Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
6 results
Search Results
Item МІСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2020) Урсуленко, О. Б.; Ursulenko, О. В.У психологічному знанні існує об’єктивна необхідність розуміння феномену міської ідентичності з метою поглиблення наукового психологічного знання про сутність цього поняття, а також з практичною метою регулювання міграційних процесів, зокрема, освітньої міграції. Оскільки міський простір є важливим компонентом соціального середовища, то параметри міської ідентичності, міра її цілісності, інтегрованості, або, навпаки, суперечливості та внутрішньої конфліктності, є чинником підтримання психологічного благополуччя особистості. Мета: встановити взаємозв’язок між рівнем сформованості міської ідентичності та психологічним благополуччям у міської та сільської студентської молоді. Методи. Застосовано «Шкалу ідентифікації з містом» М. Lalli, яка містить п’ять семантичних блоків: зовнішня цінність міста, загальна прив’язаність, зв’язок з минулим, сприйняття близькості, цілепокладання; «Шкалу психологічного благополуччя» К. Ріфф в адаптації Т. Д. Шевелєнкової, П. П. Фесенко. Опитувальник складається із шести основних шкал: позитивні стосунки з іншими, автономія, управління оточенням, особистісне зростання, мета у житті, самоприйняття. В емпіричному дослідженні взяли участь студенти денної форми навчання, серед них виділено «міських» (батьки проживають у місті) та «сільських» (батьки проживають у селі, студенти мешкають у гуртожитку університету). Результати та висновки. З’ясовано, що цілісність, інтегрованість міської ідентичності є важливим показником підтримання психологічного благополуччя особистості. Визначено відмінності у рівні прояву міської ідентичності між міськими студентами та сільськими студентами, особливо це стосується таких компонентів як, загальна прив’язаність до міста та зв’язок з минулим. Встановлено взаємозв’язки між міською ідентичністю та показниками психологічного благополуччя, що свідчить про вплив позитивного емоційного ставлення до міста на позитивні стосунки з іншими, здатність керувати своїм оточенням, самоприйняття, бачення саме у місті своєї подальшої життєвої траєкторії, тобто студенти сприймають міське середовище як потенціал, що забезпечує можливість професійно-особистісного розвитку. In the psychological knowledge, there is an objective necessity of understanding the phenomenon of urban identity with the purpose of deepening scientific psychological knowledge about the essence of this concept, as well as for the practical purpose of regulating migration processes, particularly educational migration. Since the urban space is an important component of the social environment, then the parameters of urban identity, the measure of its wholeness, integrity, or, on the contrary, contradiction and internal conflict, are a factor of maintaining the psychological well-being of the individual. The aim: to establish the interconnection between the level of formation of urban identity and the psychological well-being among urban and rural student youth. Methods. "The identification scale with the city" by M. Lalli has been applied, which contains five semantic blocks: the external value of the city, general affection, connection with the past, perception of affinity, goal setting; "The scale of psychological well-being" K. Riff in the adaptation of T. D. Shevelenkova, P. P. Fesenko. The questionnaire consists of the six main scales: positive relationships with others, autonomy, environmental management, personal growth, the purpose in life, self-acceptance. The empirical study involved full-time students, the “urban” (parents live in the city) and the “rural” (parents live in the village) have been distinguished among them, the students live in the university dormitory. Results and conclusions. It has been found out that the wholeness and integrity of urban identity are an important indicator of maintaining the psychological well-being of the individual. The differences in the level of manifestation of urban identity between urban students and rural students were identified, especially it concerns such components as general affection for the city and connection with the past. It has been established the interconnections between urban identity and the indicators of psychological well-being, that testifies to the influence of a positive emotional attitude to the city on positive relationships with others, the ability to manage their environment, self-acceptance, the vision namely in the city of their further life trajectory, that is, the students perceive the urban environment as the potential that provides an opportunity for professional and personal development.Item СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС СТУДЕНТА ЯК ЧИННИК ОЦІНКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УНІВЕРСИТЕТУ(2019) Каленчук, В. О.; Kalenchuk, V. O.Перехід до нової парадигми освіти потребує від вищої школи більшої гнучкості та варіативності. Перетворення мають відбутися і у сфері міжособистісного спілкування, що охоплює всіх учасників освітнього процесу. Вважаємо доцільним звернення до аналізу феномену організаційної культури. Метою дослідження є з’ясування ставлення студентської молоді до організаційної культури університету залежно від соціального статусу студента в груповій взаємодії. Для проведення дослідження застосовано методи: «Шкала організаційних парадигм» (Л. Константин); метод соціометричних вимірів Дж. Морено, який проведено за параметричним критерієм, тобто з обмеженою кількістю виборів. Соціометрію застосовано для виявлення статусу студентів у груповій комунікації. Результати. На основі аналізу уявлень про реальний та бажаний образи організаційної культури закладу вищої освіти з’ясовано, що організаційній культурі університету відповідає ієрархічна, бюрократична модель; бажаному образу організаційної культури відповідає демократична, спільна модель, де освітній процес характеризується високим рівнем узгодженості взаємодії. Визначено відмінності між студентами з високим та низьким статусом у рівні задоволеності реальним станом організаційної культури університету, студенти з більш високим статусом отримують певне задоволення від