Факультет біології, географії та екології
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10247
Browse
6 results
Search Results
Item РІЗНОМАНІТТЯ ЛИШАЙНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «СИНЕВИР» ЯК ОБ’ЄКТ ШКІЛЬНИХ ЕКСКУРСІЙ(2024) Леснічук, Є. О.У роботі розглядається різноманіття лишайників Національного природного парку «Синевир» як важливий компонент екосистеми та об'єкт екологічної освіти. Вивчення цих організмів у рамках шкільних екскурсій сприяє розвитку екологічної свідомості учнів та поглибленню їх знань про біорізноманіття. Розроблено методичні рекомендації для вчителів, які можуть бути впроваджені в навчальний процес. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю інтеграції знань про лишайники у шкільну освіту. The article examines the diversity of lichens in the National Nature Park "Synevyr" as an important component of the ecosystem and an object of environmental education. The study of these organisms during school excursions promotes the development of students' ecological awareness and deepens their knowledge about biodiversity. Methodological recommendations for teachers have been developed, which can be integrated into the educational process. The relevance of the research is determined by the need to integrate knowledge about lichens into school education.Item ФЛОРА СУДИННИХ РОСЛИН ШТУЧНИХ СОСНОВИХ ЛІСІВ ОКОЛИЦЬ СЕЛА БІЛОГОРОДКА (КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ)(2024) Божонок, В. С.Розширення економічної діяльності та інтенсивна забудова територій призводять до поступового зменшення площі лісових масивів та їхньої фрагментації, що наслідком може мати втрату біорізноманіття та деградацію екосистем. Антропогенний тиск, пов'язаний з інтенсивним використанням лісових ресурсів, вирубкою дерев, а також трансформацією лісових угідь для сільськогосподарських та інфраструктурних потреб, негативно впливає на структуру та функціонування екосистем. Метою цієї роботи є дослідження флори судинних рослин штучних соснових лісів околиць села Білогородка. У першому розділі описуються територія дослідження, її географічне положення та природні умови. У другому розділі описана загальна характеристика соснових лісів як екосистеми. У третьому розділі описаний процес досліження та пояснюється за домпомогою якого методу воно було проведено. У четвертому розділі описаний досліджуваний рослинний світ лісів околиць села Білогородка. У п’ятому розділі описаний процес та наслідки синатропізації фори. У шостому розділі пояснюється природоохоронне значення лісів Білогородки. The expansion of economic activity and the intensive development of territories lead to a gradual decrease in the area of forest massifs and their fragmentation, which can result in the loss of biodiversity and degradation of ecosystems. Anthropogenic pressure associated with the intensive use of forest resources, felling of trees, as well as the transformation of forest lands for agricultural and infrastructural needs, negatively affects the structure and functioning of ecosystems. The purpose of this work is to study the flora of vascular plants of artificial pine forests in the vicinity of the village of Bilogorodka. The first chapter describes the research area, its geographical location and natural conditions. The second chapter describes the general characteristics of pine forests as an ecosystem. The third chapter describes the research process and explains which method was used to conduct it. The fourth chapter describes the researched flora of the forests in the vicinity of the village of Bilogorodka. The fifth chapter describes the process and consequences of synatropization of the handicap. The sixth chapter explains the environmental protection significance of the forests of Bilogorodka.Item ПРОРВИ БЕРЕГОВОЇ СИСТЕМИ ТЕНДРА-ДЖАРИЛГАЧ: ГЕНЕЗИС ЕВОЛЮЦІЯ ТА ПРИРОДООХОРОННЕ ЗНАЧЕННЯ(2024) Мар’ясова, А. Г.Дипломна робота присвячена вивченню та дослідженню прорв берегової системи Тендра-Джарилгач. Прорви в природних екосистемах відіграють ключову роль у забезпеченні різноманіття та збереженні природи. Вони допомагають регулювати рівень води, забезпечуючи відведення зайвої води та запобігають застою водних мас. Крім того, прорви створюють умови для розвитку різноманітних видів рослин та тварин, що сприяє збереженню біорізноманіття. Вони також допомагають фільтрувати воду, видаляючи забруднення та осади, що покращує якість води в екосистемі. Нарешті, прорви допомагають зберігати природний гідрологічний режим водойм та забезпечують стійкість екосистем. Важливо підтримувати та відновлювати прорви для збереження екосистем та стабільності навколишнього середовища. Під час польових досліджень здійснено просторову фіксацію (за допомогою GPS-приймача Garmin eTrex 10) розташування берегів і основного ложа прорв, а також прилеглих островів і зовнішніх контурів мілководдя. Такий тип досліджень дозволяє відстежувати просторові та еволюційні тенденції функціонування прорв. Для моніторингу загальних динамічних тенденцій розвитку досліджуваного бар’єру уздовж усього фронтального узбережжя зафіксовано положення прибійно-еолового валу. У 2019 році на ключових