-професійної програми Публічне управління та адмініструванняItem ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТНІХ МОДЕЛЕЙ КРАЇН ЄВРОПИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ(2026) Волянюк А. С.Item ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: АЛГОРИТМ, РИЗИКИ ТА ОСВІТНІ ПЕРСПЕКТИВИ(2025) Волянюк А. С.The rapid digitalization of education highlights the need for innovative tools to organize and enhance students’ research activities in higher education. This paper presents the findings of a study on the integration of Artificial Intelligence (AI) and other digital tools into the scientific training of future teachers. The research was conducted at Kherson State University within the courses «Fundamentals of Scientific Research» and «Methodology and Technology of Organizing Pedagogical Research. Educational Measure- ment». A combination of methods was applied, including theoretical analysis of Ukrainian and international sources, systematization of pedagogical experience, a survey of master’s students regarding their use of AI in academic work, and a SWOT analysis of integration opportunities and risks. The results revealed that digital tools and AI-based technologies help reduce demotivating factors in students’ research, such as difficulties with information search, data visualization, and academic writing. Their integration increases research ef- ficiency by automating routine operations, improving access to quality sources, and supporting the devel- opment of academic literacy. Based on the study, a four-stage pedagogical algorithm for AI application in students’ research was developed, including propaedeutic, normative-ethical, practical, and project-research phases. These stages provide a structured approach to cultivating students’ methodological competence, crit- ical thinking, and responsible use of AI. The study also identified major risks – academic dishonesty, algo- rithmic bias, and the formation of superficial knowledge – and proposed pedagogical conditions for their minimization through critical thinking development, media literacy, and guided mentorship. Overall, the integration of AI into higher education contributes to modernizing the training of future teachers, promoting methodological awareness, academic integrity, and motivation for research, while maintзaining the priority of human expertise and creativity in the digital age.Item ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТИМУЛЮВАННЯ НАУКОВОЇ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ(2025) Волянюк А. С.Item АЛГОРИТМ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВИХ ПОШУКАХ(2025) Волянюк А. С.У статті розкрито актуальність педагогічної підготовки здобувачів вищої освіти до свідомого, етичного й ефективного застосування штучного інтелекту (ШІ) у наукових дослідженнях. У контексті цифрової трансформації освіти ШІ розглядається не лише як інструмент автоматизації рутинних завдань, а як потенційний каталізатор розвитку дослідницької автономії, критичного мислення та академічної культури студентів. Обґрунтовано потребу у створенні поетапного педагогічного алгоритму, що дозволяє системно інтегрувати інструменти ШІ у підготовку молодих науковців, зберігаючи баланс між технічними можливостями й етичними орієнтирами наукового пошуку. Аналіз літератури, стратегічних документів ЄС та результатів емпіричних досліджень свідчить про недостатню методичну врегульованість процесів використання ШІ у вищій школі. Виявлено ключові суперечності: між доступністю ШІ-інструментів і відсутністю навичок їх усвідомленого застосування, між потенціалом ШІ щодо аналітики та слабкою сформованістю критичних і дослідницьких компетентностей, між активним використанням генеративного ШІ й загрозою порушень академічної доброчесності. У статті наголошено, що подолання цих протиріч можливе лише шляхом запровадження педагогічно вмотивованих підходів до навчання. На основі теоретичного аналізу й апробації освітніх практик у вищій школі розроблено алгоритм підготовки здобувачів вищої освіти до наукового пошуку із залученням ШІ, який включає чотири послідовні етапи: пропедевтичний, нормативно-етичний, практико- орієнтований та проєктно-дослідницький. Кожен етап спрямований на поетапне формування академічної грамотності, цифрової етики, навичок критичної роботи з даними, а також дослідницької автономії студентів. Алгоритм базується на принципах андрагогіки, етичної відповідальності, практичної доцільності та міждисциплінарної інтеграції. Практичну значущість запропонованого алгоритму підтверджено результатами його впровадження в освітньому процесі, зокрема в рамках освітньої компоненти «Методологія та технологія організації педагогічних досліджень. Освітні вимірювання» на базі педагогічного факультету Херсонського державного університету. У статті також подано SWOT-аналіз розробленого алгоритму, що висвітлює його сильні сторони (поетапність, етична орієнтація, практична спрямованість), слабкі сторони (залежність від кадрового й технічного потенціалу закладів освіти), можливості (адаптація до інших освітніх рівнів, зростання конкурентоспроможності випускників) і загрози (швидкі технологічні зміни, ризики зловживання ШІ). Такий аналіз дозволяє оцінити перспективність алгоритму у масштабуванні та подальшому вдосконаленні освітніх практик.Item THREE-SUBJECT DIDACTICS 2.0 – THE ROLE OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN THE MODERN CONCEPT OF EDUCATION.