dc.description |
Смирна, А. С. Гендерний підхід у дослідженні історії Давньої Греції = Gender approach in the study of the history of ancient Greece : кваліфікаційна робота (проєкт) на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр» / А. С. Смирна ; наук. керівник к.іст.н., доц. Н. М. Кузовова ; Міністерство освіти і науки України ; Херсонський держ. ун-т, Ф-т психології, історії та соціології, Кафедра історії, археології та методики викладання. – Херсон : ХДУ, 2021. – 36 с. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Мета роботи: Робота присвячена аналізуванню тогочасного положення жінки за доби античності в контексті гендерних досліджень. Обгрунтовано статус жінки в умовах античного суспільства. З’ясовано яким чином будувався тогочасний інститут сім’ї, та яку роль у ньому відігравала жінка.
Методологія дослідження: В роботі було використано методи загальнонаукові – iсторичний i логічний, методи аналiзу, синтезу та спецiальнонаукові – компаративний і типологічний.
Висновки: В результаті проведеного дослідження було з’ясовано, що примкнути до соціуму у жінки випадала можливість тільки на релігійні свята. В класичних Афінах жінок виключали з публічної сфери. Вони відігравали активну роль у суспільному релігійному житті, як жриці та інший культовий персонал. У порівнянні з чоловіком, у жінки була можливість також з власної ініціативи розлучитись, але сама процедура була складнішою. У ході виконання завдання було розглянуто яке місце посідала жінка в економічному житті полісу. Жінка могла виступати орендарем, працювати в сфері торгівлі. Був проведений аналіз на основі нових археологічних та лінгвістичних даних. The work is devoted to the analysis of the then position of women in antiquity in the context of gender studies. The status of a woman in the conditions of ancient society is substantiated. It was found out how the institution of the family was built at that time, and what role a woman played in it. Research methodology: The method of general scientific - historical and logical methods, methods of analysis, synthesis and special scientific - comparative and typological methods were used in the work.
Conclusions: The study found that women were only allowed to join society on religious holidays. In classical Athens, women were excluded from the public sphere. They played an active role in public religious life as priestesses and other cult personnel. Compared to a man, women also had the opportunity to divorce on their own initiative, but the procedure itself was more complicated. In the course of the task, the place of a woman in the economic life of the policy was considered. The woman could act as a tenant, work in trade. The analysis was performed on the basis of new archaeological and linguistic data. |
uk_UA |