ділянках цих бар’єрів було закладено систему стаціонарних реперів, на місці яких двічі на рік (весною та восени) проводилась геоморфологічна зйомка (за допомогою рівня GEO-FENNELFAL 32). здійснюється вздовж узбережжя. Під час лабораторних досліджень проаналізовано фото- та відеозаписи, картографічні матеріали та супутникові знімки (Corona, Landsat-1, Landsat-4, за період з 1964 по 2023 роки)./ The thesis is devoted to the study and research of gaps in the Tendra-Dzharylgach coastal system. Gaps in natural ecosystems play a key role in ensuring biodiversity and conservation. They help regulate water levels by allowing excess water to drain away and prevent stagnation of water masses. In addition, the gaps create conditions for the development of various plant and animal species, which contributes to the conservation of biodiversity. They also help filter water by removing contaminants and sediments, which improves water quality in the ecosystem. Finally, breaks help to maintain the natural hydrological regime of water bodies and ensure ecosystem resilience. It is important to maintain and restore the breaks to preserve ecosystems and environmental stability. During the field surveys, the location of the shores and the main bed of the breaches, as well as the adjacent islands and the outer contours of the shallow water, were spatially recorded (using a Garmin eTrex 10 GPS receiver). This type of research allows us to track the spatial and evolutionary trends in the functioning of the breaches. To monitor the overall dynamic trends in the development of the barrier under study, the position of the surf and mudflat was recorded along the entire frontal coast. In 2019, a system of stationary replicas was installed in key areas of these barriers, and geomorphological surveys were conducted twice a year (in spring and autumn) at the sites of these replicas (using the GEO-FENNELFAL 32 level). is carried out along the coast. During the laboratory research, photo and video recordings, cartographic materials and satellite images (Corona, Landsat-1, Landsat-4, for the period from 1964 to 2023) were analyzed.Item ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД КАХОВСЬКОГО РАЙОНУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ У РОЗРІЗІ ВІЙНИ(2023) Стебловська, О. ВЗ перших днів вторгнення російських військових на територію України розпочалося цілеспрямоване знищення критичної інфраструктури ракетами та реактивною артилерією. Метою таких дій є ослаблення забезпечення українських міст пальним, ресурсами для відновлення, тобто нанесення максимальної економічної шкоди. Але метою окремих обстрілів є саме погіршення екологічної ситуації країни (масштабні пожежі на складах легкозаймистих речовин й у великих будівельних супермаркетах, вибухи сховищ аміаку, створення ядерної загрози, знищення Каховської ГЕС). Все це - екологічний тероризм. Для оптимізації природно-заповідного фонду Каховського району та Новокаховської міськради необхідно, насамперед, звільнити територію від окупації росією та направити державні ресурси на дослідження впливу військових дій на природні екосистеми, привести у відповідність з чинним законодавством статус об’єктів, виділити у натурі та документувати у відповідності з чинним законодавством об’єкти, розширити територію існуючих та створити низку нових об’єктів природно- заповідного фонду. From the first days of the Russian military's invasion of Ukraine, the targeted destruct optimize the nature reserve fund of the Kakhovka district and Novokakhovka city council, it is necessary, first of all, to liberate the territory from Russian occupation and direct state resources to study the impact of military operationsion of critical infrastructure with missiles and rocket artillery began. The purpose of such actions is to weaken the supply of fuel and resources for the reconstruction of Ukrainian cities, i.e. to cause maximum economic damage. But the purpose of some shelling is precisely to worsen the country's environmental situation (large- scale fires in flammable warehouses and large construction supermarkets, explosions of ammonia storage facilities, creation of a nuclear threat, destruction of the Kakhovka hydroelectric power plant). All of this is environmental terrorism. on natural ecosystems, bring the status of objects in line with current legislation, allocate and document objects in kind in accordance with current legislation, expand the territory of existing and create a number of new objects of theItem ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС (НА ПРИКЛАДІ ДОСЛІДЖЕННЯ КУРГАНІВ)(2023) Величко, Н. С.