(2026) Spivakovskiy O.; Petukhova L.; Volianiuk A.; Poltoratskyi M.The article explores the role of artificial intelligence in the context of three-subject didactics 2.0 – a modern pedagogical concept that redefines the in- teraction between the learner, the teacher, and the digital educational environ- ment. Based on the three-subject didactics model, the authors analyze the stages of didactics transformation: from a teacher-centered model to an interactive one, and ultimately to the updated three-subject system in format 2.0, where AI be- comes an equal participant in the educational process. The article emphasizes the ability of AI to detect logical inconsistencies and analyze dialogues between par- ticipants in the educational process to improve the effectiveness of interaction. The paper identifies the levels of interaction between AI and higher education students, analyzes the advantages and challenges of integrating AI into the edu- cational process, and addresses ethical aspects, such as explainability, human in- volvement, and the risks of reduced social interaction. Special attention is given to the importance of regulatory frameworks and institutional policies, particularly with examples from Ukrainian higher education institutions, such as Kherson State University. In conclusion, it is argued that AI can significantly enhance the effectiveness of learning through adaptive trajectories, real-time feedback, dia- logue analytics, and outcome prediction, provided that a human-centered ap- proach is followed in its implementation.Item ПРОМПТ-ГРАМОТНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВА УМОВА ЕФЕКТИВНОЇ ТРИСУБ’ЄКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ЦИФРОВІЙ ОСВІТІ(2026) Петухова Л. Є.; Морозова Є. Ю.; Волянюк А. С.Стаття присвячена дослідженню феномену промпт-грамотності як важливого чинника розвитку трисуб’єктної дидактики у вищій освіті в умовах цифрової трансформації. Штучний інтелект розглядається не лише як інструмент автоматизації освітнього процесу, а й як активний партнер у взаємодії між викладачем, здобувачем вищої освіти та цифровим освітнім середовищем. У роботі проаналізовано ключові компоненти промпт-грамотності, зокрема здатність до формулювання змістовно точних і структурованих запитів до генеративних моделей штучного інтелекту, критичного оцінювання отриманих результатів та інтеграції рекомендацій ШІ у педагогічну практику. У статті обґрунтовано критерії та показники ефективності промпт-грамотності в освітньому процесі, що дає змогу системно оцінювати рівень сформованості відповідних компетентностей у здобувачів вищої освіти. Запропоновано розглядати когнітивні, мотиваційні, діяльнісні та особистісні аспекти взаємодії зі штучним інтелектом як взаємопов’язані складові цілісної моделі промпт-грамотності. Результати дослідження пройшли апробацію в межах Школи професійного розвитку Херсонського державного університету під час лекції-майстерки «ШІ для оптимізації щоденної роботи викладача: від створення плану заняття до оцінювання та зворотного зв’язку», що дозволило підтвердити практичну значущість запропонованої формули ефективного промпту та прикладів її застосування в освітній діяльності. Апробація засвідчила, що використання структурованих промптів підвищує якість педагогічної взаємодії, сприяє оптимізації професійної діяльності викладача та розвитку самостійності й критичного мислення здобувачів освіти. У статті також окреслено потенційні ризики та виклики інтеграції штучного інтелекту у вищу освіту, зокрема етичні аспекти, безпеку даних і питання автономії освітнього процесу. Практичні рекомендації спрямовані на розроблення навчальних програм і методичних стратегій, що забезпечують ефективне використання штучного інтелекту як освітнього партнера та сприяють формуванню стійких цифрових компетентностей у здобувачів вищої освіти.Item ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ВИКЛАДАЧА І ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УМОВАХ РЕЛОКАЦІЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ(2026) Волянюк А. С.; Морозова Є. Ю.Статтю присвячено теоретичному та практичному обґрунтуванню концепції партнерської взаємодії між викладачем і штучним інтелектом (ШІ) в умовах релокації та дистанційного навчання, спричинених системними кризами в українській вищій освіті. У дослідженні порушено ключове протиріччя між потенціалом ШІ як інструмента підтримки освітньої стійкості та ризиками його використання в контексті зниження академічної доброчесності, критичності мислення і педагогічної автономії. Обґрунтовано необхідність переосмислення ролі ШІ – від допоміжного інструменту до епістемічного партнера – в межах гуманістично орієнтованого освітнього процесу. Особливу увагу приділено нормативному та стратегічному контексту цифрової трансформації Херсонського державного університету, який функціонує в умовах релокації, часткової окупації та дистанційної організації освітнього процесу. Проаналізовано політики університету щодо використання ШІ, а також положення Стратегії цифровізації (2023– 2027), які створюють інституційне підґрунтя для формування етичного, безпечного та педагогічно доцільного партнерства «викладач–ШІ». Представлено результати емпіричного дослідження, що охоплює професійні характеристики, рівень цифрової компетентності та частоту використання ШІ викладачами ХДУ. Встановлено позитивний зв’язок між цифровою підготовкою педагогів і рівнем інтеграції ШІ в освітню діяльність. Водночас виявлено домінування прагматичних мотивів застосування ШІ (оптимізація часу, автоматизація завдань), що супроводжується браком етичної рефлексії та ризиками рутинізації мислення. На основі систематизації практик використання ШІ у вищій школі окреслено чотири модальності партнерства (адміністративна, тьюторська, оцінювальна, епістемічна) та пов’язані з ними педагогічні можливості й загрози. Зроблено висновок про необхідність запровадження стратегії «Педагогіка насамперед», яка передбачає інституційні інвестиції в підвищення кваліфікації викладачів, розвиток критичної ШІ- грамотності, оновлення дизайну навчальних завдань і формування етичної культури взаємодії з генеративними моделями.