своєї офіційної діяльності, проте, меншою мірою зацікавлені у підтриманні емоційних стосунків зі студентами в групі, в отриманні схвалення від них. Студенти з більш високим формальним статусом, здатні до активної поведінки, до прояву ініціативи, характеризуються критичним мисленням, схильністю до аналізу ситуації, яка складається, прагненням до лідерства, бажанням брати відповідальність. Висновки. Доведено, що існують відмінності реальної та бажаної оцінки студентською молоддю організаційної культури університету, реальна культура сприймається як більш закрита, бажаний образ культури є більш відкритим та демократичним. The transition to the new educational paradigm requires higher flexibility and variability from higher education. Transformations should also occur in the field of interpersonal communication, covering all participants in the educational process. Therefore, we consider it appropriate to appeal to the analysis of the phenomenon of the organizational culture. The aim of the study is to clarify the attitude of student youth to the organizational culture of the university depending on the social status of the student in a group. For doing the research, the following methods have been applied: "The scale of organizational paradigms" (L. Konstantin); J. Moreno's method of sociometric measurements, carried out according to the parametric criteria, that is, with a limited number of choices. Sociometry has been applied to identify the status of students in group communication. Results. Based on the analysis of ideas about the real and desired images of the organizational culture of higher education institutions, it was found that the organizational culture of the university corresponds to a hierarchical, bureaucratic model; the desired image of the organizational culture corresponds to a democratic, general model, where the educational process is characterized by a high level of coherence of interaction. The differences between students with high and low status in the level of satisfaction with the real situation of the organizational culture of the university have been determined, the students with a higher status get certain pleasure from their official activities, however, they are less interested in maintaining emotional relations with students in the group, in obtaining approval from them. The students with a higher formal status, are capable of active behavior, of taking the initiative, are characterized by critical thinking, the tendency to analyze the situation that develops, the desire for leadership, the desire to take responsibility, therefore, for many parameters of the organizational culture their assessments are lower. Conclusions. It has been proved that there are differences of the real and desired student youth's assessment of the organizational culture, the real culture is perceived as more closed, the desired culture is more open and democratic.Item ДІАГНОСТИКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ АСЕРТИВНОСТІ ЗА РЕЗУЛЬТАТИМИ КОНСТАТУВАЛЬНОГО ЕТАПУ ДОСЛІДЖЕННЯ(2019) Мойсеєнко, В. В.; Moyseyenko, V. V.Стаття присвячена дослідженню розвитку асертивності у студентської молоді та виявленню чинників, які впливають на розвиток асертивної поведінки. Підкреслюється актуальність формування та розвитку асертивності у студентської молоді. У статті розкриваються сучасні підходи в дослідженні питання структури асертивної поведінки. У досліджені взяли участь 179 студентів І-ІІІ курсів з різним професійним спрямуванням. Представлений діагностичний інструментарій емпіричного дослідження, до якого увійшли: методика діагностики рівня рефлексивності (А. Карпов), методика діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В. Бойко), тест впевненості в собі В. Ромека, методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокича), тест на визначення рівня самоактуалізації особистості. Продемонстровано результати розвитку показників асертивності у студентів, здійснена інтерпретація отриманих даних. Теоретичний огляд проблеми та емпіричне дослідження дозволили уточнити чинники які опосередковують формування асертивної поведінки. Теоретичний аналіз літературних джерел дозволив нам виділити особистісні риси, які характеризують асертивність і є компонентами асертивності. За допомогою емпіричного дослідження, узагальнено показники розвитку складових асертивної поведінки, та визначено рівні прояву асертивності у студентської молоді. Аналіз результатів свідчить про те, що в досліджуванійвибірці переважає середній рівень розвитку емоційно-регулятивного і конативного компонентів і низький рівень розвитку когнітивного компонента прояву асертивної поведінки у респондентів. The article presents the diagnostic tools of empirical research, which included: the method of diagnosis of the level of reflexivity (A. Karpov), the method of diagnosis of "interference" in the establishment of emotional contacts (V. Boyko), the test of self-confidence. Romeka, method "Value orientations" (G. Rokich), test to determine the level of self-actualization of the individual. Results of development of indicators of assertiveness at students are shown, interpretation of the received data is carried out. Theoretical review of the problem and empirical research allowed to clarify the factors mediating the formation of assertive behavior. Theoretical analysis of literary sources allowed us to identify personality traits that characterize assertiveness and are components of assertiveness. By means of empirical research, indicators of development of components of assertive behavior are generalized, and levels of manifestation of assertiveness at student youth are defined. The analysis of the results shows that in the studied sample the average level of development of emotional-regulatory and conative components prevails and the low level of development of the cognitive component of the manifestation of assertive behavior in respondents.Item СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ СКЛАДОВІ АСЕРТИВНОСТІ ЯК МЕХАНІЗМУ ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ СТАТУСНОЇ ПОВЕДІНКИ(2019) Мойсеєнко, В. В.; Мойсеенко, В. В.; Moyseyenko, V. V.