СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЖІНОЧОЇ АТРАКТИВНОСТІ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ УСПІШНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ-FEMALE ATTRACTIVENESS STYLE CHARACTERISTICS IN PROMOTING SUCCESSFUL PROFESSIONAL INTERACTION
Date
2026
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Мета – встановити зв’язки між виражені-стю стильових проявів жіночої атрактивності та комунікативним комфортом як суб’єктив-но-психологічним показником успішності про-фесійної взаємодії, а також визначити індиві-дуально-психологічні кореляти цих проявів з урахуванням статі партнера та формальності ситуації. Методи. У дослідженні взяли участь 200 працюючих жінок віком від 20 до 41 року (M = 30.02; SD = 6.09). Застосовано модифіко-вану шкалу жіночої атрактивності, опитуваль-ник комунікативного комфорту та методики діагностики міжособистісних орієнтацій, фор-мально-динамічних властивостей темпера-менту, емоційної зрілості й мотиваційних уста-новок. Статистичне опрацювання охоплювало кореляційний аналіз за Спірменом, критерії Фрідмана і Краскела-Волліса. Результати. Серед n = 145 учасниць, для яких визначено домінуючий або змішаний стиль, переважав змішаний стиль (61.4%). Усі п’ять стильових індексів були статистично значущо пов’яза-ні із загальним комунікативним комфортом. Найтісніші зв’язки встановлено для м’яких і яскравих проявів (rₛ=.53 для обох індексів). М’які, яскраві, формальні й інтелектуальні прояви мали додатні зв’язки з комфортом у кожному з чотирьох контекстів. Для маніпу-лятивних проявів зв’язки були слабшими, а кореляція з комфортом в офіційній взаємодії з чоловіками не досягла статистичної значу-щості. Комунікативний комфорт відрізнявся залежно від поєднання статі партнера та фор-мальності взаємодії (χ²(3) = 19.43; p < .001). Найвищий середній ранг зафіксовано для не-формальної взаємодії з жінками, найнижчий – для офіційної взаємодії з чоловіками. Відмін-ності між стильовими групами встановлено лише за комфортом у взаємодії з жінками (H
= 13.09; p = .023), де найвищий середній ранг мала група формального стилю, найнижчий – група маніпулятивного стилю. М’які прояви були пов’язані переважно з емпатійними та просоціальними характеристиками; яскраві – із соціальною активністю й зовнішньою емо-ційною виразністю; формальні – з емоційною зрілістю, соціальною пластичністю та орієн-тацією на працю; інтелектуальні – з інтроекс-пресивністю й орієнтацією на результат; ма-ніпулятивні – з авторитарністю, орієнтацією на владу та гнучкістю соціальної поведінки. Дискусія і висновки. Підтверджено зв’язок стильових проявів жіночої атрактивності з комунікативним комфортом та індивідуаль-но-психологічними характеристиками. Кон-текстні відмінності комфорту засвідчили значення статі партнера та формальності вза-ємодії. Результати обґрунтовують доцільність аналізувати стильові прояви передусім як безперервні тенденції самопрезентації та вра-ховувати їх у психологічному консультуванні й програмах розвитку комунікативної компе-тентності.
The aim was to establish associations between manifestations of female attractiveness style and communicative comfort, a subjective psycholog-ical indicator of successful professional interac-tion, and to identify the individual psychological correlations of these manifestations with regard to the partner’s gender and the formality of the situation. Methods. Participants were 200 em-ployed women aged 20–41 years (M = 30.02; SD
= 6.09). They completed a modified female attrac-tiveness scale, a communicative comfort question-naire, and measures of interpersonal orientations, formal-dynamic properties of temperament, emo-tional maturity, and motivational attitudes. Data were analyzed using Spearman’s rank correlation, the Friedman test, and the Kruskal-Wallis test. Results. Among the n = 145 participants, those classified as having a dominant or mixed style, a mixed style was most prevalent (61.4%). All five style indices were significantly associated with overall communicative comfort. The strongest associations were found for gentle and vibrant manifestations (rₛ = .53 for both indices). Gen-tle, vibrant, formal, and intellectual manifesta-tions were positively associated with comfort in all four contexts. Associations for manipulative manifestations were weaker, and their correlation with comfort in formal interactions with men was not significant. Communicative comfort differed across contexts defined by partner gender and in-teraction formality (χ²(3) = 19.43; p < .001). The highest mean rank was recorded for informal in-teractions with women, and the lowest for formal interactions with men. Style-group differences were found only for comfort in interactions with women (H = 13.09; p = .023), the formal-style group had the highest mean rank and the manipu-lative-style group had the lowest. Gentle manifes-tations were primarily associated with empathic and prosocial characteristics; vibrant manifesta-tions – with social activity and external emotion-al expressiveness; formal manifestations – with emotional maturity, social plasticity, and work orientation; intellectual manifestations – with introexpressiveness and result orientation; and manipulative manifestations – with authoritari-anism, power orientation, and flexibility of social behavior. Discussion and conclusions. Female attractiveness style manifestations were associ-ated with communicative comfort and individual psychological characteristics. Contextual differ-ences in comfort indicated the relevance of the partner’s gender and interaction formality. The findings support treating style manifestations pri-marily as continuous self-presentation tendencies and considering them in psychological counsel-ing and communicative competence development programs.
Description
Мишеніна А. Стильові особливості жіночої атрактивності в забезпеченні успішності професійної взаємодії / І. Мишеніна, О. Чебикін // Інсайт : Психологічні виміри суспільства / ред. кол. І. Попович, А. Гудімова, та ін. – Івано-Франківськ : ХДУ, 2026. – Вип. 16. – С. 10-21.
Keywords
самопрезентація, міжосо-бистісні орієнтації, темперамент, емоційна зрі-лість, мотиваційні установки, стать партнера, офіційні та неформальні ситуації., self-presentation, interpersonal orientations, temperament, emotional maturity, motivational attitudes, partner gender, formal and informal situations.