КОНСТИТУЦІЙНИЙ КОНФЛІКТ ЯК КАТЕГОРІЯ НАУКИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

Abstract

Дослідження присвячене науково-теоретичному обгрунтуванню сутності, детермінації та динаміки конституційних конфліктів як феномена правової дійсності. Обгрунтовано, шо сенс існування права полягає не тільки в підтримці певного порядку за допомогою регулювання суспільних відносин, айв попередженні та вирішенні індивідуальних і соціальних конфліктів і суперечок. Конфліктність і суперечливість характерна і для відносин, які складають предмет конституційного права. Автором проведено огляд та аналіз різних понять, а саме «політичний конфлікт», «конституційний конфлікт», «державно-правовий конфлікт», «державно-правовий політичний конфлікт», які використовує наука конституційного права. Запропоновано визначити конституційний конфлікт як вид взаємодії суб'єктів конституційно-правових відносин, в основі якого лежить протиріччя сторін, які прагнуть до володіння конституційними цінностями або їх захист. Визначено, що конституційний конфлікт може бути вирішений шляхом використання юридичних, політичних або неправових способів. Конституційно- правові конфлікти доцільно в першу чергу, попередити, ніж потім вирішувати. Найбільш ефективним способом попередження конфліктів є усунення їх причин. Спектр процедур і способів альтернативного вирішення конфліктів постійно розширюється. Особливе місце в цьому відводиться медіації, яка є інноваційною практикою вирішення (врегулювання) конституційних конфліктів. Доведено, що вирішення конституційних конфліктів в Україні ускладнене такими обставинами: незавершеність формування нормативно-правової бази для проведення якісних політичних, економічних та інших перетворень в українському суспільстві; наявність чинників, що дестабілізують вітчизняну політичну систему: високий рівень правового нігілізму та низький рівень правової культури. The research is devoted to the scientific and theoretical substantiation of the essence, determination and dynamics of constitutional conflicts as a phenomenon of legal reality. *

It is substantiated that the meaning of the existence of law is not only to maintain a certain order through the regulation of social relations, but also to prevent and resolve individual and social conflicts and disputes. Conflict and inconsistency are also characteristic of relations that are the subject of constitutional law. The author conducted a review and analysis of the various concepts, namely “political conflict"”, “constitutional conflict”, “state and legal conflict”, “state and legal political conflict”, which are used by the science of constitutional law. It is proposed to define the constitutional conflict as a type of interaction of the subjects of constitutional and legal relations, which is based on the contradictions of the parties seeking to possess constitutional values or their protection. It is determined that a constitutional conflict can be resolved through the use of legal, political or non-legal means. It is better to prevent constitutional and legal conflicts, rather than solve them then. The most effective way to prevent conflicts is to eliminate their causes. The range of procedures and ways of alternative conflict resolution is constantly expanding. A special place is given to mediation, which is an innovative practice of resolving (settling) constitutional conflicts. It is proved that the resolution of constitutional conflicts in Ukraine is complicated by the following circumstances: incomplete formation of the legal framework for qualitative political, economic and other transformations in the Ukrainian society, the presence of factors that destabilize the domestic political system: a high level of legal nihilism and a low level of legal culture.