У роботі зазначено, що стратегія поведінки включає в себе динамічні стереотипи, розумові стратегії і способи емоційного реагування на ситуації міжособистісної взаємодії, що ведуть до досягнення певної мети. Наголошено, що перебування в статусі студента закладу вищої освіти передбачає вироблення нових компетенцій, нових поведінкових стратегій, розвиток професійно важливих якостей. Стверджується, що асертивність дає можливість людині ставити перед собою завдання, цілі, реалізувати свої здібності, бажання та прагнення. Констатовано, що обираючи між пріоритетами і напрямами реалізації поставленої мети, студентська молодь виробляє певну стратегію поведінки. Запропоновано структурно-функціональну модель асертивності як механізму вибору стратегії статусної поведінки, представлені й описані компоненти асертивності та стратегії статусної поведінки. Обґрунтовано доцільність застосування визначеного набору методик із метою дослідження впливу асертивності на вибір стратегії статусної поведінки студентською молоддю. В работе указано, что стратегия поведения включает в себя динамические стереотипы, умственные стратегии и способы эмоционального реагирования на ситуации межличностного взаимодействия, ведущие к достижению определенной цели. Отмечено, что пребывание в статусе студента учреждения высшего образования предполагает выработку новых компетенций, новых поведенческих стратегий, развитие профессионально важных качеств. Утверждается, что ассертивность дает возможность человеку ставить перед собой задачи, цели, реализовать свои способности, желания и стремления. Констатировано, что, выбирая между приоритетами и направлениями реализации поставленной цели, студенческая молодежь вырабатывает определенную стратегию поведения. Предложена структурно-функциональную модель ассертивности как механизма выбора стратегии статусного поведения, представлены и описаны компоненты ассертивности и стратегии статусного поведения. Обоснована целесообразность применения определенного набора методик с целью исследования влияния ассертивности на выбор стратегии статусного поведения студенческой молодежью. The paper States that the strategy of behavior includes dynamic stereotypes, mental strategies and ways of emotional response to the situation of interpersonal interaction, leading to the achievement of a certain goal. It is noted that staying in the status of a student of a higher education institution involves the development of new competencies, new behavioral strategies, the development of professionally important qualities. It is argued that assertiveness allows a person to set goals, goals, realize their abilities, desires and aspirations. It is stated that choosing between priorities and directions of realization of the goal, the student youth develops a certain strategy of behavior. A structural and functional model of assertiveness as a mechanism for choosing the strategy of status behavior is proposed, the components of assertiveness and the strategy of status behavior are presented and described. The expediency of using a certain set of techniques to study the influence of assertiveness on the choice of strategy of status behavior of students is substantiated.Item ФАКТОРИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті автор висвітлює результати проведеного дослідження теоретичних підходів до визначення факторів професійної орієнтації студентської молоді. Виявлено основні підходи до виділення факторів професійної орієнтації. Визначено передумови функціонування факторів професійної орієнтації. Автором досліджено вплив факторів макро- і мікросередовища на процес професійної орієнтації. Обґрунтовано, що ефективна професійна орієнтація можлива лише за достатньо високого рівня особистісного розвитку молодої людини, що передбачає розвиток позитивного ставлення до себе як до професіонала, саморозвиток особистісних можливостей і ставлення до себе як суб’єкта свого життя, здатного робити вибір, керуючись власними цілями і цінностями. В статье автор освещает результаты проведенного исследования теоретических подходов к определению факторов профессиональной ориентации студенческой молодежи. Выявлены основные подходы к пони- манию факторов профессиональной ориентации. Определены предпосылки функционирования факторов профессиональной ориентации. Автором исследовано влияние факторов макро- и микросреды на процесс профессиональной ориентации. Обоснованно, что эффективная про- фессиональная ориентация возможна лишь при достаточно высоком уровне личностного развития молодого человека, который предусматривает развитие позитивного отношения к себе как к профессионалу, саморазвитие личностных возможностей и отношение к себе как индивиду, способному сделать выбор, руководствуясь собственными целями и ценностями. The author enlightens the results of undertaken study on the theoretical approaches to the determination of factors of professional orientation of student youth. The basic approaches to the factors of professional orientation are found out. Pre-conditions of functioning of factors of professional orientation are defined. The influence of factors of macro and microenvironments on the process of professional orientation is investigated by the author. It is proved that an effective professional orientation is possible only for the person with high level of personal development that promotes development of positive attitude towards himself as a professional and independent development of personal abilities and attitude towards himself as an individuality who is able to make a choice based on his own aims and values.Item ВПЛИВ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО КОНТЕНТУ НА ЕМОЦІЙНУ СФЕРУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2016) Шебанова, В. І.У статті презентовано дослідження впливу телевізійного контенту на емоційну сферу студентської молоді, проаналізовано змінення емоційного стану в залежності від специфіки телепродукції. В статье представлено исследование влияния телевизионного контента на эмоциональную сферу студенческой молодежи, проанализировано изменение эмоционального состояния в зависимости от специфики телепродукции. The article presented a research of influence of television content on the emotional sphere student youth, analyzed the changing of emotional state depending on the specific TV production.