Метою цієї роботи є розвиток творчих і пізнавальних здібностей учнів, формування конкурентоспроможної особистості шляхом впровадження в навчальний процес проєктної діяльності, пов’язаної з дослідженням курганів. У першому розділі здійснюється аналіз літературних джерел з обраної теми та розкривається загальна характеристика курганів, як об’єктів природничих досліджень, які можуть слугувати відновленню степової рослинності на зруйнованих, антропогенним впливом, ділянках. У другому розділі наводяться особливості флори курганів Київського та Житомирського Полісся, зокрема, описані природні умови Українського Полісся (клімат, рельєф, ґрунтовий покрив, гідрографія, рослинний покрив) та методика польових досліджень його курганів; проведена інвентаризація флори досліджуваних курганних насипів. Третій розділ кваліфікаційної роботи присвячений проєктній діяльності та методиці використання курганів, як об’єктів збереження біологічного різноманіття, у шкільному та позашкільному освітньому процесі. The purpose of this work is the development of creative and cognitive abilities of students, the formation of a competitive personality by introducing project activities related to the study of mounds into the educational process. In the first chapter, the analysis of literary sources on the chosen topic is carried out and the general characteristics of mounds are revealed as objects of natural research that can serve to restore steppe vegetation in areas destroyed by anthropogenic influence. In the second chapter, the peculiarities of the flora of the mounds of Kyiv and Zhytomyr Polyssia are given, in particular, the natural conditions of the Ukrainian Polyssia (climate, relief, soil cover, hydrography, vegetation) and the method of field research of its mounds are described; an inventory of the flora of the studied barrow mounds was carried out. The third section of the qualification work is devoted to the project activity and the method of using mounds as objects of preservation of biological diversity in the school and extracurricular educational process.Item Лишайники Національного природного парку «Бузький Гард»(2020) Раківський, В. І.Лишайники та ліхенофільні гриби Національного природного парку «Бузький Гард», які вивчалися з 1929 по 2020 роки представлені 205 видами, що відносяться до 56 родів. Рідкісними видами, які знайдені лише на території парку є Epybrion kondratyukii, Haematomma nemetzii, Lecanora subcarnea, Lecidea sarcogynoides, Xanthocarpia diffusa. Лишайники та ліхенофільні гриби Національного природного парку «Бузький Гард» розподілилися за п’ятьма екологічними групами по відношенню до субстрату, серед яких найбільшою групою представлені епілітні лишайники (112 видів, 55%) та епіфітні лишайники (68 видів, 33%). Невеликою групою представлені епігейні види лишайників (13 видів, 6%), епіксильні види (6 видів. 3%), епібріофільні та ліхенофільні лишайники (по 1,5%). Найпоширенішими епіфітними лишайниками, що зростають на корі Acer platanoides та Quercus robur є Amandinea punctata, Candelaria concolor, Candelariella efflorescens, Evernia prunastri, Lecanora carpinea, L. argentata, Lecidella elaeochroma, Massjukiella polycarpa, Parmelia sulcata, Physcia adscendens, Ph. tenella, Phaeophyscia orbicularis, Pleurosticta acetabulum, Xanthoria parietina. Найпоширенішими епілітними лишайниками були Aspicilia cinerea s.l., Bellemeria cа епіupreoatra, Candelariella vitellina, Circinaria caeisocinerea, Diploschistes scruposus, Lecidea fuscoatra, Protoparmeliopsis muralis, P. laatokkensis, Ramalina polymorpha, R. capitata, Xanthoparmelia conspersa, X. pulla, X. stenophylla. Лишайники та ліхенофільні гриби Національного природного парку «Бузький Гард» розподілені за 3 біотопами, серед яких найбільша кількість видів знайдена в біотопах силікатних скель Українського кристалічного щита (138 видів) та біотопах антропогенних широколистяних лісів (75 видів), а найменша кількість лишайників (18 видів) представлена в біотопах листопадних чагарників. The lichens and lichenicolous fungi of the “Bugsky Gard” National Nature Park, which were studied from 1929 to 2020, are represented by 205 species belonging to 56 genera. Rare species found only in the park are Epybrion kondratyukii, Haematomma nemetzii, Lecanora subcarnea, Lecidea sarcogynoides, Xanthocarpia diffusa. Lichens and lichenicolous fungi of the Bug Nature National Nature Park are divided into five ecological groups according to the substrate, among which the largest group is saxicolous lichens (112 species, 55%) and corticolous lichens (68 species, 33%). A small group includes terricolous lichen species (13 species, 6%), xylophylous species (6 species. 3%), bryophilic and lichenicolous lichens (1.5% each). The most common corticolous lichens growing on the bark of Acer platanoides and Quercus robur are Amandinea punctata, Candelaria concolor, Candelariella efflorescens, Evernia prunastri, Lecanora carpinea, L. argentata, Lecidella elaeochroma, Massjkiella polycarpa, Physcia tenella, Phaeophyscia orbicularis, Pleurosticta acetabulum, Xanthoria parietina. The most common saxicolous lichens were Aspicilia cinerea s.l., Bellemeria cupreoatra, Candelariella vitellina, Circinaria caeisocinerea, Diploschistes scruposus, Lecidea fuscoatra, Protoparmeliopsis muralis, P. laatokkensis. Lichens and lichenicolous fungi of the “Bugsky Gard” Nature National Nature Park are divided into 3 habitats, among which the largest number of species is found in the biotopes of silicate rocks of the Ukrainian Crystal Shield (138 species) and biotopes of anthropogenic deciduous forests (75 species), and the smallest number of lichens (18 species) habitats of deciduous shrubs.