ОСОБЛИВОСТІ ЗВ'ЯЗКУ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ І АКСІОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ

Abstract

Метою даної роботи є аналіз особливостей екзистенційних переживань та аксіологічної сфери особистості, визначення особливостей їх взаємозв'язку. Для досягнення поставленої мети, на основі аналізу даних наукової літератури дано характеристику понять «екзистенційне переживання», «екзистенційний вакуум», «аксіологічна сфера», доведено, що для юнаків характерними є уникнення теми смерті та її нейтральне прийняття, що і є одним із актуальних екзистенційних переживань для даного вікового періоду, а головною ціннісною орієнтацією для юнаків є саме безпека, тобто відсутність загрози як для себе, так і для близького оточення. Визначено, що екзистенційні переживання мають зв'язок з ціннісною сферою юнаків. Робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше викладеного матеріалу інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (30 осіб юнацького віку), здійснено статистичний та якісний аналіз даних. The purpose of this work is to analyze the features of existential experiences and the axiological sphere of the individual, to determine the features of their relationship. To achieve this goal, based on the analysis of scientific literature data, the concepts of "existential experience", "existential vacuum", "axiological sphere" are characterized, it is proved that young men are characterized by avoiding the topic of death and its neutral acceptance, which is one of the actual existential experiences for this age period, and the main value orientation for young men is safety, that is, the absence of a threat to both themselves and their close environment. It is determined that existential experiences have a connection with the value sphere of young men. The work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalizations of previously presented material by other scientists. The second chapter presents the results of an empirical study of a sample of subjects (30 people of adolescent age), statistical and qualitative analysis of data is carried out.