Abstract:
The aim of the study is to identify the
peculiarities of resilience in master’s students
in the conditions of military conflict and to
determine the influence of adaptive capacity on
psychological well-being. Methods. The research
uses the methodology of adaptability to stress
by V. Rozov (2005) and psychological well-being
by C. Riff. The mathematical and statistical data processing methods are the following: Cronbach’s
(α), Scheffe Test, Pearson’s coefficient (R), rotation
of factors by the Varimax normalized, standardized
regression coefficient. Results. It was identified
that individual qualities responsible for students’
adaptation to stress are grouped in different
structures at different stages of the war. The
role of individual components in the structure of
adaptive capacity to stress is changing. The most
important integrator of adaptive resources at all
stages of war is the somatic regulation ability. At
the stage of hybrid warfare, it is the adaptability
of thinking, at the beginning of the full-scale
invasion, it is optimism, one year after the
beginning of full-scale hostilities – management
of one’s psychophysiological state. At all stages of
the war, an important factor in the psychological
well-being of master’s students was the social
support they received from their community.
At the beginning of the full-scale war, somatic
regulation also plays a significant role, and a year
later – the ability to determine one’s life priorities.
There was no influence of optimism and the
ability to manage sleep on the psychological well-
being of master’s students, but it was found that
there is a close relationship between optimism
and psychological well-being. Discussion and
conclusions. It was empirically substantiated that
the content of the structure of adaptive capacity to
stress in master’s students is different at different
stages of the war. At all stages, the adaptive core
was somatic regulation, which was combined
with adaptive thinking during a hybrid war, with
optimism at the beginning of the full-scale war,
and with the management of psychophysiological
states a year later. It was proved that at different
stages of the war, the psychological well-being
of master’s students depended on the social
support, which was combined with the positive
influence of adaptive thinking, self-confidence,
time management and a negative impact of
somatic regulation and management of one’s
own psychophysiological states during the
hybrid war; in the first months of the full-scale
war, it was combined with a positive influence
of time management, somatic regulation and a negative impact of adaptive thinking; a year later
it was combined with a positive influence of time
management, self-confidence, a negative impact of
management of psychophysiological states and a
contradictory effect of somatic regulation.
Мета дослідження полягає у виявленні
особливостей адаптивності до стресу в
студентів-магістрантів в умовах воєнного
конфлікту і з’ясуванні впливу адаптаційної
здатності на психологічне благополуччя.
Методи. У дослідженні використано методики
адаптивної здатності до стресу В. Розова (2005)
та психологічного благополуччя (Ryff, Keyes,
1995). Методи математико-статистичного
опрацювання даних: Кронбаха (α), тест Шеффе коефіцієнт Пірсона (R), обертання факторів за
нормалізованим Варімакс, стандартизовані
коефіцієнти регресії. Результати. З’ясовано, що
індивідуальні властивості, які забезпечують
адаптацію студентів до стресу, на різних
етапах війни об’єднуються в різні структури.
Змінюється роль окремих компонентів у
структурі адаптаційної здатності до стресу.
Найвагомішим інтегратором адаптаційних
ресурсів на всіх етапах війни є здатність
до соматичної регуляції. На етапі гібридної
війни – це також адаптивність мислення,
на початку повномасштабної війни –
оптимістичність, один рік після початку
повномасштабних воєнних дій – управління
психофізіологічним станом. На всіх етапах
війни важливим чинником психологічного
благополуччя студентів-магістрантів була
соціальна підтримка, яку вони отримували
від оточення. На початку повномасштабної
війни значну роль відігравала також здатність
до соматичної регуляції, через рік – вміння
визначати свої життєві пріоритети. Не
виявлено впливу оптимістичності та здатності
управляти сном на психологічне благополуччя
студентів-магістрантів, проте встановлено,
що між оптимістичністю та психологічним
благополуччям існує тісний взаємозв’язок.
Дискусія і висновки. Емпірично
обґрунтовано, що на різних етапах війни
змістове наповнення структури адаптаційної
здатності до стресу в студентів-магістрантів
різне. Адаптаційним стрижнем на всіх
етапах була соматична регуляція, яка під час
гібридної війни поєднувалася з адаптивністю
мислення, на початку повномасштабної – з
оптимістичністю, через рік – з управлінням
психофізіологічними станами. Доведено,
що на різних етапах війни психологічне
благополуччя студентів-магістрантів
залежало від отриманої соціальної підтримки,
яка під час гібридної війни поєднувалася з
позитивним впливом адаптивності мислення,
впевненості у собі, самоорганізацією часу
життя та негативним – соматичної регуляції,
управління своїми психофізіологічними
станами; у перші місяці повномасштабної
війни – з позитивним впливом самоорганізації
часу життя, соматичної регуляції та
негативним – адаптивності мислення; через
рік – з позитивним впливом самоорганізації
часу життя, впевненості в собі, негативним –
управління психофізіологічними станами та суперечливим впливом соматичної регуляції.
Description:
Hrabovska, S., Partyko, T., & Stelmashchuk, K. (2024). Adaptability to Stress in Student Youth at Different Stages of the Russian-Ukrainian Military Conflict. Insight: the psychological dimensions of society, 12, 115–136. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-6