ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР

Abstract

В умовах реформування медичної сфери заявлена тематика набуває особливої значущості та актуальності. Спостерігається виражена демотивація до роботи із синдромом «емоційного вигорання» у спеціалістів медичного профілю. Потреба сформована не тільки у фахівців із великим досвідом роботи, а й у тих, хто працює кілька років. Загалом синдром «емоційного вигорання» впливає на особистість деструктивно, знижуючи працездатність, мотиваційні професійні тенденції, зумовлюючи стагнацію та професійну деструкцію. Метою дослідження авторів стала суб’єктивна оцінка емоційного стану медичними сестрами та порівняння їхнього уявлення з об’єктивними показниками. Методи. Для дослідження було використано такі методики: авторську анкету «Професійна діяльність – моє покликання» та методику «Діагностика емоційного вигорання» В. Бойко. Вибір пов’язаний із часовими та ресурсними обмеженнями та повністю реалізує мету дослідження. Дослідження проводилося з дотриманням принципів добровільності, інформованості респондентів та конфіденційності. Результати. Було встановлено, що формування синдрому «емоційного вигорання» починається із самого початку професійного шляху, основою якого є емоційне включення в проблеми пацієнтів, соціально-економічна незахищеність та правова нерегульованість норм праці. Встановлено, що вираженим негативним фактором є неадекватні та вимогливі пацієнти, значні стреси на роботі, низька оплачуваність праці. Висновки. На основі результатів психодіагностичного дослідження було встановлено, що медичні сестри не можуть усвідомити свій емоційний стан повною мірою, не розуміють, що вони відчувають, та не вміють контролювати свою емоційність; синдром «емоційного вигорання» починає формуватися із самого початку професійного шляху; стан реформування медичної системи госпіталю опосередковано впливає на емоційний стан працівників, очікування впровадження європейських стандартів посилюють втомлювальність, підвищують тривожність та знижують працездатність. На основі отриманих результатів психодіагностичного дослідження буде побудована система психологічного супроводу медичних сестер. This theme becomes special significance and relevance in the context of medical’s reform. Medical specialists want to work with a syndrome of “emotional burnout”, it is the important factor in our research. This need are formed not only for specialists with a copious work experience and but also for those who work a little more than a year. In general, the syndrome of “emotional burnout” affects on personality destructively, reducing the person’s ability to work, motivational professional trends, causing stagnation and professional destruction. The purpose. Authors were researching the subjective assessment of the emotional state of the nurses and compare their imageries with objective indicators. The following methods were used: the author’s questionnaire “Professional activity is my vocation” and the method “Diagnosis of emotional burnout” by V. Boyko. The choice was associated with time and resource constraints and fully realized the purpose of the researching. The inquisition was carried out in accordance with the principles of voluntariness, awareness of respondents and confidentiality. Results. It was found that the formation of the syndrome of “emotional burnout” began very early on the professional path, which based on emotional inclusion in patients’ problems, socio-economic insecurity and legal unregulated labor standards. It has been established that the expressed negative factor was inadequate and demanding patients, significant stress at work, low payroll. Conclusions. Based on the results of a psychodiagnostic study, it was found that nurses could not fully understand their emotional state, did not understand that they felt and could not control their emotions; the syndrome of “emotional burnout” began to form on the start of the professional way; the status of the medical’s reform of the hospital indirectly was affected the emotional posture of workers. On the basis of the psychodiagnostic results a system of psychological support for the medical nurses of the hospital would be built.