Abstract:
The article considers issues concerning the consumption in the market of educational services, professional development of students of border areas in terms of the socio-economic transformation of society. Factors of professional selection in the formation of human capital are determined.
During the formation of the human capital of a new type a situation occurs in which young people exercise their professional choices based on an unsteady occupational structure, the lack of employment guarantees and the need to compete in labour market. The above imposes a significant imprint on the logic of professional choice. However, the most significant social processes that transform the professional choice of modern Ukrainian youth are as follows:
Firstly, the strengthening of social differentiation, the emergence of the «rich» and «poor». By way of consolidation of these relations in society, a financial situation becomes an influential factor in determining the level of aspirations, educational and professional intentions, life strategies of young people.
Secondly, hopping popularity of new professions and specialities that serve the market economy (manager, advertising specialist, lending professional, banker), which is partly connected with the social attention to entrepreneurship.
Thirdly, the formation of adjustment for active personal identity of a young man, independent choice of professional activity and investment in obtaining a profession. The relevant processes are peculiar not only to young people who first get education, but also people oriented on constant retraining. However, such a situation increases the risk of errors of the subject concerning the vocational choice, and thus the risk of material losses.
Fourthly, the lack of central planning and system of graduates’ redistribution complicates the employment of young specialists, which negatively affects the process of career guidance, but also enhances its value, because the right career choices based on individual abilities significantly increases the chances of effective competition.
Fifthly, the lack of priority sectors of the national economy development, the crisis of leading industries, underfunding of areas of science, culture, education.
Sixthly, acquiring a new status, although not official, by certain territories. We mean the zone of anti-terrorist operation (ATO) and those bordering on them; the border areas with temporarily occupied Crimea, the so-called «gray zone», from which young people go into higher education in educational institutions of Ukraine.
Seventhly, the activation of the process of academic mobility, when students from border areas actively participate in international educational programs and projects and, therefore, complete their education in neighbouring countries, in particular in the Republic of Poland.
As it turned out, the behaviour of young people when making decision about the education, there are also irrational elements: emotionality, focus mainly on «fashionable» specialties excluding trends in the labour market, desire to get only a diploma, but no specific knowledge, passive attitude toward studying, attempts to find a job away from regions that have become unattractive because of their proximity to the borders of the zone ATO and the Crimea, even to leave the country. Moreover, we know that many graduates do not work in the specialty, or have no idea about the specifics of the received specialty that does not allow them to effectively occupy a niche in the labour market.
In this context, the increase in the total cultural capital of the society, which will provide the transformation of value-normative structure of its members in accordance with the realities of social development, is gaining importance. The last thesis is particularly relevant in the area of labour activity.
The results of the author’s empirical sociological study aimed at identifying features of social and professional orientations, intentions, plans of students as human capital of the border Kherson region are given. У статті розглянуто питання, що стосуються споживання на ринку освітніх
послуг, професійного розвитку студентів прикордонних районів, з погляду соціально-
економічної трансформації суспільства. Визначено фактори професійного відбору у формуванні людського капіталу.
У процесі формування людського капіталу нового типу виникає ситуація, коли молоді люди реалізують свій вибір, заснований на нестійкій професійній структурі, відсутності гарантій зайнятості та необхідності конкурувати на ринку праці. Проте, найбільш значущі соціальні процеси, які трансформують професійний вибір сучасної української молоді, полягають у такому: посилення соціальної диференціації, поява «багатих» і «бідних»; зростання популярності таких професій і спеціальностей, які забезпечують потреби ринкової економіки (менеджер, спеціаліст з реклами, банкір), що певною мірою пов’язано із соціальною увагою до підприємництва; відсутність
централізованого планування й системи перерозподілу випускників ускладнює праце-
влаштування молодих фахівців, що негативно впливає на процес профорієнтації. Представлені результати емпіричного соціологічного дослідження автора, спрямовані на виявлення особливостей соціальної та професійної орієнтації, намірів, планів студентів як людського капіталу прикордонної Херсонської області. В статье рассматриваются вопросы, касающиеся потребления на рынке образовательных услуг, профессионального развития студентов приграничных районов, с точки зрения социально-экономических преобразований общества. Определены факторы профессионального отбора в формировании человеческого капитала.
В процессе формирования человеческого капитала нового типа возникает ситуация, когда молодые люди реализуют свой выбор, основанный на неустойчивой профессиональной структуре, отсутствии гарантий занятости и необходимости конкурировать на рынке труда. Однако, наиболее значимые социальные процессы, которые трансформируют профессиональный выбор современной украинской молодежи, заключаются в следующем: усиление социальной дифференциации, появление «богатых» и «бедных»; рост популярности профессий и специальностей, обеспечивающих потребности рыночной экономики (менеджер, специалист по рекламе, банкир), что отчасти связано с социальным вниманием к предпринимательству; отсутствие централизованного планирования и системы перераспределения выпускников затрудняет трудоустройство молодых специалистов, негативно влияет на процесс профориента-
ции. Представлены результаты эмпирического социологического исследования автора,
направленные на выявление особенностей социальной и профессиональной ориентации,
намерений, планов студентов как человеческого капитала пограничной Херсонской области.